Українські вірші

На полі битви кров текла, Сотні тисяч ім'я не мали, Життя померлих віддано Для смерті, Воїни вірно служили країні Вільна, світ поглинає вогні, Сльози долі і загублений час, Ми мріємо про мир у серцях, Щоб війна зникла з нашого Світу враз. Домівки стали погрибами, Розірвані сімейні зв'язки, Уразливі […]

Ти знаєш, що ти - українець? Ти знаєш про це чи ні? У серці у тебе вільність, Свобода й сміливість в крові. У тебе у голосі сила - Квітучая мова дзвінка. За неї лягали в могили, Із нею творили дива. Ти , сину, славетного роду! І знають тепер […]

Ти існуєш не своїм життям. Забираєш його у чесніших, Прикидаєшся білим ягням, Та всю кров з своїх рук ти не зітреш. Ти існуєш з обманом , в брехні. Казки лиєш, а люди ковтають. Божевільні вони є усі, Ходять в церкву , а зло величають. Ти існуєш , на […]

Мені снилося , що ти прийшов В нашу школу життя і науки . Радість , шум, всі в обійми гуртом. Сто питань, в учнів підняті руки. Ти прийшов провести нам урок, Може бути, що він найцінніший, Вчиш любити життя не з чуток, Боронити свій край Український. Ти приніс […]

Рідне слово - моя сила. З ним ростуть у мене крила. Так стаю сама собою, Коли рідним ніжнословлю. Серденьку потрібне щастя. Слово творить все, що вдасться. Із любов'ю промовляю Те, що рідним називаю. Букви створюють бажання, Дивотворять без вагання. Неймовірно , феєрично Мова мчить в мені оклично!

У вологому болоті Ми живемо у окопі, Але з нами Бог і щастя, Отже, втриматись нам вдасться. В холоді і без комфорту Ми ведемо службу гордо, Адже наші руки й спини Захищають Україну. Ми живемо не в розкошах, Але носять все на ношах Ворога, щурів підступних, Що на […]

Це - не привид вчорашнього дня І не ангел , що мчить до людей. Це - усе українське життя Під ударом імперських ідей. Це - не хмара, не явище див, Не мара, феєрверк із зірок. Заборонені бомби пустив Ворог підлий на чесний народ . Фосфор, гради із неба […]

Там ще довго не прийде весна, Не одягнеться все в кольори. Все зчорнила пекельна війна. Заплямивши життя й прапори. Там ще довго не вернеться сміх Щирий, вільний в дитячих вустах. Там зруйнований кожний поріг, І садок, і квітник , кожний шлях. Там не буде ще довго життя. Воно […]

Ти не зник. Ти - живий. Не поліг. Мій герою воєнного дня! Ти рятуєш мене і моїх Побратимів з вкраїнським ім'ям. Ти не втік. Не піддався. Встояв Перед ворогом , смертю і злом. Ти вітався , чи, може, прощав, Всі образи, що ніс із хрестом. "СЛАВА, - ти, […]

Обіцяй мені старість таку: Рука в руку, обійми, ми разом. Я інакше не хочу! Прошу, Обіцяй, зберегти НАС із часом. Я для тебе тепло відкладу, Трохи ніжності, радості й дива. Кожен вірш лиш тобі присвячу. Ти люби і давай завжди сили. Не дозволь забувати мені, Що для тебе […]

- Я просто їхав на роботу! - Я тільки йшла по молоко! - Думок багато, все турботи. Ще стільки всього би було. - Я просто вийшла із під'їзду! - А я спішив до укриття! - Страхи у всіх бувають різні, Найбільший з них - піти з життя. - […]

"Як їм живеться і як досі спиться, Підлим падлюкам-катам? Як можна дихати, совість не їсть їх? Як земля носить? У землю б їх там! Як їм живеться? Чому не вдавились Ті людоїди без серць? Гралися долями, пекло робили. Правила всі нанівець! Довго так буде, Господи праведний? Де Твої […]

Я ненавиджу тебе так сильно! Крила зрізані, але ще вільні. Я ненавиджу тебе! Йди в пекло! Через тебе сотні янголів вмерло. Я ненавиджу тебе щосили! Там , де щастя було - лиш могили. Я ненавиджу тебе навіки ! Через тебе крові , сліз - вже ріки. Я ненавиджу […]

Трохи хворий на все дід Вирішив здолати Світ: Задурити, підкорити, Як не вийде - розбомбити. Всякі кризи є у віці, Але то вже дивні бзіці. Думали, слова словами, Дід не йде ніяк до тями. А найгірше, що народ Заразивсь від цих хвороб. Підіграв, як королю , Голому тому […]

Коли тобі страшно - молись. Молись, коли б'є безнадія. Із відчаєм завжди борись, Сміливість і віра в тобі є! Коли тобі страшно - жени Усі злі думки й хвилювання, Що можеш змінити - зроби! Й на Бога залиш сподівання! Коли тобі страшно - згадай, Кому зараз трішки ще […]

Де б ти не був, що б не чував, Зараз по новому гімн зазвучав. Інші потреби, думки, молитви. Вчинками творим історію ми . Нову історію про той народ, Що до мети йде крізь шлях перешкод, Йде через ворога, щоб довести, Вільна Вкраїна є й буде ЗАВЖДИ!

Без слів, без сліз і без думок. Тривогу , відчай на замок. Весь світ як равлик - в мушлю вліз. Чужа біда - не їх то віз! Самі на себе , тільки так! Лиш нам потрібно абияк Зібратись міццю. Дух війни За волю й чесність в нас завжди. […]

Ми вчили жити бідолах, Та в них пропав враз зовсім страх: Взялись царити на землі, Яка не їхня – вчителів. Без сорому і у брехні Привласнювали все собі: «Ми перші були! Вчили ми! Життя і мову ми дали!» На злодію усе горить. Його народ вночі не спить, Солодку […]