У Домі, де стеля з блакиті…
У Домі, де стеля з блакиті, А постіль - то стигле колосся, Живе наша мрія, прадавня і щира, Під стукіт сердець стоголосий... Та в когось тут Дім, а в когось - хата скраю... Хто гість, хто господар - покаже нам час... Тепер, коли Дім люто ворог вбиває, Ніхто […]
Крик Душі
Хоча ...не засну Сильний вітер гуляє в полі І думки мої тоже гудуть…. І цей вечір самотній до болю Промовляє: «А в чому вся суть?» Моє серце від болю стискає І надії немає вже шанс… Шансу вижити самотнім в цім краю Як забутий Богом бурʼян. І для чого […]
Нова істина
Нема творців, нема і їх творінь, Що з істини та віри линуть в чистоту. Які возводять світлі ідеали. Не з обману, золота чи свинцю Все наче стало прісним, А діти загубили віру у казки. І всі слова брудом залиті. Затекло навіть між рядки. Розриваємо чужі скарби, Виламуємо зачинені […]
Мене багато
Мене у всьому так багато Багато дії, і зайвих слів Йому набридло здоганяти Безмежну прірву моїх мрій Йому потрібна коліжанка Прислужниця без зайвих слів Яка не буде в душу заглядати Слухняна, віддана , без мрій Яка у всьому завжди згодна Немає думки і образ Завжди весела і мінорна […]
Акустика вічна
Вічного ти не забудеш. Й одна мить як ціле життя. І не раз ти пригадаєш, Як колись звучала гітара твоя. Візьмеш стару гітару в руки, Ось знайомі три акорди. Струни пальцями перебереш Й мотив на грифі ти віднайдеш. Та нехай біль потоне у звуках струн. І знову співає […]
Розриває на частини
Розриває на частини Все поспішаю кудись, немов на потяг. От от і потяг поїде без мене на потрібній мені колії. Легше потяг зупинити на ходу ніж мене. Якщо щось задумала то ніхто вже не відмовить. Не зупинить, не дасть наказ не робити. Скільки разів, хотіла кинути все чим […]
Розриває на частини
Розриває на частини Все поспішаю кудись, немов на потяг. От от і потяг поїде без мене на потрібній мені колії. Легше потяг зупинити на ходу ніж мене. Якщо щось задумала то ніхто вже не відмовить. Не зупинить, не дасть наказ не робити. Скільки разів, хотіла кинути все чим […]
Розриває на частини
Розриває на частини Все поспішаю кудись, немов на потяг. От от і потяг поїде без мене на потрібній мені колії. Легше потяг зупинити на ходу ніж мене. Якщо щось задумала то ніхто вже не відмовить. Не зупинить, не дасть наказ не робити. Скільки разів, хотіла кинути все чим […]
Ми маємо навчитися чекать
Час так невпинно проліта, І знову вже пора в дорогу. В військових доля непроста, А я за кожну зустріч вдячна Богу. Щоб хоч на мить торкнутися щоки, Відчути ніжність губ і теплий подих. Я завжди була б поруч, залюбки, Та поки, в плани долі це не входить. Ми […]
