Українські вірші

Життя крихке... Як скло, на друзки - долі. А дні давно безрадісні й чужі. Тремтить планета, морщиться від болю, І Всесвіт балансує на межі. Куди летиш, ра**стськая потворо? Чому так хижо вибираєш ціль? Планета стогне від страшного горя - Цвіла ж недавно від щасливих мрій. Жорстокий світе, просим: […]

Скільки раз на чистому листі, Писав нові історії, свої вірші? Думки, які у свідомості жили... І мимо дійні сили, Що гордістю давили Переплетіння всіх доріг. Любов, що дописати я не міг. Шукав в буденності я ідеалу!... На жаль, про лінії життя не знаю, Що інколи лежить не по […]

Вона була як Осінь, Закутана у золото. З холодним подихом. І іскрами в очах. Вона кружляла танцюючи, Підіймаючи з землі слова Голубила їх подихом Ховаючи у снах. Вона любила язики вогню, Що поглинали даруючи тепло, Що так рвались у небеса, А піднявшись танули. Вона була прохолодною до всіх, […]

Щаслива скриня, любові скриня. Дає у скарб мені тебе. А ти як сонця сяйво дивне. Щасливішим робиш ти мене! А як сказати уночі тобі усе, а як признатися у не коханні? А ці слова, рвуться із душі на волю, а я в душі, їх довго не втримаю, і […]

Два зболених серця, поранені крила, Злетіли у вирій чуттів… Життя на долонях, як книгу відкрили, Щоб злитися в морі зі снів… О, так! Доля їх не щадила, Скривавлені рани душі… Та, знову любов їхнє серце зцілила, Побачили зорі ясні… І так, дуже важко впустити людину - У простір […]

Сьогодні сонце рано встало І щось в душі так радісно заграло І знов подобається світ Кудись пропав увесь цей гніт З'явилися думки крилаті Ношуся в роздумах по хаті І в дзеркало коли дивлюся Я відображенню сміюся І межі більше не розмиті Я знов зв'язала усі ниті Мені подобаюся […]

Старий Дніпро реве і знов лютує, То клятий біс-москаль мордує. В нічному місті знов сирена завиває, Дитя до себе у підвалі мати пригортає. Сполохані маленькі оченята Від лютого не бачать свого тата, Бо він Герой, боронить наш спокій, Страшенно стомлений, але тримає бій. У пікселях в кишені біля […]

Мати його не ходила до відьом, Виросте ким не не питала у долі. Мати не знала, що стане син лихом. Мати йому цілувала долоні. Мати казала: «Ти всіх переможеш, Виростеш сильним, могутнім і дужим - На полководця великого схожий, Гітлера краще, розумніше Будди». Стільки старань, стільки сліз материнських, […]

Наді мною пливуть не кити, А люди та їх коти, Автівки, дерева й хати, Дороги, дамби, мости… А піді мною - дно, Знаю його давно. Випливем все одно: Іншого - не дано. (с) P.S. Вірш присвячено катастрофі на дамбі Каховської ГЕС.

Моя муза, це сум І вона не гарна Не така як в книжках Не така як на устах Вона боляче мовить Боляче б'є Знесилює душу Та серце моє Позбутися не хочу Я звикла уже До цієї музи Що вбиває мене Із нею прекрасні Виходять вірші Але не довго […]

Колись ти зрозумієш Що мене вже нема Дам я тобі зараз підказки Чому я пішла Гірко було жити Ти зрозумієш Як дихати важко Та коли руки німіють Від сонця не радію Вночі більше не сплю День став такий сірий Що хотілось в петлю Всередині ламалося Щось дуже болюче […]

Сенсу немає в житі І знайти не дано Ні цілі, ні мрії знову Як очікувалося давно Бути примарою довго Не звикати цей раз Я звикла бути тіню Та ховатись вночі образ Виливати почуття не складно Але потім боляче збирать Як не бачу сенсу жити Так не бачу як […]