НАД КИЄВОМ…
Над Києвом тихо здіймався серпанок. Ранковий привіт від нічних сподівань. Місто почало пробуджувати сквери, будинки, машини, зупинки. Вікна вогнями забили "морзянку". Ланцюгова реакція з передмістя до центру, квапиться ритми схопити. Перше метро. Сонні вагони. Перше авто. Сонні дороги. Перші прохожі. Трішечки сонні. Темп метушні швидший та швидший. Київ […]
НАД КИЄВОМ…
Над Києвом тихо здіймався серпанок. Ранковий привіт від нічних сподівань. Місто почало пробуджувати сквери, будинки, машини, зупинки. Вікна вогнями забили "морзянку". Ланцюгова реакція з передмістя до центру, квапиться ритми схопити. Перше метро. Сонні вагони. Перше авто. Сонні дороги. Перші прохожі. Трішечки сонні. Темп метушні швидший та швидший. Київ […]
ПОДЯКА.
Дві дати - 8 та 9 травня. Я не святкую дати. Вшаную пам'ять ветеранам й полеглим, у тій Війні, яку діди здолали. Подяка тим бійцям в окопах, які звалися піхота. Вони з "ура!" здіймалися в атаку. Вони фашизм тілами зупиняли. Лягали в землю. Келих вина в руці: - […]
Не думала, що вмію кохати
Не думала, що вмію кохати, Не думала, що кохатимуть мене. З тобою кохати навчилась, З тобою кохання палке. Кохання натхнення, життя, Кохання щастя, добра. Кохання глибоке, співуче, Кохання єдине одне. Єдиний, милий, коханий, Сонечко ти моє, Словами не можливо сказати, Як навчилась кохати тебе.
Ти маєш шанс!
Як дивно… Відкрилось радісне прозріння… Як по вселенському велінню Тайм-код потужний! Жити час! Як бути: Себе почути, зле забути, Відкинути сумні спокути, Не відставати,- все на раз! Ти вільний… Свободи крила…ти всесильний! Несамовито-божевільний! Бо відчуваєш - маєш шанс! Що треба? Над головою світле небо, Вся наполегливість від себе, […]
Війна
О шостій ранку, прокинулась я з малку. Поглянула в віконце, та очі мокрими так стали, що сльози бомби розкидали. В вогні все стало темним, Бо в хати бомби політали! Усе в крові так стало. Неначе всіх позабирали у інший світ.
Темні Квіти
Квітуче поле над зорею, розквітло над темненькою землею. Агатові ті квіти розпалились, місяцем біленьким заквітились. Лавандові квітоньки - пурпурові штучки! Оргинія чорненька - та ще діло квітна! А Петунія, та сама квітка свята, що всіх так гопкати щось змусить, що чуть це треба всім! Але, як зоренька заходить, […]
Заплакало небо
Заплакало небо, верба, поселилась, замовкли вітри тільки мама молилась, героя душа відійшла на небо упав він в бою Україно, за тебе а поруч очима сумними, схилились його бойові побратими, кажуть помстяться взявшись, за зброю і гімн пролунає Слава Герою …
Заплакало небо
Заплакало небо, верба, поселилась, замовкли вітри тільки мама молилась, героя душа відійшла на небо упав він в бою Україно, за тебе а поруч очима сумними, схилились його бойові побратими, кажуть помстяться взявшись, за зброю і гімн пролунає Слава Герою …
Невідомість
Минає час багряних днів і щастя радості - печалі, хвилин весняний звіробій накрив гладеньким покривалом, бурхлива кров та як ріка, змиває вени на світанні, а ти стоїш така сумна - одна, чекаєш щастя в одіянні...
Картина
Такі чарівні, ясні очі, на тій картиночці блистять, а ти така, що серцю мила, тебе ж ніколи не прижать до серця до душі побижче, ти та сама, що за мить, поцілиш, що й не заболить, а ті, а ті красиві милостині очі зруйнують все, що закортить...
Війна
Картина, що написана тобою ввірвалась у моє життя, та й барвами за мить створила радість солодкого мистецтва майбуття, відкинулись усі не згоди і бісова оця війна, ідемо ми до перемоги ...
Плекайте любов!
Плекайте любов, як тендітне творіння, Хай засяє в серцях своїм ніжним промінням... Хай ніколи іскра почуттів не погасне! І засвітиться в небі твоя зірка щастя! Чи в осінні дощі, чи у літню спеку - Не мине, не втече, як у вирій лелека… Розіллється теплом, розморозить всю душу, Пронесеться […]
вона
"...вона любила каву без цукру так сильно, як колись любили її. жадаючи, поцілунків пристрасті - не могла заснути без них. чекаючи нових повідомлень від нього, коли так помирала душа, була готова прийняти все, аби почути одні лиш слова. на жаль чи на щастя, слів не було, залишились холодні […]
Про МОВУ і «язик»
Я хочу забути, Що знаю російську!!! Не можу більш чути Ні вірша, ні пісню!! Ракетами влучно Діру прогатили, Так страшно і гучно Всі знання УБИЛИ! У місті-Марії ЗРІВНЯЛИ з ЗЕМЛЕЮ! Скаженії звірі! І пекла лакеї!! В Ірпені і Бучі ҐВАЛТУВАЛИ, ДУШИЛИ! В фортеці-Бахмуті Взяли й ПІДПАЛИЛИ! А потім […]
