Українські вірші

ПІСНЯ ПРО АЗОВСТАЛЬ А… з о в с т а л ь ! А… з о в с т а л ь ! В тобі плавиться кров, а не сталь! Український народе – повстань! А… з о в с т а л ь ! А… з о в […]

Присниться же така історія, Про Україну щось погане Сиділи якось у парку Двоє людей собі коханих. Тихенько падаючий сніг, І лиш сніжинки на обличчі Вони сиділи, міркували В майбутніх планах, невеличких. Любов й тепло їх огорнула, У мінус 8 за вікном, І тільки тиша, та їх двоє Зустрітись […]

Ви виховали патріотів? Яка нахабна звістка. Патріот не той хто б'ється. А той, хто Батьківщину захищає. Той, хто її славу здобуває. А що то за руські патріоти. Якийсь .ойгу, що оленя має на снігу. Якийсь дон-дон, що вівцю шанує за аулом. Якийсь поважний вірменин, що чхав на край […]

Поет кріпацької неволі, не знав ти бажаної долі. З юнацьких літ в чужому краї, де України бракувало. Тяжка була кріпацька доля. Не ласки неньки, не сестри. Один, як перст, хто хоче - гни. Знайшов собі духовну втіху - малюнки, вірші, немовби діти. У віршах любов та сила духу, […]

Життя дало щасливу мить, яку потрібно на руках носить. За нею треба цупко братись. Триматися, триматися! Воно на все життя одне. Воно одне, воно ТВОЄ. Та мить, яку дарує вам Господь. В ті миті щастя та любов. То дар Небес. То суть життя. То ваше все. То діти! […]

На Київських валах історія живе. Полинули віка, але вона пливе. На Верхньому валу уяву залучи, поринь за обрій сивини. Хронометр перекине століття, як листи... Стоїть, шумить Дитинець. Навколо йдуть вали. То оборонна насип, то захисний редут. З пагорба побачиш, як вали за валом йдуть. До Києва, до града, […]

Лихо раптом в тиху ніч стукнуло у двері, Невже ти до нас віримо й не віримо. Падав сніг, визирав світанок, весна на порозі. Скільки років, скільки років, ти сюди дивилася? Раптом, як у кіно бахнула ракета, і все зараз нам стало зрозуміло. Скільки років доля нас гартувала заради […]

*М*илость Господа. *А*нгол Небес. *М*олитва свята. *А*мвон для життя. Білою ниткою через наше життя. З першого подиху, до останньої миті. В нашому серці. В крові на віки. Всі наші кроки, у Ваших зітханнях. Весь наш біль, у Ваших серцях. Ночі без сну, ласка, турбота, Ваші клопотання. У Вашому […]

Я знаю ти чуєш лише обіцянки Коли відкриваєш душі фіранки Лишають на серці малюсенькі ранки Кохаю, люблю, неповторна ти чуєш Чим же і ще мене ти здивуєш Думаєш ти, це все так добре Але Доторків, дихання, близість не можеш відчути, нажаль Відчуваєш в собі ти одну лиш печаль […]

І мов схилилась з неба пташка Прощення милувала в коней Немов метал, сталеве горе. І бегемот, мов ніжна хмарка Спустивсь з засніжених вершин Немов кохання лине в гору Іскра згоряє вщент у мить І ніжна пташка лине в гору В прямінь засніжених вершин

ООН Як же зараз нам всім болить... В котре ми наодинці знов ... Знов біда розгромила/затопила дім.... Знов від люті вирує кров. На одинці лишили нас... Ніби очі в усіх у ві сні... (світові очі в лайні) Світ не бачить що тонемо ми, За усіх у чужому лайні. […]

Заплакало росою ніжне літо... Вже відпустив мене сердечний жаль. Тримаю у руках чудові квіти, Образи всі та смуток,- прощавай! На вітрі тріпотять листочки клену... Проміння засліпило далечінь... Замружу очі - там трава зелена, Мандрую стежками, а в небі синь... Гуляю я проспектами по місту, Навколо посмішки, улюблена пора... […]

Ти осоння мого мрія ночі, Чудернацької думки сльоза... Серед лиха мені твої очі, Як в затінку холодна роса. Навіть легіт, той тихо шепоче І мурашками криє у слід, Дуже дивно, що ти геть не хочеш Говорити про це на весь світ. Подивися на неї зваблибо Серед всього, що […]