Українські вірші

Я знаю ти чуєш лише обіцянки Коли відкриваєш душі фіранки Лишають на серці малюсенькі ранки Кохаю, люблю, неповторна ти чуєш Чим же і ще мене ти здивуєш Думаєш ти, це все так добре Але Доторків, дихання, близість не можеш відчути, нажаль Відчуваєш в собі ти одну лиш печаль […]

Небо сховалось за хмари... Де-не-де світить зоря... Заграва гуляє по краю, Нічка дрімати прийшла… Майже нічого не видно, Птаха в гніздечку десь спить... Чутно здаля залізницю, Потяг товарний спішить. Світло блищить із домівок, Хтось за родинним столом... Хтось цілу купу листівок Записує у телефон. Шепотом вечір лунає... Чути […]

Ці солодкі думки наповнюють кімнату.. Пришвидшене дихання, слабшають руки. Я так хвилююсь, немов йду на страту. Немов буду терпіти  страшенні муки. Дим божевілля з присмаком винним Розтікся в легенях, наповнив вуста. Безглуздо казати "ні в чому не винен", Правда, на диво, занадто проста. Ви захопились, а я піддалася. […]

Розбрелися роки поміж денних справ. Мовби не багато, а вже водоспад. Що з ними робити? Де оті літа? Там дитячі мрії, молодість пішла. За роками ходить твій життєвий вік. Бродить, бродить - не йде на поріг. З вашої домівки вискочить у сад, підіймаєш очі, тільки білий слід. Поглинає […]

За вікном травневий розмай, де буяне зелен цвіт. Розлилось зелене море, де краплини кольорів. Розлилось по Україні на полях фронтових дій. Де сини твої, країно, женуть наволоч за тин. На зеленому просторі на свої землі стоїмо. За свободу, правду, волю, де травневий зелен цвіт. Не повинно, щоб чужинці […]

Вже травень закотився за схилами Дніпра. На Київських просторах залишив гучний гуркіт ночі та стіни укриття. Травневі "уламкопади" на місто, як сніги. Тривоги та сирени музичні топ - хіти. Відпрацювало чітко наше ППО, прильотів не було. Мовби вишиванку цей травень вишивав. У небі голки, нитки - орнамент візерунків, […]

А як багато хочеться бажань. І кожній день, і кожної хвилини. Сьогодні я хотів, щоб пень не був, де бігають маленькі діти. А потім захотів я насолод, з якимсь смаком, якого не буває. Чи може хтось накриє хлопцям стіл, які у берцях та окопах. Бажання є забрати чужий […]

Накрити б скатертину на полі не об'явленої війни. Та попросити Господа на де які години відпустити тих янголів, які злетіли у вирії, на клятій тій війні. Щоб разом за широким, українським столом, накритому у полі зібралися усі гуртом. Де хліба паляниці, духмяні та пухкі; Де келихи налиті, до […]

Десь там, в сибірських болотах, сиділа п'яна Матрона в закутку. На скатертині пляшка браги, капуста квашена в мисках та риба плаває в бобах. Лежав портрет, у центрі столу, на нього капав віск зі свічок. - Чому сумуєш, тітка Мотря? - Мій годувальник в землю ліг. Ой, лишенько, він […]

чому спогади жорстокі та болючі чи то в мене якісь не такі моє серце стало колюче мою душу повив тяжкий гнів і я злюся тільки на себе на собі волосся я рву я так хочу повернути до себе тебе але ти вже в раю ти приходиш у снах […]

Чемно так гуляє вітер, то над дахом свище, свище; то по лузі тихим бродом, по травинках крок за кроком. Що йому? Він у вус не дує! Коли хоче, то дуркує. Якщо хоче відпочине, на горбочку бік погріє. Не режиму, не контролю - справи вільні, бо на волі. Не […]

КАРАСЬ-ПРОВИДЕЦЬ. На болоті жив Карась, човгався у мулі. З ранку плавці розправляв, очі ледь підвівши, та до чистої води плив з мутного обійстя. Там було справжнє життя рибної громади, Карасю воно було, якось не до ладу. Щука, кепська якась риба, чаклує в жабуринні на смачного Карася для своєї […]

А що слова мої тобі Нічого не значать, Не пробирають до душі, Очі сенсу в них не бачать. Крізь вуха пролітають та й усе Серце вони не зачіпають. Розказав про кохання тобі б усе Та для тебе воно нічого не важить.

Ти так сумуєш - відчуваю, за часами... Коли здригалися у захваті Зірки! Твої листи у душах колисали - Нашу любов, що розквітала навесні… У посмішці я прокидалась вранці, Під звуки в телефоні смс… Крутилась на роботі, ніби в танці, Наші чуття неслися, як експрес… -Привіт, привіт…що робиш, де […]

Я знаю ти чуєш лише обіцянки Коли відкриваєш душі фіранки Лишають на серці малюсенькі ранки Кохаю, люблю, неповторна ти чуєш Чим же і ще мене ти здивуєш Думаєш ти, це все так добре Але Доторків, дихання, близість не можеш відчути, нажаль Відчуваєш в собі ти одну лиш печаль […]

Проходячи кожен квартал нашого міста, вдивляючись у натовпі тебе, я розумів, що одержимий, та не став наголошувати, щоб не погубити в цю мить себе. В останній час ти усміхалася мені. Ігноруючи те, що ми не на рівні. Супроводжуючи це, йшла на зустріч, поступаючись у вині. Використовуючи психологію, яка […]

Вона проста вчителька літератури,  яка живе собі, не переймаючись зовсім,  що я одержимий її запахом, поглядом та стилем. Що я мрію спостерігати, як вона їсть, п‘є та  дихає. Як вона думає про життя і погоду, красується перед дзеркалом думаючи, що одіти завтра на роботу. Я просто хочу бачити її […]

Моя найбільша проблема - я її люблю! Кохаю вже декілька років свою проблему, але вона не здогадується про це… Та це можливо і добре, я ж не знаю як вона ставиться до моєї любові… Як деякі пишуть «Любов варта всього…», хто розчарувався у ній, скажуть «Та ніколи, щоб […]