Рідні кадри Весни
Дзень-дзелень… Це початок, мій день. Десь шепоче струмок, Іще раз новий крок… Розлилася Весна І Небесна роса… Окропила траву, Я босоніж піду… Весь барвінок, як синь Перекрив нічну тінь… Наче з інею рай Оживає мій край. Ейфорія життя… Завмирає буття… Ароматні квітки Поросли, як вінки. Ніби все, як […]
Прощальні кінокадри травня…
Тікає від людей Весна, Останні кінокадри травня... Вона стоїть в вікні, сама, Прийшла пора прощання. По шибках барабанить дощ, Відгукується ехо в серці... І не промовила про щось, Мовчання линуло у верстви. У сумній тиші крапель ритм... Він стукається в мозок, Такий несправедливий світ! Все пригадала знову. Вона […]
Гуляє душа на просторі…
Вже сонце ховалося в лісі, Співоче, пташине Полісся… Листками проміння спадало, Між кронами кленів зникало… Вже шоста година настала, Соната вечірня лунала... Шептало з вітрами колосся… Вселенське тепло полилося. Доріжку трава простелила, Між кленів пташина злетіла… Волошки привітні всміхались, У житі вінком заплітались. Безмежне, зелене море… Буяє трава […]
Твій голос
Очі барвами грають твої, В них тону щосекунди… Бачу погляд твій прекрасний, палкий , В ньому лечу до нестями … Голос твій ніжний , ласкавий , Кличе до себе щомить … Прийду за ним я до тебе, І будемо двоє про щастя своє говорить!
А знаєш…
Ти знаєш, як важко забути Ту мить, як торкались долоні, Того, хто тримав твої руки, Хто жив у всіх мріях...у скроні… Ти знаєш - не легко впустити У світ свій сторонню людину, І ніби-то потім забути, Як пісню минулу з бобіни. Та з часом вона не проходить - […]
Шукай
Збирай з уламків десь моє ім'я, Лови мій погляд поруч зі світанком. Мій голос понесла вже течія. Шукай мій слід десь там попід серпанком. Пиши моє обличчя фарбами на полотні, У вікнах ти цілуй лиш мої губи. Шукай у кожній те, що є в мені, Та чи знайдеш […]
Неповторній ЛІНІ
НЕПОВТОРНІЙ ЛІНІ Я засинаю знову із збіркою поезій, Що пензлем слова малювала Ліна. Десь мерехтить казкова Мікронезія, А я з віршами марю Україною. В кожнім рядку - великий пласт історії, Насичений духовною красою. Навіть у відчаї поразок траєкторія Скраплена густо вірою людською. Безмежжям почуттів, веселкою емоцій, Глибоким подихом […]
Я досі живу лютим
Мій розпач просто не пояснити словами: Дні не мають чисел, а час зупинивсь. Тепер тут вже не допоможеш сльозами, Як можно було б колись. Світле і тихе життя закінчилось. Я втомилась. Як жити? Як бути? Сьогодні знов двадцять четверте наснилось.. Я досі. живу. лютим.
Немає назви
А пам'ятаєш, як було раніше: Прогулянки, ігри, секрети? Що ж ми маємо зараз? скоріше Гради, артобстріли і ракети.. Не рятує навіть надпис "діти", Що нам ще робити в цьому світі? Немає вже й чому радіти.. Як людські серця могли так очерствіти?
Титанік. Амулет.
Він біг назустріч своїй смерті. Вона його чекала вже здавна́. Дивився він на неї й зорі меркли Почувши лиш одне її ім'я. – О, Роуз.., моя чарівна і неперевершена, Складу життя до самих твоїх ніг. Можливо ця історія не буде вже завершена, Але зробив би все, що тільки […]
Титанік. Амулет.
Він біг назустріч своїй смерті. Вона його чекала вже здавна́. Дивився він на неї й зорі меркли Почувши лиш одне її ім'я. – О, Роуз.., моя чарівна і неперевершена, Складу життя до самих твоїх ніг. Можливо ця історія не буде вже завершена, Але зробив би все, що тільки […]
Любов – благословенна на Землі!
Іще раз про любов скажу я! П'ять літер возвеличують життя... На золотій сторінці напишу я, Сріблястим витисну слова... Алмазним пилом я сторінки пересиплю, Нехай засяють, як сама любов! Напам'ять, на віки увіковічу - Безсмертну силу, що приходить знов. І тисячі, і тисячі поетів Твою енергію описують щодня... Летять […]
Титанік. Амулет.
Він біг назустріч своїй смерті. Вона його чекала вже здавна́. Дивився він на неї й зорі меркли Почувши лиш одне її ім'я. – О, Роуз.. моя чарівна і неперевершена Складу життя до самих твоїх ніг. Можливо ця історія не буде вже завершена, Але зробив би все, що тільки […]
Титанік. Амулет.
Він біг назустріч своїй смерті. Вона його чекала вже здавна́. Дивився він на неї й зорі меркли Почувши лиш одне її ім'я. – О, Роуз.. моя чарівна і неперевершена Складу життя до самих твоїх ніг. Можливо ця історія не буде вже завершена, Але зробив би все, що тільки […]
Небо із ванілі…
Небо із ванілі застелило світ... По небесних нивах... неземний політ ... Білий цвіт акацій ти тримав в руці, Серце у любові дарував мені. Світ безмежний, дивний... чарував, манив... Відривались двоє, разом від Землі... Небо із ванілі закружило нас, Ніби невагомість... зупинився час… Очі відбивали дзеркала душі, Думали, що […]
