Українські вірші

Тебе так хочу я пізнати, З тобою разом йти у даль, Та ти лиш хочеш мене мати, Як інших поруч йдучих краль. Ця думка не дає покою, Спотворює моє життя, Та я не здамся вже без бою, Бо рвуться болем почуття. Я знов боюсь розчарування, Так настраждалася душа, […]

Життя безмежне й неосяжне Бурхливе, жадібне, п'янке. Для тебе лагідне й вальяжне Для когось досить не просте. Життя вирує, розквітає, Сміється, бавиться, бурлить Там несподівано згасає, Ось знову феніксом горить. Тебе несуть бурхливі води, Шалені водоспади мрій Де звісно без твоєї згоди Пірнати будеш в буревій. Там ріки […]

Замріяне нічне небо мерехтіло мільйоном зірок, Все здавалось було як треба, сяйво місяця поміж гілок. В цей казковий зимовий вечір, було все щось не те і і не так, Не достатньо модні речі і старий затертий рюкзак. Завтра знову похід на роботу і автобус забитий людьми, В інтернеті […]

Я знов стою на роздоріжжі, чужого смутку та тепла Гарчать шакали у підніжжя і плаче втомлена душа. Сміється біль мені в обличчя і зуби скалять почуття, Я не дивлюся йому в вічі, ховаю погляд в забуття. Кохання тягне свої руки і схлипує як немовля, Довіра терпить нові муки, […]

Твоє кохання-то суцільна зрада, колючий терен непристойних слів. Твої бажання-це моя розрада, шалений гавкіт божевільних псів. Тії слова пусті і неправдиві, у твоїх діях вже нема душі І навіть твої очі-й ті брехливі, що я любила понад все в житті. Навіщо ти мені такий потрібен? Куди подіти всі […]

Зима цей рік прийшла зарано, Все замітає навкруги, Бійцям в окопах геть погано, В болоті відчаю й туги`. Вони не скаржаться, сталеві! В них мужність, воля козаків, Міцний характер, сила, нерви, Кров в жилах прадідів, дідів. Веселий норов, сильні духом, Виборюють свободу нам, Хоробре серце кожним рухом, Несе […]

І якби доля не ламала, Куди б дорога не вела, Вона завжди з колін вставала, Бо з роду сильною була. Пусті розмови не любила, Важливі в серці берегла. Чимало що в житті терпіла, Де не кохали - завжди йшла. Швидка хода, гаряче серце, Веселий сміх, добра душа. Любила […]

А що, як буде ця війна роками? То скільки згине ще наших людей? Якби ж не черствіти серцями, А брати приклад з пустощів дітей. Ввімкнути в собі кнопку: "Я все зможу" Вимкнути страх, безвихідь, самоту, Читати залпом молитву Божу, Крізь сльози, сон та нудоту. Як перестати нарешті винити, […]

"Заговори, щоб я тебе побачив" Цю мудрість записав Платон, Сократ ім'ям його відзначив, Був Арістокл, неначе сон. Змагання смертних та богів, Славетні подвиги героїв, Мерзенні вчинки ворогів, Прекрасні німфи із покоїв. Священна для земних гора, Із божествами пантеону, Велична муза для пера, Не підкорилась Посейдону. Могутній Зевс з […]

Яке ж то щастя просто жити, Дихати, мріяти та рости. Прошу, не забувай радіти, Навіть в обіймах самоти. Навіть, коли життя не цукор, Навіть, коли болить, пече Хочеш з образи кричати в рупор, Так, ніби лихо від того втече. Знаю, як часом буває тяжко, Знаю, як гнів та […]

Благаю, будь закоханим у мову! Плекай її, поширюй та вивчай. Хай десь невпевнено, лише по слову, Ти рідну неньку всюди прославляй. Ти лиш послухай нашу солов'їну, Аж серце країться бува, І пригорни до себе, мов дитину, Вона для тебе рідна, не чужа. Чи відчуваєш, як тремтить в обіймах? […]

Непереможні, мусимо встояти! Бо бережуть нас Небеса! Захищені могутнім променем, Нас не здолає лиха орда. Ми ще живі - немає паніки, Вискал звіриний, відкрив свій лик. Хай Світ побачить весь справжній замисел, Як українська земля горить.😔 Йому втрачати вже скоро НІчого! Бо жде розплата, він знає це! Землі […]

Із листям багряним у вільнім падінні, Осінь відходить сумна й мовчазна… Давно відлетіла з ключем журавлиним Мила її світанкова струна… Сядемо вдвох ми на при́чілку вічності, Бесіда - мов у чарі́вному сні… Ділиться щедро мудрістю й ніжністю,- Їй довіряю думки потайні… Хай загортає світанок їх в прядиво, Зіткане […]