Торкнутися минулого
Як би ж то можна, дивлячись на фото, Поринути в кімнати рідного житла. Торкнутися речей, вдихнути в повні груди, Відчути запахи колишнього буття. Того, що ми так мало цінували. Що поруч було — звичне та буденне. Користувались, не помічаючи його. Було своє, здобуте працею щоденно. Набуте за життя, […]
Амірчик
Мій улюблений герой! Мій маленький супергерой! Швидкий як їжачок Сонік І щирий як справжній муслім. Тільки вранці очі відкриє- Він біжить і обіймає. Ранок вставати, каже мені І радість дарує в кожному дні Моя гарнюня, моя втіха Хай минає тебе лихо. Як усмішка твоя сяє- Сонце в небі […]
Руки геть!!!
Приберіть руки від мого сина! Собі пропишіть ліки заспокійливі. Шукайте психолога, пийте вітаміни, Лікуйте себе, поки ви безсилі. Для нас же Іслам — психолог найкращий, Він — наше все, наше світло і сила. В Корані знайдемо ми вихід у важчий Період життя, що нас підкосило. Накази Аллаха пророк […]
Синулічка
«А, а, а — акула!» Співає мій синуля Він літери вивчає Старанно все запам'ятає. Абетка не проста в нас! Сучасна та драйвова- З телевізора співає Звірятами діток навчає. Вивчали ми, вивчали Та вранці ледь згадали «А» — акула, «У» — удав.. Хто ж там далі на екрані співав? […]
Наталія
Для тебе я знову пишу, Ти моє натхнення, Ти моє кохання, Моя чарівна Наталія. Наталія — ти моя пісня кохання, Ти ніжний шепіт ранньої зорі. Пишу тобі ці щирі, чесні вірші, Бо ти — це крила, що Бог дав мені. Ти — мій спокій і моя сила, Ти […]
Страшна реальність
Земля ... Лежу... Жива! Рука. Моя рука. Нога. Чиясь відірвана нога! Страх знову мене новою хвилею так швидко накриває. Боюсь... Боюсь, що то моя. Лежу й не ворухнуся. Скупа сльоза мою бруднющу щоку омиває. Борюсь... Борюсь сама з собою я і знову ледве очі відкриваю. Сідаю і з […]
Привіт крізь тишу
У тебе сьогодні день народження, А я навіть набрати не можу... Сказати, як сильно тебе я люблю, Й як гордість за тебе мою душу тішить. Ти гарна, ти рідна, у світі єдина, Найкраща сестра, що на світі буває. Та зв'язку немає... і кожна хвилина Печалью та болем мене […]
Маніфест
Від Харкова до Львова, від Києва до Одеси — Ми єдиний народ, що не знає невзгод. Ми пройшли крізь вогні світових буревіїв, Зберігши честь роду і вірність надії. І ніколи ніхто не поставив нас на коліна, Бо в кожному серці — жива Україна. Козацька кров пульсує у наших […]
Маніфест
Від Харкова до Львова, від Києва до Одеси — Ми єдиний народ, що не знає невзгод. Ми пройшли крізь вогні світових буревіїв, Зберігши честь роду і вірність надії. І ніколи ніхто не поставив нас на коліна, Бо в кожному серці — жива Україна. Козацька кров пульсує у наших […]
Маргаритка і шипшина
Зерно упало на стезю, щоб далі жити, Зерно упало на стезю, щоб всім радіти, Зерно упало на стезю і стало квіткою, Зерно упало і зросло мов маргаритка. Свою красу росою ранньою вбирала, Такою ніжною була, мов біла пава, Та не в саду вона росла, а при дорозі, У […]
Вимушеним одеситам
І сонце тут не так з-за обрію встає, І вітерець не так мою чуприну обвіває. Я тут ходжу бруківками твоїми, Та повернуть в свій дім душа моя воліє. Ти прийняла, Одесо всіх, хто б не прийшов, Ти не питала, розкриваючи обійми. Дала нам їжу, хліб та кров, Хоч […]
Побєдо-Бєсам
Зганьбили ви ту Перемогу у війні, Де Україна над усе страждала. Коли чобіт війни все тіло розтоптав. Тепер ви топчете тіла батьків своїх. Зганьбилися, коли фашизму одяг приміряли, Перекроїли ви фашизм у свій рашизм, В ілюзії, що вам немає кари, Впиваючись отрутою примар, І кидаєте світ у свій […]
Із красою в серці
Оповитий біленьким серпанком, Черешневий садок задрімав, Заколисаний вітром. До ранку У казкових витатиме снах. Вранці сонце сипне позолоти На тоненькі розквітлі гілки І приємний такий їхній дотик, Мов цілуночок ніжний легкий. Згодом цвіт білий той черешневий Вишиванками встелить траву. Ця краса завжди в серці у мене, Відчуваю її […]
Липень
Дощ омиває тіло, змінюючи асани, Небо грає напевно в йогу, Дивний такий сюжет. Літо пекучим йодом маже маленькі шрами. Липень й холодна злива. В повітрі квітковий мед. Всі дороги покриті блаженним інеєм, Фіалкового запаху кислих слив. Цей зелений колір! Мокра пір'їна вихору серед Ненаписаних досі слів.
Тиша, що рве на шмаття
Та зараз вже холодно — і я не про зиму за вікном. Я про людей, які колись гріли, а тепер проходять повз, наче ми ніколи не торкались словами. Колись телефон тремтів у долонях, світився іменем, яке було важливіше за сон. Кожне повідомлення — як доказ, що я комусь […]
Лист із неба
Мамусю, не плач… я поруч, хоч тілом давно вже не тут. Я в небі тепер — між зорями, де не болять більше груди від куль. Я бачу, як ти засинаєш втомлена, як шепочеш молитву тихенько: «Боже, бережи мого сина…» І я чую тебе, рідненька. Мамо, не треба чорного […]
Народженні в війні
Народженні в війні, живуть у руїнах, Дивлячись на те, як все гарно в країнах. Зуби стискають, радіють свому, Пробивають свій шлях через пітьму. Під обстріли дронів, що у венах течуть, У хованки грають, серед вибухів гул. Щиро радіють, що народженні тут, Через війну, не знають про сум. С-під […]
Наталія
Для тебе я знову пишу, Ти моє натхнення, Ти моє кохання, Моя чарівна Наталія. Наталія — ти моя пісня кохання, Ти ніжний шепіт ранньої зорі. Пишу тобі ці щирі, чесні вірші, Бо ти — це крила, що Бог дав мені. Ти — мій спокій і моя сила, Ти […]
