Українські вірші

Як болить!, Коли, не ти, а хтось у світі вирішує твоє життя! Як болить!, Коли ти не знаєш, як, та коли - завершиться війна! Як болить!, Коли горе в домі твоїм, а ти не вирішуєш майбутній хід. Коли розв'язка війни проходить через тебе з повна - та ти […]

‎... н нп ‎нє б на льоту зчиник ‎Невпинність заявилась нестримний ‎вдих, ‎Завмер розум. Ащось тіло ‎В голові беззірна тиша ‎Чуття тримає присутності немає ‎Вмить. Схопило. Подих  ‎Четверта секунда, всесвіт іде ‎Заливається простір поступово полонить ‎Час зупинився, ‎Вихрить піднесення на торі навколо голови ‎Лінійний.. чарівний.. образ.. ‎Обличчя дістало […]

Приснилися карії очі, Приснились медові вуста. Навшпиньках прийшла серед ночі Дівчини незнана краса. Сорочка на ній вишиванка, Вінок із квіток до лиця. У серці лишилась вкраїнка, У серці хлопчини бійця. Безстрашно пішов захищати Красунь від катів-ворогів. Дівчина чекає і мати Відважних таких козаків. Хай сняться дівочі їм очі, […]

Не император Гай Валерий,не император был и Рим,пошли бы где то нахрен без материй,пошли бы где то нахрен с остальным.

Под старою телегою рабочие лежат,и с первым их гэлэгою послал их нахрен на парад.

На що готова я, аби мене запам’ятали? Бути собою, дивувати мріями, вчинками та думками. Запам'ятаюсь поглядом, виразними зеленими очима, Пряним ароматом волосся та квітковим запахом тіла. Дотиком до руки, легкими кроками, гарними ніжками Та постійним моїм бажанням всюди ходити пішки. Запамʼятаюсь сміхом таким дзвінким, Помадою, що смакує вишнею, […]

Знову кличе мене літо! В свою казку красоти! Нема радості де діти! Завжди хочеться сюди! Я сплету з квіток вінки! Всі ромашки для Наташки! Ніжні маки для душі! Волошки заплелися в колоски! Я вінки з квітів одіну! І прийму літа дари! Ароматом ліс дурманить Знову липи розцвіли! Я […]

Зима така твоєму серцю люба. Як заметіль танцює край вікна. Зима для мене - туга й згуба. Мені все мариться весна. Лиш навесні збуваються надії. І кличуть до кохання соловї. Струмками вод дзюрчать дівочі мрії І квітами стають слова твої. Весни тепло крізь сни почую. Я навіть крізь […]

Не чекала я зими. У захваті я від весни! І все ж прийшла зима! Тебе не було ,тебе нема. Ти тільки був у моїх снах! В реальності тебе нема. А навкруги стоїть зима! На серці туга і сніга . Прийшла небажана зима. Кого люблю ,того нема. Кого не […]

Я вас люблю із серця вирвати не можу! Пробачте що тривожу! Сказала все що на душі! Присвячую ці вам вірші! Що хочете думайте і кажіть! Чи мовчіть ,чи говоріть! Що з'їсти ,випити- незнаю! Кажу що скучаю і кохаю! Я все розумію,але побороти себе не вмію! Секрет я свій […]

Черговий фарс із Нобелем в кармані. Це Трампа бутафорські номера. Слова про мир у Трампа це омана. Оглянешся - в кармані вже діра! Трамп- "імператор" дутий взяв у жінки Її винагороду, гідність де? Гординя обуяла, марнославство. Із жадібності Трамп вхопив чуже. Цю премію дають не за оману, Обіцянки […]

Кононученко Микола Іванович (1957, Київ, Українська РСР — 2019) — український контррозвідник, полковник Служби безпеки України. Народився у 1957 році в місті Київ. У 1978 році закінчив Житомирський педагогічний інститут, отримавши спеціальність «інформатика, фізика та математика». Після завершення навчання розпочав службу в органах державної безпеки, спочатку в структурах […]

Я тобі не муза, кричала вона І це дійсно була ілюзія Коли її очі світились одвічним вогнем З тих пір коли вони стояли під тім вінцем... Її буденність , кожна спроба 404: На різних частотах всі її були ефіри, Її орієнтири це інша система координат Його усмішка повік […]

«Іноді кінець — це просто новий початок. Особливо коли він пахне теплим вітром, пізніми вечорами і кимось, кого ти давно знаєш.» Початок був у кінці літа. Того самого, коли небо здавалось ближчим, а вечори довшими. Друг, який змінив усе моє життя, світогляд і ставлення до людей, повертався додому. […]

Зимовий ранок, місяць зійшов. Земля встелена білим покривалом. Пальці на морозі мерзнуть. В душі тепло тече. І гріє, як сонце. Чудовий і гарний зимовий день. Діти на санчатах і ковзанках катаються, Гуляємо в парку і дихаємо свіжим повітрям. Музика в вухах дзенить. Слова, як птахи летять в небеса. […]

20.01.2026 1517-й день війни У мороз, у лютий холод, Коли добрий мінус, Ворог б'є і вибиває, Те, що нас всіх гріє. Атакує в ніч і вранці, Всім, що є у нього, Зупинятись не бажає, Примушує здатись. Стільки років ми тримались, Витримаєм й зараз, Бо ми справжні українці, Й […]

Сонце встало край віконця, Усміхнулось, мов зайченя. День новенький, мов сторінка, Кличе в казку без зупинка. Хай сміється дітвора, Хай росте добра пора. Світ яскравий і простий — Бо дитинство в нас живе

Брехнею весь світ обійдеш, Но назад нею не вернеш. Правда тихо, поволі йде — Та до серця завжди дійде. Брехня крила має малі, А правда — коріння в землі