Українські вірші

Раптом - погляд літа Милий та привітний, Усмішкою легкий Від років далеких... Небокрай в тумані Рискою омани. Колом видноколо Ворожбою долі, Де усе знайоме Та немає дому. Плутані стежини. Час у швидкоплинні... - Там зимовий озов Та кохання острів. В схові водоспаду Відчай та розрада, Закиди та докір. […]

Зжимаю скули — присмак крові, давно знайомий смак. Я з посмішкою роблю ковток. Кричить навіть мій Бог усередині мене — мій світ горить. Але спинити я не в силах. Руйнація світів — це мій код. Світило всіх моїх світів палає. Давай, гори. Благає, щоб я зупинив, кричить так […]

Мечем і словом поглиналися світи — так і було завжди. Словами, мов мечем, звергали королів — Слово - король. Мечем, мов словом, підрізали язики тим, хто кричав, щоб пробудити всіх. У безпробудній, вічній тьмі були і ми — і досі там, немов втонулі кораблі. А я був би […]

Отаман вірою зігрітий, йде знову у похід. Несе він меч з хрестом, йде туди, де не вірили. Не вірили в їх бога чи богів. Йде віру нести — правильну віру, їх віру, через дорогу, повну і сили, й кінця. Кінець життя без бога, який їм не потрібен, бо […]

Чи можлива любов у мережах і цифрах? Чи знає любов про відсутність тепла? Ти словом торкався — без фізичних вимірів, І я в твоїх буквах, мов квітка, цвіла. Ти писав мені зранку — стабільно і звично, Привчав до вітань і до ніжних розмов. Це все будувалось так ніжно […]

Він ішов крізь руїни, Лишивши свій слід Блукавши де тіні, Лиш стріла Моноліту перетворила його на легенду Тепер він не людина, лиш тінь. Тінь що ховається в темних кутах. Десь там у тіні разом зним, шепоче Зона Та він вже не чує Він вже німий.

Найхолодніші ночі полонили Київ, Оскомою журба стоїть в душі. Зчорніле небо, з димом темно-сірим, І падають сніжинки в самоті. Прогрузнув Світ в пекельному мовчанні. Усі сліпи, начхати на життя!? Тепер одні, без віри в сподівання, А може трапляться іще дива!? А може й справді найтемніша ніч перед світанком? […]

Сидить мати українська Сльози витирає Свого сина живого вона памʼятає Дивиться у очі Але вже на фото З чорною стрічкою З лівого боку Українські матері Найсильніші в світі Стільки горя й болю Бачили вона Та засяє сонце Ще на нашім полі Та поляжуть скоро Усі вороги

Вже місяць за обрій сховався І пітьма покрила село, Стояла напружена тиша, Так ніби людей не було. Хатини в задумі стояли, Не чути вже співу птахів, Та тільки лиш ясен старенький Від вітру порою скрипів. Пропала тепер та веселість, Яка була у цьому селі, Коли люди збирались в […]

Холодна зима снігом все замела Білий іній дерева вкривав, Дуб гілками своїми обняв білу березу, Від морозу її захищав. Буйний вітер подув і березу схилив, Її гілля на землю лягло, Гірко плаче дружина і звістку чекає, Бо коханий в полоні давно. Чекає і пише листа зі сльозами, Та […]

Буйний вітер гуляє, мороз на вікні Малює узором картину, На алеї безсмертя стоїть сирота Витирає замерзлу сльозину. І вітер холодний наскрізь пробира Білий сніг на морозі іскриться, Схилилось в задумі сумнеє дівча Вдивляється в рідне обличчя. Чому ж ти, татусю, покинув мене? Залишивши одну сиротину, Я прошу прийди […]

Ти мене відпусти, ми давно вже чужі. Нас зв'язали лише спільні діти. Зіпсував все життя, залишив у самоті. Неможливо надалі так жити. Без кохання й любові страждає душа, І навіщо терпіти ті муки? Ти нарешті знайшов, тож веди до вінця! Ту єдину, яку сильно любиш. Стань щасливим на […]

Забути сповіді до скону І жити якось навмання. Я вириваючись з полону, Десь загубила сприйняття. І тихий легіт буркотів щось, Коли дрімала у пітьмі. Та не прокинулась і ось Немов блукаю уві сні. І наче чую рідний голос, І наче згадую тебе. Та він даремно б'є на сполох. […]

Ой у полі жито шелестить, Сонце в серці золотом колише, А над Дніпром верби голосять — Вільні пісні, що ніхто не втопить. Де козацькі тіні босі ходять, Де дзвонами сповита крайнина — Там моя душа, як птиця, в’ється, Бо Україна — вічна родина. Гей, хто знає, де та […]

24.01.2026 1521-й день війни В Абу-Дабі в Еміратах Перемовини ідуть, Україна, США, росія, Шлях до Миру прокладуть. А в цей час вночі з росії, Зграї дронів полетіли, Так руйнують Україну, Бо примушують до Миру. Як з такими домовлятись? Мир чи їм потрібен? Їм потрібна Україна, А не якась […]

24.01.2026 1521-й день війни Перемовини пройшли, Результат - відсутній, Ще продовжиться війна, Мир, ще не доступний. Ворог хоче воювати, Більше захопити, Як не зможе - то зруйнує, Щоб не було де жити. І ця наволоч вважає, Все, що забажає, Йому мати і отримать, Ніщо не заважає. Та всерівно […]

Ця маленька і завжди усміхнена, Чорняве волосся за вітром в'ється, Ніколи не робить нічого навмисного, Та за своє до останнього б'ється. З очима дитини і поглядом жінки Не боїться осуду інших, Її тіло вкривають крижинки, Завжди руки холодні,як взимку. Вона дивиться прямо в очі, Так на долі у […]

Ця маленька і завжди усміхнена, Чорняве волосся за вітром в'ється, Ніколи не робить нічого навмисного, Та за своє до останнього б'ється. З очима дитини і поглядом жінки Не боїться осуду інших, Її тіло вкривають крижинки, Завжди руки холодні,як взимку. Вона дивиться прямо в очі, Так на долі у […]