Українські вірші

Темно. Ні зорей, ні місяця. Ніч. Ні вітру, ні холоду. Тиша. А ні доторку, і ні облич... І ясність здається глибша. Темно, бо стали прозорими думи. І нема ні добра, а ні зла. Ні порівнянь, ні радості, суму... Є лише цілісне Я. 24.05.2021

То хмарний день, моя кохана, Коли бува на самоті. Ти серцем і душею звана. Блакитні очі, коси золоті... І ніжний запах смаку раю, Що пам'ятатиму завжди. Люблю тебе, тебе жадаю! Але благаю, відпусти! 17.03.2021

Срібна зірка біла-біла На долоню прилетіла. Із зимою привітала І швидесенько розтала. Як посипали сніжинки Легкі, білі, як пушинки. Всюди весело кружляють, Тепло землю укривають. 15.02.2021

Ой, так, дівко, болить. Розридалася. Щось у скронях горить, як згадалося. То самотність моя, то печаль моя. У подолі моїм я засталася. Ой, то вітер шумить, розривається. Вечір ковдрою зір укривається. То знедолена тінь, нездоланна лінь. То душа у мені омивається. 22.11.2018 рік

Засмутилась зіронька. Слізоньки з очей знімає. Колотає серденько, В пристраснім вогні палає. Роспустила коси, Хусточку на дол кидає. А він має жіночку... Жодну не кохає. Ой, зірвалась сукня. Чистота дівоча - втіха. Ой, зірвалась сукня, Та він ледве диха. Засмутилась зіронька. Багряну сорочку сліпить. -Не дістансь нікому ти! […]

Свято. Захитався білий вечір. Спалахнувся біль й на плечі... І життя крізь сни пройшло. Втома від надій і сподівання. Може виконав завдання... Спокій серденько знайшло. Очі запалали від надії, Увірвався в мої мрії... Закохав і згинув геть! Вільно крок за кроком до завдання Розірвав моє кохання І я […]

Я, схоже, більше не побачу Твоїх лагідних очей. Чує серце, душа плаче, Не відірватись від грудей. Можливо то остання мить, Коли ми поспіхом зустрілись. Від того досі ще щімить, Що всі бажання не здійснились. 26.09.2025

Баю бай дитинка спить У колисочці сопить. Котик вклався у ногах, Мишку ловить в своїх снах. 7.01.2023

Ніч яка місячна, втомлена ворогом. Зорі сховала за ковдрою дум. Кулі палають, літаючи прожогом. А в очах лише сльози і сум... Ранок, як радість, як нове життя, Він як подяка з надією... День - новий виклик, сурове буття... Не резонує із мрією. Вечір. І ніби то тихо вкруги. […]

Я плачу вже 3 дні і 3 ночі. Ну як ти вірвався в моє життя так охоче? Я тебе не чекала, але ти прийшов. Зайшов у мій дім і навіть не встиг протерти ноги. Знайшов, оглянув, і сказав: Ось тут я буду жити. А мене спитати ти не […]

Я знову втрачаю себе, І контроль над собою. Я знову не розумію, що я говорю. Кажу, щось дивне незрозуміле для себе, Від чого стає, мені не по собі. Іноді хочеться просто промовчати. Перестати говорити, і просто кричати. Щоб нарешті почули, про, що я говорю. Про мою тугу, про […]

Я розквітаю лише тоді, коли весна приходе. Весна, це диво природи. Усюде все квітне. Коли з'являється мотивація, щось робити. Весна, це неймовірно. Весна творить дива...

В моїх снах усе казково. Усе не так, як у цьому світі суровому. Чудово жити у цьому таємному світі. Де весело грають діти. Де чутно, як щебечуть пташки. Де зорі світять яскравіше, ніж завжди. Де мати любляче вкладає спати, Маленьке дитятко своє. Де люди всі такі щасливі. Де […]

За, що ти на мене образилася? Що я вже знову зробила не так? І знову, я цій людині не вгодила. Знову, я роблю все не так. То тарілку не так, поклала. То стілець не так задвинула. І знову все повторюється по колу. Я вже втомилася від цього, все […]

Ти знову користуєшся мною. Ти користуєшся, мною начебто я якась лялька, яка стоїть у тебе но поличці, і ти можеш кирувати нею, але не мною. Я така, ж сама людина як і ти. Як і всі інші люди, до яких ти ставишся нормально, а не як до мене. […]

Ти мені зробив боляче, як завжди. Я вже звикла до цієї болі у себе в душі. Коли я тебе благала. Будь ласка, досить, не роби цього більше. А ти робив, усе гірше. І не на краплю мені не ставало, ліпше. Знову та сама кімната. Стол, і два стільця […]

Вже три роки війни.. Я чую серену, що так пронизає мене з середини. Я чую вибух, і я завмираю. І одразу, ж я тікаю, у ту комірку, де затихаю. Що, б буть у безпеці, де мама і уся моя сім'я теж притихли. А моя собачка теж біля мене. […]

Думки, це дуже прикольна річ. Вони завжди круться в твоїй голові. І багато питань, ти запитуєш у себе кожен, день. А чому так вийшло? Чи правильно я вчинила? Чи варто мені це спробувати? І ти вже намагається вгамувати ці думки у своїй голові, але щось все одно не […]