Українські вірші

Я не можу заснути вже декілька днів. Лише думки крутяться, у моїй голові. Чи варта я цього? Чи потрібно, це мені? Не можу, я спати. Не можу це забути. Весь час, нагадую, це собі.

Ситуація коли ти не знаєш, що зробити. Яке правильне рішення обрати, щоб не образити людину. Що відповісти? Що сказати? Крутяться у мене думки в голові. Але в кінці кінців так все не можу, знайти правильного рішення що, ж таки відповісти.

У такі моменти, коли мені було боляче. Я мовчала. Нічого, нікому не казала. Але мовчання ворог мій. І з кожним разом, коли я мовчала. Мовчання нагадувало, біль мій.

Я себе не люблю. Казала я усім. Але мене ніхто не розумів, і усі мені казали. Та ти, ж така вродлива, гарненька, В кінці кінців ти, ж іще маленька. Але я не розуміла цих слів. І досих пір я ці слова, кажу усім...

А ти знаєш, що таке справжня дружба? Чи вмієш ти дружити? На ці питання мені не давали відповіді. Тому я знайшла їх сама. Коли у полоні теплоти та добра, ти підкидуєш дрова, щоб цей вогник дружби не згасав. Коли ти готовий на усі дурнуваті пригоди, аби бути біля […]

У такі моменти, коли мені було боляче. Я мовчала. Нічого, нікому не казала. Але мовчання ворог мій. І з кожним разом, коли я мовчала. Мовчання нагадувало, біль мій.

Доля без вольна Померла у морі. У морі моряк колись ту доленьку Бездиханну знайшов, В морі роками бродив Море слізьми солив. Шукав її по морях, хоть звістоньку про неї, І тут зрозумів Що померла давно Він Втратив її Коли на все начхав І подався на пошук в моря […]

Минув вже вечір, Зіроньки палають, І тихо шепчуть знов мені, Що скоро осінь вже минає, А я ще досі десь в весні. Я бачу квіти у всіх людях, Вони так сяють, як вогні, Що розцвітають в тихих мріях І не згасають навіть в сні. Я вірю навіть після […]

Я видатним би стати міг творцем Закутаний у морок пролюстрацій Що день то жах! думки бігцем А в думці потай раж люстрацій Либонь до ляку жести створів Патріотизму віч скінченний Війною лав і морів Той клятий геноцид нікчемний Сто років жалю, вік печалі Солдат з обмерлою душою У […]

Я б хотів померти Розчинитись в світовій імлі Щоб очі мої карі Більш не бачили цієї землі Щоб не бачили більше нікого Ні друга ні брата ні зло Щоб життя розчинилось у світі Ніби його ніколи не було Щоб ніхто про мене не думав Ні на секунда ні […]

Я би мала споглядати, Як ти іншу покохав. Я би мала не впускати, Та ти серце моє вкрав. І тепер в мому полоні Мама, що мені робить? Принесла тобі в подолі. Як мені то далі жить? А тепер то споглядаю, Як ти іншу покохав. Своє серденько я краю, […]

На дах прилетіла ворона, Окинувши оком мій двір. Десь замичала корова, Може пробіг хижий звір. Здалеку віє вітрами, Сніг починає кружлять. Лисиця біга степами, Їй аби вполювать. Котики вбігли на ґанок, Чують, аж двері скриплять. Ось вже і теплий сніданок. Можна тепер і мурчать. 14.11.2025

Думок в мене немає і серце від болю страждає. Немов свічка яскраво палаю. Але– свічка згоряє, а я помираю. На чужині, далеко від рідного дому Гинув не тілом а духом. Чую холодний я шепіт під вухом. Загибель моя– часу питання... То про що ті страждання?

Все навкруги горіло, Бо правди ми не знали. Багряним полум'ям палало.. вони... про все "подбали"... Багаттям всі зігрілись. Мов діти ним тішились. Не знали лиш одного: зотліло древо роду. Ми прагнули не знати. Так вигідно і легко. Від користі сп'яніло, Задарма ж бо-солодко. І лиш тверезий розум дозволить […]

А може це і є то справжнє щастя? Проснулась.Кава. І сама собі належиш. Ніхто вже не вола що ти повинна, що не цінуєш того, що ти маєш. Ти не стоїш півдня на кухні. Вільна. Ганчірку в руки- лиш ,коли натхненна. Це відчуття- коли сама собі належиш! Роби що […]

І хоч я стала - пустирем. І хоч спогад про тебе вже лишній. Запитаю:"Що ми робили не так?" А у відповідь- вдавана тиша... І хоч літо мине- не сумую вже так. Відпустила я вільну пташину. Ти прийдеш у ті сни, де верба ожива. Там де вітер колише ожину.

Що роблять коханим жінкам? Тримають за руку,цілують в щічку, Зберігають тіло,як храм, Обіймають всю нічку, Вміло розповідають про неї поеми нам. Чимдуж возвишають до небес, Літаючи на крилах кохання. Прагнуть принести всі сім чудес, Виконують кожне бажання. А де ж таке ставлення знайти простим і земним? Питання,яке потребує […]

Листя жовте і опадає, Любов Божа зростає в серці. Неначе квітка на галявині. Землею стала людська душа. Весь світ чекає змін, І зірка в небі засіяла. Мандрівники вирушили в дорогу. Свої дари, несуть Йому. Всесвіт весь за тремтів, Чикаючи великого Чуда. Скоро Марія родить Боже Дитя. Назвуть,-Його Ісусом. […]