ЯК ЖЕ ДОБРЕ!
Як же добре -- є вікна, квартира! Світла пам'ять тим, хто їх створив! Давши вихід у світ, в його ди́ва, Хай не всі, хай частинки із див. Крізь вікно полюбуюся небом, Порахую хмари́ і спущу́сь, Погляд кинути в сад іще треба, У привабливу власність чиюсь. То на стежці […]
Думками я з тобою
Мені все сниться, сниться і думкою я там, Нехай мені проститься — свого я не віддам, Нехай я ще не в змозі припасти до землі, Вона там вся в облозі, та поки є, є ми. Думками я з тобою, у своїм дворі, До болю так знайоме я бачу […]
Життя в одній валізі
Усе життя своє я розмістив в одній валізі, Надбання всіх років на дно лягло, Щоб тепло було їм і затишно, поклав я теплі речі, За ручку взявся - і покотилось колесо. Дорога йде то вгору, то на узвіз, То прямо, то звивається змією, Тягну життя, яке з собою […]
БЕРЕГ ГОМОНИТЬ
І як же мило берег гомонить! Душею там, а хочеться ще й тілом, В промінні пташка повз вікна́ летить, А слі́дом вітер хвацько та уміло Згори вслухаюсь в щебет той, у спів, У перемови жаб'ячі крикливі, Якби́ ще хвилі плескіт долетів, Що та́кож там, в зеленій тій долині. […]
ЗЕМНА БЛАГОДАТЬ
Сонце встало, прокинувся й вітер, Потихеньку спиває росу, Особливих якби́ іще літер --- Описати усю ту красу. Щебет там, щебет тут, звідусюди Летять в душу птахів голоси, Зупиніться, прислухайтесь люди, Не минайте такої краси! Листя просить: -- Рукою торкнися! Трава вгору шепоче: -- Погладь! В енний раз в […]
ГРОЗУ ЧЕКАЛА
Грозу чекала --- і будь ласка! Немов з кувшину підняла́сь, Й була́ далеко то не казка --- Гроза із бурею пройшлась. Усе було́, що замовляла: І грім, і блискавка, і... страх, Чого насправді не чекала, Але він був в моїх очах. Води потоки, листя рване, А сила вітру […]
Яка у вас мрія?
Скажіть, яка у вас мрія? Мрія? Повернутись до дому, І вбити хоч одного москаля. Ні, не так. Спершу вбити москаля, А потім повернутись до дому. *** І щоб Країна цвіла, І щоб щасливі стали люди, І щоб любов у серця прийшла, А розум холодним лишався усюди. І щоб […]
Зона сірого кольору
Зона сірого кольору, Зона суцільної імли, Де вибір, без вибору, Де мертві й живі. Люди снують мов привиди, Люди то, чи вже ні? Як можна те все винести, Та залишитись людьми? А обабіч тієї сірої зони, Ведеться суцільна гра, Кожен ходить по колу, Поки смерть не прийшла. Вона […]
Чорна вода
Я падаю в безодню Я тону в темряві, Ніщо мене не рятує, Ніхто не допомагає. Я намагаюся вдихнути, А в ніс б'є сморід цієї пітьми Я намагаюся закричати Але ця темрява все ковтає. Я намагаюся за щось вчепитися Але ця яма темна і пуста Я нескінченно падаю і […]
Слово – це мистецтво
Слово - це мистецтво, І слово може ранить. Слово - шанолюбство Безвтратна його пам'ять. Слово - це людина, Слово, мов перлина. Слово може ранить, А може ніжно вабить. 24.05.2026, Івушка Моргентал
І радіти, і ридати
І радіти, і ридати, Забувати й знов згадати, Відпустити — не благати, Лиш свого в житті чекати. І молитись, і кохати, І думками ввись злітати, Світло в серденьку тримати, Та добро завжди плекати. І радіти, і ридати, Тихо спогади згадати, Відпустити й не тужити, З вірою у серці […]
Хай пісня лине на крилах любові
Без пісні я жити не можу, Щоденно лунає вона. Очі тихесенько зводжу — І ллється струмочком дзвінка. Вона у росах ранкових, У шепоті тихих дібров, У сонці і небі блакитнім, Лунає все знов і знов. Пісня злітає у небо, Мов ніжна молитва до Бога. Пісня — то радість […]
Ми не підемо пліч-о-пліч
Окопи дихали тротилом, земля ковтала жар й свинець. Я вів тебе в гаряче пекло, де кожний крок — це був кінець. Ти мій боєць і друг. З тобою — залізом спаяні в одне. Ми йшли на штурм, де кулі шили людське життя, мов щось пусте. Рвонуло так, що […]
Ми не підемо пліч-о-пліч
Окопи дихали тротилом, земля ковтала жар й свинець. Я вів тебе в гаряче пекло, де кожний крок — це був кінець. Ти мій боєць і ми з тобою— залізом спаяні в одне. Ми йшли на штурм, де кулі шили людське життя, мов щось пусте. Рвонуло так, що згасло […]
А, мать його…
Прилетів у квартиру «шахед», П’ятий поверх — сестри квартиру. Натворив цей покидьок бід, Слава Богу — хоч всі живі. Речі носимо з п’ятого в низ, Речі ті, що дивом вціліли, На ногах мускули, ух, Жаль, Олімпійські ігри гайнули. Я напевно медаль там взяв, Була б хоч якась розрада… […]
Життя у своїй шкаралупі
Життя у своїй шкаралупі, Коли ти нікому не треба, Коли дні ідуть за днями — Торг неможливий для тебе. Коли похід в магазин Став розвагою нині, В минулому лишились всі Захоплення твої дитинні. Коли під вікном стоїш, Рахуєш, скільки прохожих Повз тебе кудись біжать, На тебе вони зовсім […]
Чужий світ
Ти ще не усвідомлюєш світу, Чужий світ вже вбиває тебе, Відірваний від свого дитинства, Він спалити намагається все. Ти не володар своєї ще долі, Чужа свідомість до тебе прийшла, Вона нищить і дух твій, і волю, Все коріння спаливши дотла. Підступність та сила – її точна зброя, Не […]
Плуг
Коли коні розтоптають поле, І залізо на плугах блистітиме, Коли люди-хлібороби Віддадуть останні крихти дітям. І їх спотворене лице, І їх спрацьовані долоні, І лиш життя їхнє, крихке, Покине тіло не по волі. Нині люди мов плуги Копають землю, засівають ґрунт. Ті самі спотворені тіла, Працею із натруджених […]
