Черговий фарс із Нобелем в кармані. Це Трампа бутафорські номера. Слова про мир у нього це омана. Оглянешся - в кармані вже діра! Трамп- "імператор" дутий взяв у жінки Її винагороду, гідність де? Гординя обуяла, марнославство. Із жадібності Трамп вхопив чуже. Цю премію дають не за оману, Обіцянки […]
Слова — не гріють. Звіти — не світять. Внизу — інша війна. Без пострілів. Але з люттю морозу. Інтенсивність — це мозолі. Не рейтинг. Люди — не цифри. Вони мерзнуть. Вони лагодять. Вони тримають. 24 на 7. Без права на втому. Зброя — це ключ у руках майстра. […]
Прилетіли ластів'ята до рідної хати Та немає їх гніздечка, ніхто не стрічає. І місцину, де хатинка вже й не впізнати Щемливо, із тугою ластівка співає. Прилетіли ластів'ята весну зустрічати, І всіляке зло від хати, знову відганяти. Прилетіли ластів'ята, мир несли на крилах, Чужі люде їх зустріли, кров стигає […]
Народ не сидить. Він тримає. Земля під ногами не вибирає ваги. Вона звикає. Тиша тут не рішення — це спосіб вижити. Мовчання довше за наказ. Він не носить ролей. Він носить дні. На плечах. У кишенях. У погляді. Кров не рахується. Її просто стає менше. І ніхто не […]
Трон стоїть на попелі. Біль уже не рахується — він став матеріалом. Мир тут небезпечний. Тиша — підозріла. Вона схожа на кінець. Той, хто сидить високо, не творить ролі — він її носить. Страх зачинено у металевому жесті. Гармати мовчать — і це лякає більше, ніж їхній гуркіт. […]
На троні, зведенім із попелу й болю, Де мир — це загроза, а тиша — це вирок, Він грає чужу, нав’язану ролю, Ховаючи страх за залізний замок. Він знає: кінець починається з тиші, Коли замовкає гарматний метал. Тому він живе у безмежному лишнім — Бо спокій для влади […]
На троні, зведенім із попелу й болю, Де мир — це загроза, а тиша — це вирок, Він грає чужу, нав’язану ролю, Ховаючи страх за залізний замок. Він знає: кінець починається з тиші, Коли замовкає гарматний метал. Тому він живе у безмежному лишнім — Бо спокій для влади […]
Мовчання. Вшануємо пам'ять загиблих, Полеглих у битвах за рідну країну. Не бачити їм серцю близьких та рідних Не чути веселих пісень України. Мовчання. Скрізь тиша, а мозок волає: Юнак з фото дивиться, зовсім дитина. Навколо життя, а його вже немає. Посивіла мати, утративши сина. Мовчання. Десь поряд зозуля […]
Ніч. Сніг кружляє легко, тихо. Іскриться в сяйві ліхтаря. Не віщує нічого лиха, Співають струни скрипаля. Адажіо Ремо Джазотто, Що Альбіоні відтворив, Лунає в зимну ніч в повітрі. Працює серце на розрив. В будинку тепло. У каміні Потріскують дрова у такт. Тривожить душу Паганіні, А зовні мчить вночі […]
Війну проклинає згорьована мати. Кляне-проклинає убивцю та ката, Що змусив синочка піти у солдати, Щоб з рідного дому агресора гнати. Рахує хвилини щодня до зв'язку, Не помічає вона сивину, Що білою сіллю голівоньку вкрила, Тривога й туга униз плечі схила. Молитви шле Богу знедолена мати З проханням синочка […]
Спить солдат, поволі догоряє свічка, лиш тремтять метеликами вії. Золота коса і жовто-синя стрічка... А надворі вітер снігом віє! Все пройшла - і заборону військкомату, всупереч сльозам в очах родини. Як змогла вона у руки зброю взяти дівчина, недавно ще дитина! Спить дівча, вогкий бушлат і чорні берці, […]
Два злодія зустрілися і ділять Україну Один, вбиваючи людей, другий фейковим миром, Бідою скористатися, обдерти, обібрати. В країни, що в війні згорає останнє відібрати. Один кривавим джерелом країну заливає, Пекельним полум`ям міста щоночі поливає. Другий же придивляється, де б рученьки погріти, З нагоди скористатися. Та правди ніде діти […]
Війна безжально увірвалася в життя, розділивши його на «до» та «після». У такі темні часи мистецтво не може мовчати, і поезія стає зброєю, молитвою та живим літописом. Сучасні авторські вірші про війну — це крик душі, у якому сплелися неймовірний біль втрат, люта ненависть до ворога та безмежна любов до рідної землі.
Ці рядки пишуться в окопах і бліндажах, під звуки сирен в укриттях, у тилових містах та за кордоном. На нашій платформі своїми творами діляться як досвідчені поети, так і ті, хто вперше довірив свої почуття паперу. У цьому розділі зібрана найпронизливіша воєнна лірика від авторів, яка не залишить байдужим жодне серце.
Воєнна лірика, що публікується на сайті, відображає всю палітру емоцій нашого сьогодення. У цій добірці ви знайдете твори, що торкаються найважливіших тем:
Вірші про війну виконують надзвичайно важливу функцію — вони зцілюють. Коли ми знаходимо рядки, які точно описують наш внутрішній стан, ми відчуваємо, що не самотні у своєму горі. Це своєрідна терапія словом, яка допомагає вивільнити емоції, зняти напругу та знайти сили рухатися далі.
Ця поезія є нашим історичним документом. Читайте ці вірші, зберігайте їх у власні колекції, взаємодійте з авторами, підписуйте їхніми рядками фотографії та відео. Слава Україні та безмежна подяка кожному, хто боронить державу!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.