Давно поза зонами
Зима ця заплакана, на втечу приречена. З тобою по-всякому із дня аж до вечора. Байдужості іскорки, то спалахи відчаю, Я слова вже лишнього уголос не вичавлю. Ти тішишся сказаним, надуманим мучишся. Брехнею цікавишся, дарма що не учишся. Сяк-так дозимуємо, сяк-так - телефонами, А душі вже виразно давно поза […]
Після любові
Після любові, що буває більше - Байдужості, зневаги, чи жалю? І я палю свої колишній вірші, Не вірші, а минуле все палю. Ще й як горить і чорним дотліває, Такий одвіку колір є журби. Не вірить серце, що ще покохає, Ворушить вітер вітами верби. А поки доля ще […]
Неприродно мило!
Охоплений і розтерзаний нетрями, Я в полоні твоєму назавжди. Кохаю ж бо так сильно, до нестями, Що не знаю навіть йду куди. Можливо знаєш ти, підкажеш? Чи плануєш все так само - Зробиш полоненим і відкажеш: «Мені все можна, бо я дама!» О, повір, хотів би […]
Камені 2
Я помилявся, був неправий: Ти не еліта, ти - ніхто. Влаштувала спорт кривавий; Замість шинелі ношу тепер пальто. Повернув свої я камені, Але людським трудом. І все одно на мости спалені: Життя - не єдине розбитим склом. Топаз знайшовся по дорозі, Всі інші викупив невдовзі. Виходив, силуючись, на […]
Камені
Намисто, прикрашене шпінеллю. І вогняно-жовтезний той сапфір. Огорнув себе я сірою шинеллю, Аби не привертати зайвий взір. Каблучка, чи ледь не вся з коралу, Червоний з нею разом був гранат. Я виглядав, неначе був з муралу, Не впізнав мене б і рідний брат. Гіацинт був в мене на […]
Провина
На вулиці хуртовина. Це моя провина. Десь померла якась псина. Це моя провина. Плаче гірко так дівчина. Це моя провина. У друга зламалася машина. Це точно вже моя провина. В Америці стрілянина. Безперечно це моя провина. Не дозріла ще малина. Моя провина, моя провина.
Комахи
Не вдається мух прибрати у очах, Хвороба так не угодила. Вони літають наче прах, Що негода забрала й розпорошила. Ці мошки є в моєму мозку, Я бачу їх удень й вночі. Я бачу їх коло кіоску, Я бачу їх і на печі. Сам Вельзевул у гості завітав, У […]
Настанова
Ти проходиш повз школу, Що не викликає й подиху. Коліна – хиляться додолу, Хочуть відчути ще раз дотику. Ти проходиш повз корпус, Здригнулося серце тепер. В голові пам’ятний лотус Розганяє дивних химер. Проходиш ти повз роботу, Яка ще тепла, спогадів сповна; Відчинені живі іржавії ворота Для вбогого старіючого […]
Злам
У певний час, давно колись, Стався злам, зламавший наївність. Ламайся, та ніколи не колись, Бо не повернеться невинність. Тебе розкрошить, Розірве на шмаття, Ти не будеш вже собою. Твоя невдача землю розпорошить, Тебе самого зажене у небуття, А розум замкнеться синявою. Ти горітимеш у пеклі, Горітимеш, агонізуючи страждання. […]
Мрія
Невже лиш я один із тих, Хто мріє бути з чимось більшим? Чи це одна із мрій дурних Про зверхність, думку, що я є милішим? Впевнений, ви теж вважали, Що більшого, теплішого ви гідні. То яку кнопку ви прожали, Що всім лишились бідні злидні? Де та кнопка, що, […]
Комедія
Комедія, братовбивча та комедія, Яка з нас робить звірів-вовкулак. Про неї не розкаже Вікіпедія, Що заслужила тисячі відзнак. Трагедія, щаслива та трагедія, Що нас гартує, робить з нас людину. Її висвітлює щодня медія, Трагедія усюди без упину. Трагікомедія, яка баланс життя диктує, Такий сірий, такий нейтральний той баланс. […]
Смог
Вулиці засніжило, видно лиш смог. Вологість у повітрі і під ногами. Цікаві дари природи показує Бог, Розкриває потоку мінливості брами. Затихло все. Десь в далечині гудки, мотори… Насолоджуюсь, вдихаю смог як ароматерапію, Хоч і віддалені такі ознаки флори. Погода запускає спокій, а не дію. Я не задихаюсь смогом. […]
Мить
Я легко цікавлюся речами, Та незабаром вони набридають. Це аспекти монодрами, Де актори всі ридають. Коли з тобою, Відчуваю щастя я. Розкидаю купу гною, Дякую, дорогоцінна шавлія моя. Таке чудове відчуття - Бути почутим, визнаним близькими. І навіть попри каяття Не стануть почуття слизькими. Коли з тобою, Мить […]
Mater Dei
Mater Dei, матір божа, Пробач мене за всі мої гріхи. Пробач за всі слова негожі, Пробач за проступки лихі. Пробач за солодке марнословство, Пробач за похибки дурні. Пробач за вдаване багатство, Пробач за виття у низині. Вибач мене за усебічнії прокляття, Вибач за ненависть до людства. Вибач за […]
Похвала
Такий ти в мене молодець! Невтомно і безупинно ти працюєш. Неначе за свободу той борець, Не покладаєш рук і в вус не дуєш. Поки однолітки усі байдикують, Твій пріоритет – робота. Нехай, нехай вони кепкують, Вони застрягнуть і підуть у болота. Що? Яка ще за роботу нагорода? Таке […]
Згадка
Думки не покидають твої стегна, Доведені до досконалості. Пам’ятаю, наскільки ти ревна І як в свідомості залишаєш парості. Ти була пісочний мій годинник, А голос твій – ознака ідеалу. Шкода, завадив нам містичний чинник. Хотів з тобою я до балу. З тобою був завжди content, Рожева аура в […]
Гумор
Ніяк не дійде розуміння, Чому за гумор так печуться? Люди показують вам вміння А під вами метали гнуться. Хіба іронія – погано? Так, погано, наче впав метеорит, Хоча, судити її рано, Бо метеорит привів гастрит. А чорний гумор – це міазма? Ти помреш та буде з тебе користь: […]
Комунізм
Я зневажаю комунізм. Він зруйнував прагматичну ідею Про роботящість, аморфізм, Постійно я її плекаю, живу нею. Він зруйнував мільйони доль, Перевершив злії ідеали, Він «поделил усё на ноль», Помістив особистості у рами. Я хочу бачити чесноти: відданість, Працьовитість, людяність безмовну. Відмічу, що ще й вірність Складе картину повну. […]
