Мій скарб
Жив-був маленький і розумний Та дуже шумний, балакучий. Він до горщика був не готовий, Ім'я своє ще не вивчав Він тільки їв, активно їв та спав. Але коли сонечко вставало, Малеча дім весь підіймала, Хоч слів дорослих ще не знав, Проте як радісно лепетав! Він будував високі вежі, […]
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Хоча б 125
Хоча б 125 поїздок у Почаїв,хоча б 150 апостольських церков ,якщо ти в своїм серці не розкаявся,не принесуть тобі нев'янучу любов
Ось як дитина.
Ось як дитина гарно їсть фартушком вибирається,скоро років буде шість в школу вже збирається.там їй вчителька буквар із малюнками покаже і цікаві їй слова кобзаря розкаже
Ось як дитина.
Ось як дитина гарно їсть фартушком вибирається,скоро років буде шість в школу вже збирається.там їй вчителька буквар із малюнками покаже і цікаві їй слова кобзаря розкаже
Єлей
Я повільно виливаю на твоє тіло єлей, Твоя шкіра слизька та тепла. Нехай він затримається десь в районі грудей, Зухвало припікаючи, наче лава із пекла. Я розчавлюю на твоїх губах перестиглі плоди, Нехай вʼязко стікають додолу. Як ввечері на стінах стікають сади, Кінчиками торкаючись столу. Я торкаюсь твоїх […]
Повня у Скорпіоні
За твоїми чорними мереживними фіранками, Ховається повня у Скорпіоні. Ніч не звітує перед ранками, Складаючи до купи долоні. На твоєму тілі не нажарт розійшовся парфум, Створений минулої бурхливої ночі. Вечірня блискавка генерує струм, Коли ти в небо підіймаєш очі. У твоїх поштових скриньках мокнуть листи, І вологими стають […]
Чорні крила
Чорні крила над країною, А внизу горить вогонь. Спалим вщент ті чорні крила, Не лишайся осторонь. Попіл ляже на Вкраїну, Попіл тих минулих днів. Коли гнув у ярмі спину, Але волі ти хотів. Чорний ворон небом суне, Чорні зграї на землі. Нас назад не завернути, Ми лишили кайдани. […]
Місто, якого нема
Місто, якого нема, Тільки ім’я на карті. Пострілу слід і пітьма, Місячний кратер на старті. Тіні ніде не знайти, Все тут лежить у руїнах. Голі стирчать стовбури, Вітер їх мине невпинно. Вулиць стрічки — врізнобіч, Друзки колишніх названь. Який тепер з них запит, Де пустка замість знань? Всюду […]
Не на простом пути
Сквозь грозы и дожди Ты появилась так внезапно. В глазах твоих я видел мрак, И в голове мелькнула мысль: «Ты столько выдержала битв…» Лишь дождь увидел твои слёзы. И вдруг, бессильно рухнув вниз, Ты скрылась в сумраке и грозах. Лишь Бог оценит в полной мере Всё то, что […]
Павутина
Люблю бувати на вокзалах. Отут життя своє снує, Як павутину у підвалах, Звичайний мир, проста громада, Яка дає країні ладу, І без якої світ не є Самодостатнім, досконалим, Зухвалим, вдалим і повсталим, Коли він голос подає. Йдуть молоді і бородаті, Тверезі йдуть, ідуть піддаті, Веселі, злі, невинуваті... І […]
Слово
Рідна мова,рідне слово. Наша пісня колискова,наші ріки і поля українська в нас земля. Слово наше зігріває,слово нам допомагає.Слово вчить нас розмовляти Батьків-щину цінувати.
Осінь
Сонечко осіннє в віконце заглядає. Листячко пожовкле додолу обпадає. Стало прохолодно осінь закружляла. Барвами своїми нас зачарувала. І така чудова ця пора осіння,гріє нас теплом,дощиком осіннім.
Вишиванка
Вишиту сорочку Мати вишивала. Любій донечці своїй її подарувала. Вишита красиво,м'якими нитками. Візерунки сонця,вишиті руками. Я сорочку вдягну та причепурюся. Закладу віночок у волосся я. Ніжно я до Мами своєї пригорнуся. І за все подякую бо ж яка краса ,вишита сорочка на усе життя.
Вишиванка
Вишиту сорочку Мати вишивала. Любій донечці своїй її подарувала. Вишита красиво,м'якими нитками. Візерунки сонця,вишиті руками. Я сорочку вдягну та причепурюся. Закладу віночок у волосся я. Ніжно я до Мами своєї пригорнуся. І за все подякую бо ж яка краса ,вишита сорочка на усе життя.
Осінь
Сонечко осіннє в віконце заглядає. Листячко пожовкле додолу обпадає. Стало прохолодно осінь закружляла. Барвами своїми нас зачарувала. І така чудова ця пора осіння,гріє нас теплом,дощиком осіннім.
Тут є, була і буде Україна
Тут є, була і буде Україна — Де степ наїжджено чумацькими возами, Де воля над Великим Лугом лине, Де виступали козаки під корогва́ми. Моя земля у святості кордонів — Від Таврії до самого Полісся. Соборная, від Сяну і до Дону — У мирі, Україно, відродися. Усім зневіреним най […]
