Відлига почуттів
Люблю я теплу пору року, Коли в садочку квіти розцвіли, Коли дівчата одягнуті нівроку, І ти не в силі очі відвести. Мене охоплює відлига почуттів, Вона торкається кожного куточка, В холодну зиму я так цього хотів — Відчути подих ніжного росточка. Коли надворі посмішки одні, Коли обличчя сяють, […]
«Твоя брехня»
Невпинним градом хлинув на мене піт, мовчали стіни, все навколо зтихло, обманливі, брехливі шальки, просочувалася крізь імлу роса, як в той день, коли ми поклялися не брехати. Обманлива натура, вивела із себе, з глибини вивелися камні. Як жахливо, гидко бачити то все, краще б вмерли ми, як в […]
Смерть
так дивно. Сьогодні дзвони звучать гучніше ніж завжди Все сильніше і гучніше вони дзвиніли, сповіщаючи про наш кінець. Жадібно ковтала я повітря в спробах надихатися ще. Струни інструментів дзвінкіше і дзвінкіше бриніли, сповіщаючи це, не даючи і фори часу нам. Симфонія смерті дихала, пекла, боліла в саму спину, […]
Безодня
У душі моїй печаль, Та й прийшла вона нізвідки, Огорнула, мов кришталь, І чекала зовсім трішки. І вбирала в себе все — Кожне слово, кожний погляд, Та не знала лиш одне: В ній немає меж — безодня.
ХОЛОДНИЙ ДОТИК
Холодний дотик вже відчула, Не личить літу та пусте, До його свіжості пірнула, Де зелень з швидкістю росте. Похмурі дні, то дощ, то буря, Не стало сонця вже в вікні, Та... було́ би стільки то́го горя, Все ж краще, ніж спекотні дні. Осіння до снаги погода, Ні холодів, […]
ОСІНЬ
І вже осінь, тиха та ніжна, Навівала немало думок, Трава в'яла й суха цьогорі́шня Розляглася обабіч стежо́к. Жовкло листя, мінялося з днями, Вже й потроху спада́ло скрізь, За далекими берегами Теж помітно мінявся ліс. Вішав сутінки вечір всюди, Прохолода торкалася плеч, Де по-літньому вдягнені люди, І де просто […]
ЗАГЛЯНЕ ПРОМІНЬ
Трава в покосах знов лежить, Нехай би зеленіла, Душа поранена болить, Замкнулась, посмутніла. І так по колу з дня на день, Ніщо не розважає, Сум павутину все плете І біль не відпускає. Загляне промінь, збадьори́ть, Й минеться все відразу, І погляд в посмішці злетить, Забувши про образу. 30.05.2026. […]
Ми грали у богів
Він Я вигадав тебе із сотні слів, Зіткав твій образ із нічного неба. Наблизити, торкнутися хотів Тієї мрії, що творив для себе. Вінчав твоїми рисами святих, Вкладав їм у вуста свої промови. Серед ілюзій, ніжних та палких, Я виліпив дитя своєї змови. - - - Вона Я теж […]
Ревізія
У голові — безладдя й кавардак. Думки літають, мов тривожні бджоли. Одна із них кричить: «Усе не так!», А інша згадує чужі розмови. Ось у кутку осів туманом стрес — Його мітлою вижену за двері. А поруч примостився вже прогрес І креслить план на хмарному папері. Думок та […]
Час обирає нас
Не ми обираєм час, Час обирає нас. Коли нам в світ прийти, Коли нам з нього піти. Не ми обираєм час, Коли він потребує нас. Коли нам в нього ввійти, Себе щоб віднайти. Коли життя бере, Більше, ніж дає. І вибір твій в тобі, Де ти у боротьбі. […]
«Мистецтво правильних назв»
Бюрократія, хабар, корупція... Та ми не так назвали оце все. Повчитись треба нам у «демократії», Що «сталу аристократію» несе. Корупцію назвіть лобізмом, Хабар ви внеском назовіть, А бюрократія хай буде транспарентність, Її як не крути — вона мовчить. А ще угода є у нас зі слідством, Якщо вас […]
Кохання
Кохання — безумство, пристрасть, гра, Зникають всі бар’єри та кордони. У ньому квітне сутність вся твоя, І ти живеш за цими лиш законами. Безумство волі, подвигу, краси, Несуться почуття мої в борні. Це дух свободи піднімає прапори З коханням, що даруєш ти мені. Ми за любов готові на […]
Де не були…
Світ не зупинеться без нас, життя безумно всіх несе... Літо пройде і осінь знов укриє землю... Зима настане, як завжди, природа невблаганно подолає все... А ми? Хто ж ми такі у всесвіті? - молекули блюзерні... Без нас все буде як завжди... Світ житиме, неначе ми не існували... Тепер […]
Мій сокіл
Затримка. Тест. Очікувана звістка. Це все в новинку... Я навколо неї Порхав, немов метелик. Як артистку, Оберігав кохану. До лілеї її рівняв. Тулився вночі до неї, Та все чекав УЗД: Кого Аллах нам дав? «Поїду до своєї лікарки, бо де Ще так зуміють все розпізнати?» — Казала моя […]
Війна страшна, а треба жити
Війна страшна, а треба жити, Хоч інколи від болю хочеш вити. І знову вибух сколихнув все місто, Де вчора ще звучало щастя чисте. Війна страшна, а треба жити, Крізь сльози новий день зустріти. Збирати світло серед темноти, І попри все вперед іти. Війна страшна, а треба жити, Ближнього […]
Тікає час
Я чую, як тікає час — та наздогнати вже не в змозі. І там, де серпень мій вже згас, стою в пилу я на дорозі. Летять хвилини, як птахи, у вирій, де немає тиші. Рахую миті та роки, які життя в мені залишить. Зі мною лиш мовчазний світ […]
Червона нитка
I. Вона (творення долі) Пройшлася ниткою червоною по долі — Багряним сяйвом спалахнула мить, Стібками маки вишила у полі, І ця червона нитка — не згорить. Життя — полотнище, натягнуте на раму. На ньому хрестик — днів буденних знак. Ця нитка роз’ятрила давню рану — Розквітло серце, мов […]
Кольорові тіні
Ламає простір призма скла, І промінь сяє, мов суцвіття, — Десь крапля світла потекла У кольорове розмаїття. Веселка ріже мерзлоту, Між «до» і «після» грань зникає. Розсіює скло чистоту, В барвисті сни думки вдягає. Один відтінок — то печаль, А інший — спалах сподівання. Дивлюсь крізь призму у […]
