Літній дощ
Дощ шумить за вікном, Грози б’ються вночі, Грім про що розповість За минулі ті дні? Що нас тут зберегло? Не дало впасти нам. Як надії тепло, Вберегло душу нам? Дочекались тепла, Літо дихає днем. Каже, що вже прийшло З літнім теплим дощем. Хай із шумом тече По асфальту […]
Коріння душі
Я знову у власному колі, Я знову на холодній землі. Та є лиш Аллах і сини мої, І шепіт Шахади у вічній імлі. «Ля іляха ілля Ллаг» — повторюю знову, У цьому рядку мій притулок і щит. Тримає мене ця священна основа, Коли під ногами руйнується всесвіт. Я […]
Я собачка
Як покличеш – прийду! Як накажеш – зроблю! Як образиш – прийму. Як встромиш ніж у спину, знецінивши покору; Згадаєш те, що ховаю; Скажеш те, про що мовчу – я, звісно, спочатку погарчу. Та Хазяїна не зрікаюсь, вірності не збудусь, велич з шаною прийму! Веди як можеш, самою […]
Пропаганда
Людина завжди йшла за власним світлом, Шукала правду поміж сотень слів. Та хтось навчив її дивитись сліпо, І розум тихо в темряві згорів. Екран світився ніби образ в храмі, Та звідти лився лиш один обман. А люди слухали що з ящика казали, Немов там Бог, а не […]
Реквієм спомини про минуле і дітей
Рухаємося споминами по старих місцях, Каштани зацвіли в саду. Змінюється час і люди навколо нас. Стара дошка на вокзалі зустрічає і проводжає кожну людину. Мак цвіте, своїм червоним кольором. Знайомі ходять і спілкуються між собою. А голова тріщить і очі блимкають. А життя триває далі. Природа вирує різними […]
Найдись рішучість у людях
Прийди прийди меснику! Прийди визволитель! Наведи лад у Раді- позбав народ омани! Прийди Чорна Рада! Верши суд над ворами Не бери зайвого- праведно керуй нами! Хай підуть кривдники Хай вітер в спину Хай лай собаки чують скотини! Наш народ вільний Наш народ славний В нас сила в крові […]
Лють
Я з дзеркалом один на один. Щось біля мене явно є, відчуваю до кісток. Воно стоїть над душею. Не душить - кисень покидає мої легені сам по собі. Холодні руки, як і все тіло. Серце б'ється - але не відчуваю цього. Мовчу. Воно залишить мій розум в спокої. Скоро. […]
Комахи (самокритика)
Тиша І ти сидиш сам по собі Не знаєш що й робити А на вікні сидять вони Бджоли та метелики І рветься серце у тобі Бо ти такий малий У цьому світі, а вони Ще менші, а вже більш потрібні За тебе, йолопа, бо ти Сидиш тихенько сам […]
Крізь товщу зим…
Крізь товщу зим, крізь глухомань перонів, Де кожен крок вимірював конвой, Упала тиша в дзвони телефонів, І вийшов з тьми вагонів мій герой. Ми йшли наосліп, як крізь мінне поле, Де кожен погляд — вибух чи обвал. Зустрілись там, де крижане ніколи Переросло у грозовий причал. Слова ламались, […]
Крізь морок
Темрява в душі, Завмерло все в тиші Тільки для синів та Бога Відкрита там дорога. Я пам'ятаю ті дні, Коли ти була рядом, Лиш ти мене завжди розуміла, Та підтримку і спокій дарувала. Ці дні давно пройшли. Ростуть мої хлопці, І лише вони радість несуть Любов та тепло […]
Над страхом змін
Ми часто відчуваємо страх змін І бігаємо хом’ячком по колу, Будуємо навколо безліч стін І у знемозі падаємо долу. Боїмося зробити перший крок, Залишити назавжди зону тиші, Ховаємось і не вчимо урок, Мов перелякані у клітці миші. Але життя — це рух, це вічний біг, Це океан подій […]
Нарешті Літо…
Весна, що радісно влетіла, Швиденько справи всі зробила. Сади розквітли, запахтіли, Птахи додому прилетіли. Метала блискави та грози, Неначе кидала погрози. Під звуки грому танцювала, Чечітку вправно вибивала. Трава росте і цвіт буяє, На Літо сонячне чекає. А Вітер, що плясав з Весною, Втішаючись її красою, Приліг в […]
Нарешті Літо…
Весна, що радісно влетіла, Швиденько справи всі зробила. Сади розквітли, запахтіли, Птахи додому прилетіли. Метала блискави та грози, Неначе кидала погрози. Під звуки грому танцювала, Чечітку вправно вибивала. Трава росте і цвіт буяє, На Літо сонячне чекає. А Вітер, що плясав з Весною, Втішаючись її красою, приліг в […]
Довгі руки прокляття (Суздальський спадок)
Народила Русь-країна сина не для щастя, Наробила та дитина горя та нещастя. Був він шостим князем в роді, спадку не зосталось, Назбирав собі дружину — й на північ подався. Жив на півночі, у краї, з половцями знався, Та на стіл батьківський сісти все ж він сподівався. Не давали […]
З тобою
Тобою дихаю і йду, І світ вміщається в сліди. Тобі і звичкам піддаюсь, Іду туди, куди йдеш ти. Ти поруч, ніби вічна тінь, Твій погляд душу мені гріє. З тобою добре, коли день, Не страшно, коли вечоріє. Ти засинаєш біля ніг… А ранок знов приносить шок: Ти зжер […]
Коли Творець розсипав зорі в синь (притча)
Коли Творець розсипав зорі в синь, надав він простору та часу рух. Сказав до Дня: «Ти — світло й далечінь», а Ночі дав солодкий, сонний дух. Він сіяв світом промені надій, Вона ж несла під шаллю таємниці. І на межі, де світла й тьми — двобій, День ненароком […]
Ілюзій підсолоджені руїни
Ми ходимо по гранях кришталю: З одного боку — пустка гостра й гола, А з іншого — у золотім пилу Танцюють міражі в обіймах кола. Схрестились леза у густій імлі, І рвуть свідомість у шаленім танці. Два ворога, дослідники душі — Емоцій та німої тиші бранці. Там, гола […]
Втрачаючи втрачене
Втрачаєм те, що втратили давно вже, І серце пропускає раптом мить. Пізнали те, чого й не знали б, мабуть, Якби цей ворог не прийшов нас вбить. Уже в руїнах все навколо спить, І погляду ніде вже зачепитись. А небо кожен день від бомб вищить, Снаряди, дрони — нині […]
