Впевненість і марення
А що, коли ти все собі намАрив? А що, коли ми - світ шизофреній? Коли ми - нереальні? Ми - примари, Актори неіснуючих подій? Не можна бути впевненим ні в чому, Що ти - це ти, що я - це я, що є На світі правда Божа. Що […]
Час
З часом росте не мозок. З часом зростає досвід. З часом стаєш холодним - Гасне емоцій шал. Пристрасті не керують. Вчинки вже не безглузді. І не літаєш у хмарах... Серце стає німим. 03.01.2026
Контрасти
День лИше починає поволі прокидатися І села придорожні холодні і сумні. Ще їхати годину. Так нудно добиратися - Поля й лісопосадки холодні і брудні. Сніжок тонкою ковдрою прикрив поля і прОсвіти. Схилив донизу гілочки самотній абрикос. І сіро-біла темрява прийма чіткіші обриси. І хмиз у лісопОлосах породжує хаос. […]
Околиці
Такі замурзані околиці вокзалу Чумазі і закаляні, нечисті. Став Київ позбуватись ідеалу Столиці в кришталевому намисті. Самотній люд, покинутий і бідний, Снує довкола броунівським рухом. Панує атмосфера того Відня, Що був сто літ тому під час розрухи*. Який не зна про це ні сном, ні духом. Який сьогодні […]
Баланс
Здорове тіло - рух і ритміка, Фізичні вправи і ходьба. Душа при цьому просить віника І очищається. Люба. Коли живеш і не хвилюєшся Про звички, дужість і про смерть, Про вплив оточення турбуєшся, А про здоров'я - лиш на чверть, Воно немов би подароване Оцьому тілу на сто […]
Прихованої правди гіркота
Міста як люди. Родяться. Зростають. Формують образ, вдачу і талан. Подій багато різних проживають, Їх вистачить не на один роман. Сподіють героїчні прецеденти, Звитяжні дії, доблесні моменти. І разом чинять витівки дитячі, Втрапляють в казуси, оказії, невдачі... Як не крути, сторінки, що прожиті, Не завжди гідні слави й […]
ДВОЄ
Наш мозок еволюційно запрограмований шукати найпростіші та найшвидші шляхи обробки інформації, і мова ідеально підходить для цього. "Ми окремі, як два континенти" "Ти не кажеш мені компліменти" - Вирішують проблеми через рот Відразу попадаючи в цейтнот. Адреналін вихлюпує у спорі - Не кожен знАйдеться в такім розборі. За […]
Метушня
Смерть близькИх - це найгірша з подій у житті. Смерть лякає - людина щезає. Ось була вона тут, у твоїм відчутті, А за мить її погляд згасає. Потрясіння такі не стаються щодня: Шквал емоцій, підрізані крила. І найперша реакція - це метушня, Хаотична, сліпа і безсила. Розлад, рух, […]
Світанок
........ Сивий дід тумани намотав на вуса Й тягне за собою сонце у човні. Прив'язав світанок віжжями до бруса Щоб вплітати в гриву промені ясні. Позбирав у діжу залишки дрімоти, Заховав в латаття ближче до води. Карасі дрімають вкрившись в позолоту Із просоння мляво кумкають жабИ. Позакинув вуди […]
Люблю ходити босим…
Люблю ходити босим по траві — Як по килимі, окропленому росами... Вбирати в себе силу від землі — Сплітаючись невидимими косами... Милуюся миттєвостям весни — Безмежності природних краєвидів... Гуляю собі босим по траві — Тримаючи зв'язок з дитинством...
Вечірня пора…
Захід сонця, природа, вечірня пора: Біля лісу лунає тихий спів солов'я, Ясне небо замінює темна блакить — Вбираю в себе цю прекрасну мить! Зачаровує око моє, цей краєвид: Його свіжість, природність, і вид — Гармонійної зміни, без ворожнечі, Де ще немає місця для порожнечі...
Там де були міста
На чорних дахах — ворони. Мовчать. Під руїнами — друг. Не похований. Пси і коти вже не вороги. А лжебрати — навпаки. Братовбивці. Від початку. Закриваю холодні повіки знайомим і незнайомим — також. Вони не хочуть спати. Ні… Вони мовчать. Навіки. Братські могили — не на цвинтарі. На […]
Чекаємо тата
Народжений за місяць до дня народження. Під вибухи. Під гул сирени. Вдихнув. Закричав. Заплакав. Мама теж. І тато… Сьогодні — не через смерть. Через народження. Хоч і тримався. Малий не розуміє, що відбувається. Ми — теж. Тато його захищає — там. Мама — тут. Щось сниться. Посміхається. Ненадовго. […]
Тонкий матеріал ✨
А ти хоч раз думав , хоч колись що таке свічка? Один лиш дотик руйнує всю основу . Так це лиш свічка, лиш парафін навіщо думати за це ,це всього лиш матеріал . Ні! Ні! Ти не розумієш це життя , людське життя якщо доцільно. Це тобі не матеріал , […]
« Ми єдина – Україна »
А я сиджу в кімнаті і серце мліє ,і світло із вікна все темніє і темніє та я запаливши ароматну свічку собі тихенько мрію. А може і не мрію… Гадаю про те , про се , й про головне. Про життя , про майбуття про квіти зорі і […]
НЕ ПОВЕРНУ ТЕБЕ НІКОЛИ
Не поверну вже я тебе ніколи, Це чітко розумію і сама. Ти пішов до іншої назавжди, Бо до минулого нам вороття нема. Ти стер сліди, палкі свої цілунки, Спалив мости, що зводили роки. Моє життя малює нові візерунки, І серце крають лише сумні думки. Шукав ти у коханні […]
НОСТАЛЬГІЯ
Якось у тиші, і наодинці, Згадав я спогади з життя, Мов опинився в серединці, Аж захлиснули почуття. Багато спогадів я маю, Що блукають поміж дум, Коли з них деякі згадаю, То приходить в серце сум. Закрив очі лиш на мить, Все дитинство знову бачу, Сльоза уже з очей […]
Душа і Смерть, без меж (притча)
Крізь чорну вись, де зоряні багаття, Ступила Смерть — холодна сіра ртуть. Вона зняла з плечей своє лахміття, Промовила йому: «Збирайся в путь». Здригнулася Душа — підбита птиця, Що крилами чіпляється за вись: «Чекай, благаю! Дай іще торкнутиь Земного сонця, що любив колись! Я ще не всі слова […]
