Слухайте
Боляче розуміти, те що хтось не розуміє. Як важливо любити та розуміти свою Україну. Сердцем бажати, душею відчувати: Що вона в тебе єдина , Богом дана тобі земля. На якій ти проживаєш, Дім свій будуєш й з родиною майбутнє плануєш. Це земля, на якій рідна тобі кожна трава. […]
Крізь пальці
Ми пішаки у грі старого часу, Йому байдужі виграші й жалі. Не назбирати миті про запас нам — Вони щезають, наче журавлі. Він не у цифрах замкненого кола, Не у годиннику, що ріже крок. Він у розмовах, в поглядах довкола, У зморшках, що лишають нам урок. Мчимо, не […]
Торрічеллієва порожнеча
Між нами — скло і ртутний герметизм, Завмерлий тиск на позначці «ніколи». У тебе кредо — сталий егоїзм, Мій шепіт — ти сприймаєш як уколи. Де Торрічеллі виявив межу, Де, угорі, вже вичерпався кисень — В собі, порожній спокій стережу, І вчуся жити без твоїх освідчень. Не тисне […]
Птахи Мадяра
Лягає день, надії віддає він ночі, Птахи летять, Мадяра діти, мов стрижі, Вам не сховатись, все бачать пильні очі, Що креслять смерті вогняні межі. Ховайтеся в нори, у багно, Де є потреба, то стрибайте, Танцюй, крутись як дзиґа та у віражі. Надію вижити свою тут залишайте. Незримі очі […]
Самотній двірник
Дерева голі, без вбрання, Скинули одяг, мов нудисти. Літає містом лиш сміття, Й вкриває все пожовклим листям. Самотній двірник у дворі, Махає довгою мітлою, І щось бубнить собі під ніс, То матюкається з собою. Він день у день мете мітлою, Немає тому ні кінця, ні краю, А дощик […]
Осінь ми перехвалили
Щось панове, осінь ми перехвалили, А тумани? А дощі? А короткі дні? А довгі ночі? Не подобається це все мені. Падають гілки, а то й дерева, Б’ють автівки та шибки, Що не місяць, то одні нам нерви, Осінь, осінь – де взялася ти? І дитя не вийде на […]
Життя це…
Мов полотно — етюд із акварелей, Або на парусині грубий шарж. Ми пишем світ мазками несвідомо, І часом це скидається на фарш. То барви ллються сонцем крізь долоні, То згасне світло — і пливуть мазки. Ми ловим виставки десь на кордоні, І маємо — неписані рядки. Хтось вибирає […]
Два місяці осінь і листопад
Два місяці осінь і листопад, Осипалось все листя, мов зорепад, Настали довгі ночі та сірі дні, Де вересня теплі очі, де жовтень у красі. Ми щойно так раділи та бавились з тобою, Але в останній місяць ти не взяла з собою, Ні жовтня різнобарв’я, ні вересня тепла, Ти […]
Ти жив, сміявся, поспішав
Ти жив, сміявся, поспішав Всім насолодитись відразу. Часом любив, часом грішив І вірив лише в свою вдачу. Часом ти добрим був, Часом жорстким, Як хвиль прибій, що набігає. То ніжно плещеться у ніг, То в гніві камінь розбиває. Веселий норов твій любили І широту твоєї душі. За це […]
Я за все тобі вдячний
Я за все тобі вдячний, А я вдячна тобі, За розкриті твої обійми, Коли йшов назустріч мені. А я за твою усмішку І за тепло твоїх карих очей. Вдячний тобі за світанки І за ночі з тобою, і за дні. Ми часом сміялися як діти, Такі щасливі були […]
Віра
Крізь гуркіт куль і попіл сірих днів, Крізь біль розлук, що серце крає стиха, Ідемо впевнено по власній стороні, Долаючи вогонь і люте лихо. Бо наша віра в перемогу — це не гра: Вона гартується в вогні і в кожнім слові. І хоч навколо свище ще війна стара, […]
На межі
На покуті свічка сльозою стікає, В порожній кімнаті — німий супокій. А мати все кроки його виглядає, Та не повернути синочка вже їй. В молитві шепоче: «Пречиста Маріє, Ти ж бачила сина Свого на хресті… Чому ж моє серце від болю чорніє? Чому зачиняються двері святі?» А потім […]
Ницість
На площі, де совість давно не бувала, Карбує крок вбивця під гуркіт фанфар. І ті, що «фашизм стерти геть» обіцяли, Самі принесли найчорніший пожар. Блищить на мундирах забруднена пам’ять, Кричать про «дідів», що в могилах тремтять, Бо те, що під прапором кроки чеканять — Це звірства, які навіть […]
Ницість
На площі, де совість давно не бувала, Карбує крок вбивця під гуркіт фанфар. І ті, що «фашизм стерти геть» обіцяли, Самі принесли найчорніший пожар. Блищить на мундирах забруднена пам’ять, Кричать про «дідів», що в могилах тремтять. Бо те, що під прапором кроки чеканять — Це звірства, які навіть […]
На межі
На покуті свічка сльозою стікає, В порожній кімнаті — німий супокій. А мати все кроки його виглядає, Та не повернути синочка вже їй. В молитві шепоче: «Пречиста Маріє, Ти ж бачила сина Свого на хресті… Чому ж моє серце від болю чорніє? Чому зачиняються двері святі?» А потім […]
Матусині вишиванки
Впали зорі вечорові На матусин рушничок, Вишиваночки чудові І усе для діточок. І синочкові сорочка, Блуза донечці своїй. Недоспала вона ночей, То ж подякуємо їй. Скатертину вишивану Ми простелимо на стіл І для тебе, рідна мамо Покладемо хліб та сіль. Заспівам тобі пісню, Як колись співала нам. Ой, […]
Синулічка.
Синулічка, синулічка Роднулічка моя Малесеньке моє хлоп'я Ніжне, солодке, моє немовля. Усмішка твоя то душа моя Долоньки твої неначе пір'їнки На руки беру, обіймаю тебе Твій запах вдихаю- немов потряпляю Я при житті...до самого Раю! Від твоїх очей Тато немов п'яний Коли ти повзеш до мене То час […]
Чекання тебе
Я чекав на тебе, знаєш? І думав про тебе завжди, Я дивився як ти завжди сяєш І робиш це без мети. Краса твоя - завжди природно, І шарм, і кокетність, і гнів. Коли дивилась так безтурботно То не знав як раніше я жив. Я думав, що так зажди […]
