Українські вірші

Немає куди повертатись, Немає з ким зустрічатись, Могили, хрести, могили, хрести, І серед них на колінах ти. Закляк у зігнутій позі, Стримати сльозу не в змозі, І студнем застигли думки, Твій погляд як у пітьмі. Хрести стоять рядами, І люди стоять часами, Не в змозі відійти, Свій біль […]

Пташе, ти безкрилий, хто тебе намагається залишити без сил, без волі, без віри, тебе змусили. Оті шовінюги, оті нелюди! Раптом здалося, що вони всесильні. Пташе мій, не знесилюй свою долю, не куй себе ще далі. Віднайди свої крила: знайди ліве, знайди своє праве, своє славетне. І знай, мій […]

Едвард Мюріке Це- Вона! Весна блакитній стрічці знов дає звитяжно майоріти у повітрі; запахи ніжні і привітні линуть землею, обіцянок повні. Фіалки сині у заду`мі, вже прагнуть розцвісти. Гей! Лине арфа, млосно й сумно- О, Весно, так, це- ти! Я пізнаю тебе, йдеш ти! з німецької: поетичний переклад […]

—І кожен день я відчуваю як стискається моя шия, розуміння того, що це не вирішити за один день, посилює стан ще більше, тиск бере гору і ось ось я зірвуся ,падати не страшно, страшно після цього встати та продовжувати. Безперервний цикл того, як ти намагаєшся виправитися або стати […]

Дощ Дощ ішов цілу ніч, Стукотів по вікнах довго. І не спалось до ранку мені, Лиш думки прилітали знову. Від думок тих сльоза покотилась. Зрозуміла,що щастя розбилось. Повернути назад неможливо, Дощ змив все і сказав:"Щасливо". Ангелом прилину Хочу пригорнутись до твого серденька, Почути три слова:"Ти моя рідненька" В […]

Спогади Квітнуть за вікном черешні, Розливаються білим цвітом, А я згадую дні прийдешні, Що пов'язані з літом. Квітнуть за вікном тюльпани І нагадують полум'я в серці. Забуваю ті дні з роками, Коли пила воду з відерця. Квітнуть за вікном фіалки, А я згадую радісні ночі. Дарував ти мені […]

Дуже вдячна щиро Богу, За синів-життя моє! Бо вони є найдорожчі, Кажу їм-люблю тебе! Я для вас прихилю небо, Сонця промені ясні, Буду вашим охоронцем, Вдень і рано і вночі! Подарую вам найкраще, Що я маю у житті, В Бога прошу захищати, Серцю дорогі всі дні! Я люблю […]

Коли боляче на серці, Ти до Господа звернись, Він єдиний зрозуміє, Лиш до Нього ти молись! Коли сил уже не має, Пережити важкі дні, Богу щиро ти молися, Допоможе Він тобі! Завжди віру май у серці, Як би важко не було, Ніч закінчується сонцем, Після холоду тепло! Хай […]

Обійми Обійми мене ніжно,коханий, Пригорни до себе руками, Щоб почула я стукіт серця, Щоб кохання цвіло роками. Обійми мене крепко,навіки, Щоб у щасті я потонула. Обійми мене,сонечко миле, Щоб в обіймах твоїх я заснула.

Багато раз скажу вам чесно, Про себе чув я злих пліток, Складали недруги словесно. Й облили брудом до кісток. Кажуть: я огидний за пітона, Що я брехливий мов удав, Але жодна вам оця персона, Не скаже що: я їм віддав. Коли просили допомогу, Я дав їм все, не […]

Ну і що? Так, я люблю завзято грати. Ну і що? Аніме — мій світ крилатий. Ну і що? Я мусульманин, це мій стан. Ну і що? Я іншим був, ніж ваш план. Ну і що? Хіба я маю ставати у чергу до рамок? Ну і що? Я […]

Холодним пилом застелило вікна, Братська любов перетворилась в смерть. Надія, спалена вогнем «мессії», На згарище думок осіла вщерть. Бетон, тепліший за людські обійми, Став прихистком у вирі вічних війн. Колись чужа стіна, що ледве гріє, Сховала кладовище мертвих мрій. А місто спить. Свинцевим, важким сном. Традиції — іржа […]

Коли за обрій падає сонце, В Одесі тиша стає живою. Дивлюсь у заклеєне навхрест віконце, Розділена навпіл сама із собою. Одягнена в шовк. Тонкі бретелі. Я не боюся іти до ліжка. Під звуки ракет у власній оселі — Я буду красива. Раптом не виживу. Змикаю повіки — і […]

Ми приміряємо подоби, мов сукні у крамницях: То «успіх» по фігурі, то «мрії» в тон. І кожна роль прописана в дрібницях, А власний голос — наче моветон. Сьогодні в ролі лідера: вся вигладжена, строга, Без зайвих нервів, чітко, без вагань. А завтра — знов «слухняна», лагідна, розлога, В […]

Летіли білі лебеді, Летіли у теплії краї. Одну лебідку загубили, Як я тебе... 2023, Донецька область

Садки ще не цвіли, Бо надворі зима. А на серці так біло, Неначе весна. Неначе, неначе трава зеленіє, Неначе соловей співа... А на серці так біло, Неначе… Весна. 08.05.2024, м. Вінниця, госпіталь

Мій прах укинуть в пишні трави, Закриють травами землі. І ніч прийде, і тихим ранком Відлетять у вирій журавлі. 15.05.2024, м. Вінниця, госпіталь

Життя - як ліс, де стежка губиться в тумані, Де кожен крок - то спогад, то печаль. Ми в снах своїх плели кохання, Поки весна кульбабами цвіла. Але прийшла розлука, як осінній вітер, Що рве листки... Старі зізнання. І сонце світить... І прощання. Де кожен крок життя — […]