Людина у футлярі (з подвійним дном)
Він ходить так, щоб світ не сколихнути, а світ не смів торкнутися його. І погляд — звіт: нічого не забути, без слів «чому», без жодного «за що». Несе футляр — бо краще не горіти, закон простий: застібнутий піджак. Безпечніше нічого не хотіти, ніж ризикнути — й буде щось […]
Що у мене в голові
Що у мене в голові? — Там не тиша й не порядок. Там думки, як навесні — В різні боки без оглядок. Там питань повний мішок, Відповіді ще без форми. Спокою малий ковток І бурління невгамовне. Там і світло й тінь до дна, Радість, що приходить раптом. Власна […]
Дихання часу
Ховаються дні у густому тумані, А ночі заснули в липкій темноті. Час — тінню повзе у пилу на екрані, Вилазить із тріщин у старім житті. Він лізе у сни, де немає світанку, навчається дихати крізь пустоту. Години заплутує в зламанім ранку, у пам’яті краде колишню красу. І сни […]
Поля безмежні
Такі поля безмежні, І неба оксамит, І деревця зелені — Вкраїни колорит. І мовонька та люба, Ласкава й дорога, В ній пісня серцю мила І щемна є туга. Такі поля безмежні, І небеса блакить, Їх чари чарівливі І серденько бринить. 24.04.2026, Івушка Моргентал (Благовіщенська)
Кохаю. У засланні.
Та якби я тебе не кохав — Чи тримався б від тебе подалі? Там, де обрій у попіл упав, Де схрестилися зламані сталі. Я іду, щоб тебе не спалити, Бо в мені — тільки пекло і шквали. Моя ніжність від того болить, Що її мої ребра скували. В […]
Я донька вкраїнського народу
Кожна квіточка, кожна травинка, Кожна гілочка й кожен листок І комашка, і ягідка стигла - Це частиночка краю мого. І люблю я його усім серцем, Тішуся, що живу саме тут. Край Подільський, Летичівська земле, Дихаю я тобою й живу. Ви дали мені творчості крила, Віру в краще й […]
Щаслива хвилинка
На кінчиках трав — кришталева роса, І сонце п’є чай на моєму порозі. У кожній краплині присутня краса, І спокій розлитий у кожній дорозі. Шепоче про щось золотистий листок, Лоскоче за вушком пухнаста хмаринка. Життя — це не тисячі довгих думок, А ця неповторна, щаслива хвилинка. Так просто […]
В пульсі
Сьогодні дуже дивний день: То сонце вигляне з-за хмари, То дощик бризками піде, І вітер крутить свої чари. Прозоре небо, мов кришталь, Просякнуте добром і світлом. І враз — хтось перемкнув деталь, Стемніло небо, стало грізним. Іду крізь цей мінливий світ, Де кожна мить — нова картина. Сміється […]
ДЕНЬ ПОДІВСЯ
Злегка постукав дощ в вікно, Дихнув на шибку вітер, І тільки їм не все одно Хто намочив, хто витер. Дощ стука далі, вітер дме На дерево брунькасте, Та листям, жаль, не шелесне́, Не виросло пока ще. Зате трава росте, спішить, Десь цвіт вінками сплівся, А час спішить, іде, […]
НЕ ТРИВОЖ ТИ МІЙ СВІТ
Не криви більш душею в мій бік, Вже уко́тре прошу́, заклинаю, Не лякай, не тривож ти мій світ, Я ж до тво́го нічого немаю. В його небі птахів переліт, Крик зозулі в зеленому гаї... Він такий, трохи інший мій світ, Не чіпай, я ж твого́ не чіпаю. Спів […]
НЕ ТРИВОЖ ТИ МІЙ СВІТ
Не криви більш душею в мій бік, Вже уко́тре прошу́, заклинаю, Не лякай, не тривож ти мій світ, Я ж до тво́го нічого немаю. В його небі птахів переліт, Крик зозулі в зеленому гаї, Він такий, трохи інший мій світ, Не чіпай, я ж твого́ не чіпаю. Спів […]
ДЕНЬ ПОДІВСЯ
Злегка постукав дощ в вікно, Дихнув на шибку вітер, І тільки їм не всеодно Хто намочив, хто витер. Дощ стука далі, вітер дме На дерево брунькасте, Та листям, жаль, не шелесне́, Не виросло пока ще. Зате трава росте, спішить, Десь цвіт вінками сплівся, А час спішить, іде, летить, […]
РІЙ ДУМО́К
Спасає рій думо́к, гноби́ть, Весе́лить, в піт кида́є, У підсвідомості шумить, Увагу привертає. Усяких повно тих думо́к, А може в мене тільки? Змотати б їх усіх в клубок, Закинути до зірки. І ось вже путають зірки́, Ріг місяця обви́ли, І ні початок, край знайти, О, Боже, як втомили! […]
Прошу…
Прошу я легкості, як дотик вітру, що розплітає тишу між гілок. Щоб день ішов неспішно, не в зневіру, а просто в радість — тихий, теплий крок. Щоб у руках трималась кава ранку — маленьке сонце тихе і без слів. І щоб душа, не знаючи обману, ловила щастя в […]
Весняна гроза
Весняна гроза — це не вальс і не чардаш, А запальний український гопак. Рве небо на клапті, гуркоче з розгону, І блискавка б’є, як з розбігу козак. Злітає у хмари шалена стихія, Шматує повітря й кидає в поля. Зривається вниз божевільна, шаліє, І крутить простори, і гне їх […]
Центр галактик
Він — центр галактик, власний ідеал, В очах — лише своє сліпе горіння. Для себе звів надійний п’єдестал, Де інша доля — це німе каміння. Вона несла любов, мов тихий храм, Стелилася в його житті мостами. Та він не знав ні болю, ані драм, Коли вона зламалась під […]
У зраді зраджуєш себе
Будуєш паркани з чужих сподівань, Нитки обриваєш, скидаєш окови. Крізь тисячі штучних, гучних виправдань Крокуєш один ти, та губиш основи. Здається, що виграв: свобода і рух, Позаду лишаєш мости обгорілі. У зраді ламається сила та дух, І далі — чи витримають власні цілі? Бо кожне «прощай», що було […]
Не озираюся
Не озираюся назад, Там дощ розмив усі дороги, Змиває з серця тихий чад, І сонце сушить слід вологи. Минуле — мов сипуча сіль, Що вислизає крізь долоні. У ньому радість і та біль, Що довго ще пульсує в скроні. Там попереду — висота, Ельбруса велич у скорботі. Дзвенить […]
