Відкрийте нам небо…
Закрийте нам небо – ракети летять. Не ті, що простори зірок бороздять — Летить чорний чад, і сліпучий вогонь. Розбуркує сни, ніжність теплих долонь. Гуде і здригається тиша жива, Стають сірим попелом села й міста. І падає світ, обірвавшись на крик, І час, ніби скло… і ракет свист […]
Ти моя тиша і весна
Весна торкнулась ніжно рук, І світ наповнився любов'ю, Уста шепочуть серця звук, І кличуть бути лиш з тобою. Твій погляд — наче теплий день, Що душу тихо зігріває, І серед тисячі пісень Твою лиш серце відчуває. Коли весна цвіте в саду, Я бачу в квітах твої очі, І […]
Коли стихає все…
Зникає шум, зникають дивні роси, Вечірній обрій гасне у вогні. Життя питань не ставить. Скаже: «Досить.» Лишаючи розгадки вдалині. Вщухає вітер, що гойдав надію, І тиша обіймає за плече. Все те, що ми вважали за подію, Тепер крізь пальці спокоєм тече. Лишилось тільки те, що справді варте: Цей […]
Струна тремтіла…
У скрипки лопнула струна — рука упала, як провина. У просторі крихка луна звучала ще якусь хвилину. В повітрі залишився злам, як незавершена молитва. Обірвана об гострий край, мелодія програла битву. Закам’янів смичок в руці — мов незакінчена розмова. Ні нот, ні звуків у кінці, лиш біль, що […]
Життя, падіння, воскресіння
Ми падали в житті не раз, Вкривались мороком і пилом. Підніжка, поштовх будить час, І тягне вниз похилим схилом. Хвороба, тіло, гострий біль Навчили нас перемагати. У серці зріла нова ціль, Що вчила знову виживати. Не гріх — скотитися до ніг, А слабкість — в пилові застряти. Нас […]
Я поряд
Мене немає — і я є, У кожнім подиху твоєму. Де тиша серце віддає Диханню легкому, своєму. Я поряд — я шовкова нить. Мій теплий подих біля скроні, Що тихо лине і тремтить У рідних лагідних долонях. Мене не бачиш, але знай: Я розчиняюся в ефірі. Легким диханням […]
Я поряд
Мене немає — і я є, У кожнім подиху твоєму. Де тиша серце віддає Диханню ніжному моєму. Я поряд — я шовкова нить. Мій теплий подих біля скроні, Що тихо лине і тремтить У рідних лагідних долонях. Я розчиняюся в ефірі. Ти це не бачиш, але знай. Мій […]
Я поряд
Мене немає — і я є, У кожнім подиху твоєму. Де тиша серце віддає Диханню легкому, своєму. Я поряд — я шовкова нить. Мій теплий подих біля скроні, Що тихо лине і тремтить У рідних лагідних долонях. Мене не бачиш, але знай: Я розчиняюся в ефірі. Легким диханням […]
Тінь на порозі
Повітря стало густим і скляним, слова застигають, мов краплі смоли. Ти бачиш, як обрій стає знов чужим? Це знак, що мости за тобою пішли. Не в дзвонах тривога — у шелесті трав, у тому, як раптом замовкли птахи. Хтось тихо у неба ключі відібрав, готуючи простір для іншої […]
Жорстокі жарти долі
Ми не разом, і тиша б’є у скроні, між нами милі, стіни та роки. Та знову б’ються в спільному полоні двох душ вогні, роз’єднані й палкі. Ми тонемо… не в морі — у просторі, де кожен подих роздирає сталь. Загублені в жорстоких жартах долі, загорнуті у спільну нам […]
Тримай мою руку
Допоки ми разом — тримаємо світ, На камені гострому — спільний наш слід. І кроки до прірви, як нитка тонка, Рятує лише твоя тепла рука. Нас вітер хитає, під нами пітьма, Вібрує в ній тиша, тремтить глибина. Та ми балансуємо в кожному дні, Бо ти у мені, а […]
Юності доріженька барвиста
А доріжка простелилась Вишиваним рушником, Де з тобою ми ходили, Спомин залишивсь обом. Бо літа, неначе коні Так нестримно мчали вдаль, Посріблили наші скроні, Несли радість і печаль. Добре бачили й погане, Прожили й пережили. Та залишилася пам"ять Про щасливі тії дні. А доріженька барвиста В"ється змійкою у […]
БУЛО́ НЕ ТАК ВСЕ
Було́ не так все, все не так, Як посмішка невміла, Здіймавсь і падав наш літак, Не втримували крила. Наш корабель спливав, тонув І в штормі, і у штилі, А ти і досі не збагнув Топили на́що хвилі. Пройтись хотілось по весні, За руки взявшись, як то мило! Але […]
БУЛО́ НЕ ТАК ВСЕ
Було́ не так все, все не так, Як посмішка невміла, Здіймавсь і падав наш літак, Не втримували крила. Наш корабель спливав, тонув І в штормі, і у штилі, А ти і досі не збагнув Топили нащо хвилі. Пройтись хотілось по весні, За руки взявшись, як то мило! Але […]
ПОГАНА ЗВІСТКА
Погана звістка... війна шле... Щем у душі до болю, Бере без дозволу, краде Чиїсь життя порою. І ані цвіт, ні зелень трав, Ніщо не заспокоє, Здіймався вітер і сідав, Вслухався в чиєсь горе. І ніс журбу ту із дворів У стогін річки в хвилях, Тулився згодом до вінків, […]
Між безкрайніми зірками
Між безкрайніми зірками зустрілися з тобою ми. І, сповнена думками, дивилася в твої очі — німі. Пролітали літні плавні хмари, Немов несуть тую байку неземну. Немов усі зорі завмирали, Щоб потай почуть нашу історію смішну. Неначе доля нас спіткала, Щоб були щасливі ми. І знову пролітає тая хмара, […]
ДВІЖУХА
Каже путін: що двіжуха, Мов повітря треба нам, Це, як лапша на оба вуха, Потрібна руським дуракам. Бо, коли у рашці тихо, Заходить путін у застой, А коли всім робить лихо, То звичайно: він герой! Розікрав свою країну, І вже не було на що жити, Тому пішов на […]
Голос думок
Розкажи мені ще раз тими словами, якими писав мені ті вірші. Покажи своїми вустами, як на дотик відчутна твоя любов. Доскажи ж ті моменти, які закарбувалися в твоїй пам’яті знов. Докричися до думок своїх, що бентежать тебе уві сні. Подивися ще раз щасливу кінцівку прекрасного фільму під назвою […]
