Українські вірші

Моя душа як крапка маленької болі як крик твого серця бетя я дишу твоїм серцем коли воно розбете і раптом мене нема

Що робиться клята війна? Губить дитячі мрії. Гинуть невинні серця . Сповнені любові, тепла і надії. А матері не вірять у смерть. І на вокзалах чекають і плачуть. Надія все-таки синів знову побачить. І люди живуть у страху. Що завтрашній день не настане. І скільки вже було жаху. […]

Що робиться клята війна? Губить дитячі мрії. Гинуть невинні серця . Сповнені любові, тепла і надії. А матері не вірять у смерть. І на вокзалах чекають і плачуть. Надія все-таки синів знову побачить. І люди живуть у страху. Що завтрашній день не настане. І скільки вже було жаху. […]

Я так боюся вірити й любити, Здається, так не буде вже ніколи. Зберуться колись в класах наші діти?.. Сумують вони...й люблять НАШУ школу. Страшні новини, що не день- то гірше І так щодня...зникають всі надії За рідних я хвилююся все більше Щасливе завтра мерехтить лиш в мріях. ,,Тримайся", […]

Сивіють скроні й блиск в очах згасає, Та жінка не здається ні на мить. Десь там далеко в серці ще кохає, Але душа тріпоче і болить. Мороз малює візерунки в вікнах, Тривожно стогне вітер вдалині. Та не здається українська жінка, Хоч і не солодко їй там на чужині. […]

Сивіють скроні й блиск в очах згасає, Та жінка не здається ні на мить. Десь там далеко в серці ще кохає, Але душа тріпоче і болить. Мороз малює візерунки в вікнах, Тривожно стогне вітер вдалині. Та не здається українська жінка, Хоч і не солодко їй там на чужині. […]

—Те слово є вічним, воно не зникає. Крізь сльози в душі моїй буде бриніти, І тихо у серці надію тримає, Щоб знову тебе навчити любить. Воно, мов вогонь, що в пітьмі не згасає, Мов ніжний дотик крізь холод і біль, І навіть тоді, як душа замовкає, Воно проросте […]

Сиджу під небом та й гадаю, Чого душа моя болить. Чи довго ще блукати людям, Чи довго правди нам шукать? Мовчить земля, мовчить і небо, Лиш вітер тихо в полі гомонить. А серце просить світла й правди І вірить — правда ще стоїть. Мовчить дорога, знає більше… В […]

Вони не йдуть — вони стоять в землі, у кожнім кроці, зробленім по краю. І навіть тиша тут — на їх ім’ї, і навіть вітер їх не забуває. Вони не зникли — просто стали тлом, на якому ми ще вчимося жити. І хтось тримає небо під крилом, щоб […]

Вони не йдуть — вони стоять в землі, у кожнім кроці, зробленім по краю. І навіть тиша тут — на їх ім’ї, і навіть вітер їх не забуває. Вони не зникли — просто стали тлом, на якому ми ще вчимося жити. І хтось тримає небо під крилом, щоб […]

Коли над містом виє темна сирена І ніч тремтить від грому та вогню, Стоїть земля — поранена, але священна, І знов тримає долю на краю. Стоять сини — звичайні, молоді, Без гучних слів, без зайвих обіцянь. Та їхні кроки тихі у землі Стають щитом для тисяч поколінь. Чиїсь […]

Спорт — це я Я — це спорт. Спорт — це моя любов. Я готова відмовитися від усього. Я готова йти до кінця. Я повинна. Я обираю спорт. Я обрала бути щасливою. Але це щастя — не просте. Його треба досягти. Я можу. Навіть якщо інші не хочуть […]

Поряд з вірою бреше, скалиться, Змієм повзає і погрожує, Пустотою своєю давиться, Затуманює, заворожує. А з надією поряд — мороком Закриває стіною сорому, Як рукою прокази — доторком, Наче вже безнадійно хворому. І з любов’ю живе, дихає, Проростає, кріпне і множиться, Лиш очима лукаво блимає — Не сумнівається, […]

Христос Воскрес вітаються люди, Земля лікує від радості, Дзвони гудуть в церквах. А спокою ворог не дає. Хочеться спокою і затишку в сім'ї. Шоб сини повернулися до дому. Щоб мир прийшов у нашу оселю. Віра зміцнилася у нас. Для пам'яті і традиції люди бережуть. Паски і куличи святять […]

День у день, і вже два роки, Хоча, напевно, збрешу — пів. Слова не лізуть на всі боки- Невже і справді ти так велів? Хоча почнемо по порядку: Весна, клени і море слів. Чи знали всі нас після тих розходів? Чи чули відголос тих пліток і див? Вони […]

У світ, де час йшов шкереберть, Де в червоний фарбували троянди білі, Упала ти у чайничок пустий Перелякавши всіх на галявині тихій. Зустрівшись поглядом з тобою, Алісо, серце моє зробило кульбіт. Божевілля моє було прийняте тобою, В очах читалось розуміння моїх бід. І раптом все змінилось навкруги. Годинник […]

Я прийшла на поклон до вас, рідні батьки, Та прошу у вас, милі, прощення. В своїм серці я вас назавжди збережу, А від болю душа моя рветься. Вітер гладить так ніжно волосся моє, Я самотньо до вас завітала. «Сирота» — промайнуло у думках моїх, Я це слово в […]

Попереду було все життя: Одруження, народження дитини, Робота, друзі, новий дім. Буденна метушня… Але до нас постукали сусіди, Та так нахабно, о четвертій ранку. Не дали нам доспати й помилуватись світанком, Той стук почули всі довкола. Почала труситись вся земля, Бо в них в руках була зброя І […]