Українські вірші

Як сонце будить світ щоранку, Як дощ омиває траву, Так і кохання, без упинку, Дарує серцю теплоту. Воно немов ріка глибока, Що кличе нас вперед і ввись, І в погляді коханих віч Ховається безмежна вись. Його не можна виміряти, Немає меж йому й кінця, Воно здатне душі єднати, […]

Щойно злива відшуміла, Небо миється й блищить. І земля омита, чиста, А повітря — шелестить. Кожна крапелька на гілці Особливо так бринить. Аромат свіжий і ніжний У повітрі тихо спить. І вдихаєш на повні груди Легкість дивну, неземну. Наче серце оживає, Проганяє геть пітьму. Після зливи, після грому […]

Серед палаців, де шепочуть тіні, Де заздрість нишком точить гострі леза, З’явилась та, що не схилить коліна, Її лиш серце – найміцніша теза. Не квола панна, не лишень краса, А розум гострий, мов той меч в руках. В очах – вогонь, що небо обійма, Що світить путь крізь […]

Десь там, у зажуренім лісі, зозуля кувала, Кому скільки жити, вона ніби нам пророкувала. Я сиділа на ґанку й собі рахувала Скільки ж мені зозуля життя накувала… Ой, чому ж так мало, мила, ти чого? Я ж ще не пожила, дай хоч до сто! Я життя це так […]

Не шукай щастя десь далеко, Воно живе у серці, в тобі. Не чекай знаку, чи легкого кроку, Свій шлях прокладай у житті. Ти — володар думок, бажань і мрій, Творець усіх доріг, що стеляться за мить. У тобі сила, що долає біль, І віра, що ніколи не мовчить. […]

Син мій, соколе мій, Крила твої збила війна. Як же мені жити без тебе, В світі, де панує тьма? Серце моє розривається, А душа від болю кричить Без тебе я постаріла в одну мить Кожен день, кожна хвилина – це вогонь, Що душу мою безжально пече. Навіщо забрала […]

Місто моє в диму, сирени кричать, Війна розірвала мій світ на шматки. Залишив я вдома всі мрії свої, Тепер автомат – мій єдиний друг у ці дні. Новини брешуть, пропаганда кричить, Але я бачу правду в очах тих, хто мовчить. Тут кожен день може стати останнім, Та я […]

Вільна країна, моя Україна, Де степ широкий і синіє Дніпро, Де верби плачуть, калина червоніє, А в серці кожного живе добро. Де вишиванка – як оберіг святий, З візерунками, що душу зігрівають, На вечорницях лунає сміх дівчат, І пісні неньки серце пригортають. У віночку з барвінку та польових […]

Вільна країна, моя Україна, Де степ широкий і синіє Дніпро, Де верби плачуть, калина червоніє, А в серці кожного живе добро. Де вишиванка – як оберіг святий, З візерунками, що душу зігрівають, На вечорницях лунає сміх дівчат, І пісні неньки серце пригортають. У віночку з барвінку та польових […]

Дороги, дороги, куди ви ведете? В міста і села, у далекі світи. Шляхами вашими долі людські пливуть, І радощі, й біди несуть. Ведете ви в гори, до синього моря, Крізь ліси темні, крізь поля неозорі. Та де б не була я, куди б не йшла, В душі моїй […]

Зима срібляста стелиться долинами, Мороз малює візерунки на вікні. Вечір зимовий, спогадами повниться, Про ті часи, що вже нема й сліду. За вікном завиває хуртовина, А в хаті тепло, пахне пирогами. Колядки линуть, серце звеселяють, І казка оживає у вогні. Дідусь розказує про давнії роки, Як колядували, щедрий […]

Два крила, що дали мені політ, Два береги, де спокій і тепло, Два сонця, що освітять шлях у світ, Моя опора – батьківське крило. Вони навчили мріяти й літать, Любити світ, людей і рідний край, Не опускати рук, коли біда, Іти вперед, долаючи свій шлях. У їхніх очах […]

Так, життя швидкоплинне, мов ріка, Що мчить до моря, зникає в імлі. І кожна мить, як крапля чарівна, Блищить на сонці, тане уві сні. Любов до світу — це прекрасний дар, Що зігріває душу нам теплом. І хоч не вічні, та у серці жар Залишиться навіки дорогим скарбом. […]

В чужому краї, де мова чужа, Де люди дивляться, мов на звіра, Туга за рідним краєм душить, І серце рветься, мов на гілля. Тут небо синє, та не моє, І сонце світить, та не гріє, Бо рідна хата далеко десь, І батьківська любов не мліє. Як хочеться додому […]

Де б не була я, куди б не йшла, В які б краї мене не завела доля, Завжди додому повертатись готова, Де народилася, де моя воля. Там небо синє, сонце золоте, Там рідна мова ніжно колихає, Там серце знає, що воно живе, І душа спокій в ріднім краї […]

У морі бурхливому, де хвилі високі, Пливе корабель, мов птах самотній. Вітер завива, шторм лютує дикий, Та мужній капітан стоїть непохитний. Хвилі розбиваються об борт могутній, Піна кипить, немов вода в казані. Грім гримить, блискавка в небі палає, Але корабель пливе у невідомі далі. Що чекає його за […]

Дві душі, сплетені в єдине ціле, Як плющ, що обвиває міцне стебло. Їх почуття – немов вогонь невмирущий, Що палає в серцях, яскраве й сміливе. Крізь бурі й грози, крізь темряву ночей, Вони йдуть разом, тримаючись за руки. Їх кохання – маяк у морі бурхливім, Що веде їх […]

​У осені завжди свій запах, Пожовкле листя під ногами шелестить. І вже одягнені дівчата Ідуть заморені кудись. ​Заморені, чому? Не знаю, Бо з осінню приходить сум. І я завжди десь так блукаю, Ніяк не позбудуся цих дум. ​Про життя, яке немов пісок, що між пальців спливає, І не […]