Українські вірші

​Вона пахне пилом, трохи й часом, Забутим десь у тиші світлом. І кожна сторінка, наче з маслом, Просякнута минулим літом. Але у ній знайшла я ключ До всіх питань, що так турбують. Вона відкрила двері всі, І всі ті слова сильно гартують, Збирають всі думки до купки І […]

​Життя — це нескінченний танець тіней, Де світло й темрява ведуть свій спір. Шукаєм істину в хитросплетіннях днів, І кожен крок — то випробувань вир. ​І в цьому вирі, де світи зливаються, Де кожен подих — то новий початок, Ми вчимося, та жити намагаємось Так,щоб завжди був достаток […]

Час летить, мов пташка вільна, І роки біжать, немов струмок. А в душі я досі ніжна, Немов юний польовий струмок Дивлюсь у дзеркало поволі – Там інший погляд, інший світ. І чую часто, мимоволі: “Ви, жінко,” – а мені іще не вік. Невже та дівчина, що мріяла, Розкрила […]

День у день, і вже два роки, Хоча, напевно, збрешу - пів. Слова не лізуть на всі боки- Невже і справді ти так велів? Хоча почнемо по порядку: Весна, клени і море слів. Чи знали всі нас після тих розходів? Чи чули відголос тих пліток і див? Вони […]

Ніч раз у раз тамує подих тихо, Зібравши всі думки й переживання. Накрила все, але підступне лихо Несе нові й нові страждання. Як нам хотілось жити і радіти Ясному ранку і вечірнім зорям... Та вже вморилася земля тужити, Віддаючи усю себе Героям. Тяжкі новини крають серце навпіл, Ми […]

Під вікном дощ із вітром грає свою пісню, Мов спогад тихий, що вже не воскресне. Я п’ю гірку, чорну каву поволі, І дим від цигарки тоне у болі. Він тягнеться вгору, мов тінь твого образу, Що більше не поруч — ні доторку, ні голосу. У сизому серпанку бачу […]

Під вікном дощ із вітром грає свою пісню, Мов спогад тихий, що вже не воскресне. Я п’ю гірку, чорну каву поволі, І дим від цигарки тоне у болі. Він тягнеться вгору, мов тінь твого образу, Що більше не поруч — ні доторку, ні голосу. У сизому серпанку бачу […]

"Жить вам всім у пору змін!" Бажали нам з червоних стін... Чи щиросердне це благословення, Чи все ж прокляття - Ненависливого серця одкровення? З ентропією буденних днів Поможе справитись американо. Та кисла гіркота поверне до життя лиш тих, Хто має нефізичні в серці рани - Хто має змогу […]

Поряд з вірою бреше, скалиться, Змієм повзає і погрожує, Пустотою своєю давиться, Затуманює, заворожує. А з надією поряд — мороком Закриває стіною сорому, Як рукою прокази — доторком, Наче вже безнадійно хворому. І з любов’ю живе, дихає, Проростає, кріпне і множиться, Лиш очима лукаво блимає — Не сумнівається, […]

Сенс життя мій зупинився, Стався в долі повний треш, У чому ж я тут провинився, Що від мене ти ідеш…? Мов на долю впала тінь, Плачу, як дитя скрізь силу, Мене несе залізний кінь, По краю крутого схилу. На всій швидкості лечу, Скрізь прокляту чорну ніч, Вже більш […]

Не знаєш, як далі бути.. Чого досягти? Чого ти можеш забути? Чомуууу? Усе так гарно, і наче сонце сяє, але відродження немає Чомусь одне, а знову інше, І знову дні, немов оті що радість людям знов несли Забули квіти, оті гіпсофіли, нарцистичні знов мотиви, Однако жити, ловити дні, […]

Не знаєш, як далі бути.. Чого досягти? Чого ти можеш забути? Чомуууу? Усе так гарно, і наче сонце сяє, але відродження немає Чомусь одне, а знову інше, І знову дні, немов оті що радість людям знов несли Забули квіти, оті гіпсофіли, нарцистичні знов мотиви, Однако жити, ловити дні, […]

Жіноча доля це і мед й полин З ниток червоних й чорних вишиті узори Крута дорога із висот й низин Пучки радості і жмені горя Кохання перше щебіт солов’я Палкі обійми у весняні ночі Життя з коханим радісне щодня Щоб так тривало вічно хочеш Солодкий материнства щем І […]

Скрипить від вітру в полі ясен, Старий і одинокий. Скрипить і споминає Молодість свою. А старість зла «стара» — Коріння гноїть, серце в порох тре, І молодість ясен споминає, Яка не вернеться повік уже. Прийшов твій час, Настав твій день, І ти вмираєш в самоті. І як той […]

Усе життя безжалісне й прудке, Воно дарує і водночас забере. Життя звучить із кожної душі, Воно летить у кожного як мить. Минає час – одні життя спливають, Але нові вже паростки чекають. Буття мінливе, сповнене вагань, Чарівний дивограй людських бажань. Життя – симфонія душі. Цінніше за скарби усі […]

Горять свічки, проходять тижні, Збігає швидко часу плин. Любов не помічає тиші, Вона вирує повсякчас. Вона в душі підніме болі, Захоплення – це біль для нас. Тяжка вона була донині, Та всі несуть її прикрас. Любов притягує таємні Всі пристрасті в душі у нас. Любов – це магія […]

О, ціла вічність віддаляє! Моя душа лише страждає, Не маю спокою ні мить, А кожен вдих кудись летить. Та що нарешті вже чекає? Цей віщий сон лише лякає! Чи це сьогодні буде в нас? А може, через місяць прийде час? Спросоння знову вся в поту, Чую крізь ніч […]