епітафія живим
вікно в візерунках незмінні часи звуки все ті ж. і ми молоді що не знають про біль і страждання роки. наче все добре та щось убиває щось завжди серед нас потухає. немає смерті є життя та в моменті всі слова стають не більше чим "буття". салюти, феєрверк і […]
Останній лист
Той лист лежав у рваній камізельці, І кров засохла на написаних словах. Він не читав, а лиш поклав до серця, Щоб у бою той зігрівав. А в тім листі — життя, любов, надія, В нім дім далекий, що він бачив в снах. Там материнські теплі руки, І сльози […]
Моя внутрішня дитина
Я хочу тебе обійняти... Таку маленьку й ні в чому не винну, Від світу всього заховати Й любити, любити, любити. Я стану твоєю стіною, Тим домом, де завжди безпечно. Там, де не буде самотньо, Де бути собою доречно. Загою всі шрами й образи, Що болем спадають на плечі. […]
***
Ти став моїм оголеним нервом — Куди не торкнися, розряд. Щораз накладаю я вето, Та знов закладаю заряд. Для мене ти став мінним полем, І кожен мій крок — лише рани і дим. Й нутро озивається болем, Та я повсякчас повертаюсь за ним. Мене тягне вниз, у безмовність, […]
Усім. Подяка.
Для тих, хто був — і тим, хто залишився, усім тим, хто поруч, коли світ навкоси. Для тих, хто пішов, тим, хто вибрав інакше, закрив своє серце й спалив всі мости. Для тих, хто не зрадив і щиро підтримав, коли я ламалась — до купи складав. І тим, […]
Є люди як дім
Є люди як дім — такі затишні й теплі. Вони наче ковдра, перина м’яка. З ними не треба прикидатися іншим, з ними напруга неначе зника. Є люди як тиша — вони так лікують, і смуток зникає, й тривоги нема. Вони непомітно гоїти вміють усе, що роками пекло крадькома. […]
Залежність
Ти знову в моїй голові, Сидиш там, неначе прокляття. Я хочу згасити цей біль, Та ти у думках — безкінечне багаття. Ти вростаєш під шкіру плющем, Ти — моя найсолодша отрута. Я вмиюсь киплячим дощем, Та ніколи не зможу тебе я забути. Ти знову замкнув всі ходи, І […]
Алея часу
Кохання гуляє парами, І все не нагуляється. А старість із самотністю По лавочках тиняється. А старість із самотністю Не хоче, а морочиться. Кохання ж із прихильністю — Все хочеться та хочеться. І на алейці зустрінуться Два антиподи часу. І молодість не лікується, І старість — не на часі. […]
Моя радість
Колись на небі не було просвітлення, І все біля коло мене замовкає, Я рада, прийняти це, Сміряти себе і жити в ночі. Прийму Твою Святу волю, І страхи всі відійдуть в далечінь, Мені радісна ця доля: Любити, як день, німу ніч. Я рада маленькою бути, Можливо десь,я відступлюся, […]
Якщо я Тебе люблю, о Марія
Я буду співати Тобі, Маріє, Матері Божої, Як Ти бажанна стала серцю моєму. Твоє величне величне налякати не зможе, І я хочу побачити якщо. Марія, Ти жила під стріхою Назарету, Де в бідності Свою зберігала чистому. Не вимагаючи чудес, легко і непомітно Ти правиш любові з'являється в яскравості. […]
Пелюстками…
Скільки рядків написано нами, Рахувати не зможем власноруч... День за днем… пелюстками Розкриваєш бутон. Завжди… поруч. Пригорнувши печаль, з тобою посміхаюсь, Іноді марю, не жалкую… просто мудріша. Все інше — шипи, за які так тримаюсь, У твоїх обіймах вони стали слабкіші…
Посеред краси
Шурхіт листя під ногами — Наче килим в теплих кольорах. Звук у пам'яті роками Залишає спогад до мурах. Наче враз перед очима Бачиш встелені сади й ліси, Де колись блукали без причини, Просто так, посеред краси. Вересень 2026
Страх…
Квартира, дім,тривожний сон Звучить повітряна тривога І ППО б'є в унісон Потім літак,як допомога А потім страх,такий липкий Душа і серце вже в облозі Він затискає їх, як змій Я за секунду на підлозі Це вже не ліжко,коридор Земля здригається,повітря І в скроні б'є мій кортизол Нема води,не […]
ЩАСТЯ В ДОЛОНЯХ
Ось візьму в долоні щастячко барвисте, Стисну міцно серцем, ніжно обійму. Радість відчуваючи у подій намисті, Я його так щиро світу понесу. Зазирне до когось янгольським обличчям, Несучи свій усміх ніжно на лиці. Материнське щастя по ночах насниться. Може, потримаю його у руці? Лагідно прозоре, зіткане з любові, […]
Вірші-віршики
Вірші-віршіки Римовані рядочки Як наївні грішники Прибрались у віночки Щебечуть, сумують і сміються Тим хто їх придумав Геніальними здаються
Спілкування
Спілкування - діло тонке Не кожен те зможе Альо! Послухай мене! І на що то все схоже !? Один одному Наговорять такого ! Неначе то розмова Сліпого й глугого
Від колискової до пам’яті один шлях
Раніше в дитинстві співали пісні, Про посмішку і щоб росли, К щастю всі були стежки твоїми, Посміхайся і поклич. Відкривається бутони, Майбутньому трояндами стануть вони. Про лелек, що дітей на крилах приносять. Про чудових матусь. Які люблять і цінують своїх діточок, Закувала зозуля в лузі. Майбутнє кохання і […]
Думки
«Окей, я просто напишу думки» З цих слів і почалась поезія. Зійшли десь в серці різко шви, І в тіло вирвалась біль первісна Хороший стан — утопія в яву. Вже легше буде вірити у Бога, Ніж в те, що звук тоненьких темних струн Вмить стане на щось радісне […]
