Черговий фарс із Нобелем в кармані
Черговий фарс із Нобелем в кармані. Це Трампа бутафорські номера. Слова про мир у нього це омана. Оглянешся - в кармані вже діра! Трамп- "імператор" дутий взяв у жінки Її винагороду, гідність де? Гординя обуяла, марнославство. Із жадібності Трамп вхопив чуже. Цю премію дають не за оману, Обіцянки […]
Зима
Зима така твоєму серцю люба. Як заметіль танцює край вікна. Зима для мене - туга й згуба. Мені все мариться весна. Лиш навесні збуваються надії. І кличуть до кохання соловї. Струмками вод дзюрчать дівочі мрії І квітами стають слова твої. Весни тепло крізь сни почую. Я навіть крізь […]
Зима
Зима така твоєму серцю люба. Як заметіль танцює край вікна. Зима для мене - туга й згуба. Мені все мариться весна. Лиш навесні збуваються надії. І кличуть до кохання соловї. Струмками вод дзюрчать дівочі мрії І квітами стають слова твої. Весни тепло крізь сни почую. Я навіть крізь […]
ДОБРИ́ДЕНЬ, ДОНЮ!
Добри́день, доню! Як живеш? Давно тебе чекаєм, У вікна дивимось, чи йдеш, В воротях виглядаєм. А знаєш, доню, в нас зима, В снігу усе подвір'я, Морозів сильних не бува, А сніг пухкий, як пір'я. Покрита льодом річка вся, Знедавна млин працює, Зерно змолотим --- кабанця До літа відгодуєм. […]
Прикрашає землі рушничок
На зеленому листі барвінку Намистинки червоні лежать, Обтрусив їх вітрець із калини Й нумо всі врізнобіч розсипать. Опинились вони біля стежки, Де біленький пухнастий сніжок І така вишиванка-мережка Прикрашає землі рушничок. 2025 р.
ІНША ВІЙНА
Слова — не гріють. Звіти — не світять. Внизу — інша війна. Без пострілів. Але з люттю морозу. Інтенсивність — це мозолі. Не рейтинг. Люди — не цифри. Вони мерзнуть. Вони лагодять. Вони тримають. 24 на 7. Без права на втому. Зброя — це ключ у руках майстра. […]
Без дозволу
Розкіш не блищить. Вона не має проби. Вона вимірюється ударами серця, а не металу. Свобода — це коли ранок належить тобі. Не сирені. Не боргу. Не чужим крокам. Час не тече — він застигає там, де ми справжні. Повільність — привілей. Вибір — зброя. Найдорожче, що можна мати, […]
Прилетіли ластів’ята
Прилетіли ластів'ята до рідної хати Та немає їх гніздечка, ніхто не стрічає. І місцину, де хатинка вже й не впізнати Щемливо, із тугою ластівка співає. Прилетіли ластів'ята весну зустрічати, І всіляке зло від хати, знову відганяти. Прилетіли ластів'ята, мир несли на крилах, Чужі люде їх зустріли, кров стигає […]
Війна для бідних
Тут не парламент. Тут магазин. Товар — на столі. Совість — під столом. Голос не має ваги. Він має ціну. Хто платить за музику у воюючій залі? Валіза не має громадянства. Та тінь падає з Півночі. Рука, що бере, не питає, чия це кров. Вона просто бере. Земля […]
ХРЕБЕТ
Темрява — це лише тінь. Коли здається, що сил немає, знай: ніхто не згасив світло. Воно все ще там. Всередині. Шлях може губитися. Сніг — глушити весну. Але надія — це не втеча в мрію. Це спуск у глибину. Воно не гасне саме. Воно чекає. На тій самій […]
Ті, хто тримають
Народ не сидить. Він тримає. Земля під ногами не вибирає ваги. Вона звикає. Тиша тут не рішення — це спосіб вижити. Мовчання довше за наказ. Він не носить ролей. Він носить дні. На плечах. У кишенях. У погляді. Кров не рахується. Її просто стає менше. І ніхто не […]
ПІДОЗРІЛА ТИША
Трон стоїть на попелі. Біль уже не рахується — він став матеріалом. Мир тут небезпечний. Тиша — підозріла. Вона схожа на кінець. Той, хто сидить високо, не творить ролі — він її носить. Страх зачинено у металевому жесті. Гармати мовчать — і це лякає більше, ніж їхній гуркіт. […]
Трон з попелу
На троні, зведенім із попелу й болю, Де мир — це загроза, а тиша — це вирок, Він грає чужу, нав’язану ролю, Ховаючи страх за залізний замок. Він знає: кінець починається з тиші, Коли замовкає гарматний метал. Тому він живе у безмежному лишнім — Бо спокій для влади […]
Трон з попелу
На троні, зведенім із попелу й болю, Де мир — це загроза, а тиша — це вирок, Він грає чужу, нав’язану ролю, Ховаючи страх за залізний замок. Він знає: кінець починається з тиші, Коли замовкає гарматний метал. Тому він живе у безмежному лишнім — Бо спокій для влади […]
Катрени
1. А щастя у простих людських речах, У добрій посмішці і ніжності в очах. У мудрості і теплоті душевній В радості життя щоденній . 11.01.2026, Івушка Моргентал (Благовіщенська) 2. Хотіла б ластівкою стати, І полетіти вдалечінь, У небі високо літати Відчути легкість крил своїх. 15.07.2025, Івушка Моргентал 3. […]
Я дякую Богу за все, що я маю
Я дякую Богу за вроду свою, За всі свої вміння, таланти і долю. За те, що я міцно ногами стою За те, що маю сильную волю . Я дякую Богу за світло в собі, За шляхи, які радо проходжу За миті щасливі старі і нові, Дні із любов'ю […]
Не вичавлюйте душі, вони угорі
Постійно, шалено бігти кудись Не встигаєш і глянути ввись Не встигаєш знов на ранкову маршрутку, Не радієш своєму новому здобутку . Ранок туманний, холодний, І серце уже заржавіло від болю Скрізь пустота і обличчя чужі, Люди все гострять і гострять ножі. Глянеш у небо і бачиш безмежність Там […]
У дитинство линути б ще раз
Хочу в безтурботне літо, Де спокійно на душі Де бабця ще місила тісто Чекали пирогів усі. Хочу в безтурботне літо, У дитинство б линути ще раз Хочу в ніжності тонути Де здійснялись мрії враз. 19.12.2025, Івушка Моргентал (Благовіщенська)
