Колискова для донечки
Спи, моє серденько, спи Хай насняться тобі милі сни. Зірочки в небі ніжно кружляють, Мамині пісні чудові лунають. Спи, янголятко маленьке моє Нехай у снах буде щастя твоє Хай вітер тихенько шепоче у гаю А сонечко зранку тебе обіймає. Спи, моя донечко, спи моя квіточко, Спи , моя […]
Листя в косах
Боже, дякую за осінь Хоча складною та була. Вплітала своє листя в коси Сівши край того села. Зажурилась люба осінь З теплом прощалася вона Все листя струснувши з волосся Покинула на мить життя. Сум в очах полонив серце, Осінь йшла неначе вперше Неначе вперше в позасвіт.... Забравши із […]
Життя – це дії, не тільки плани
"Терпи, терпи!" - мовляють люди Куди не глянь - вони усюди. Краще знають як вчинити, І як життя твоє ж прожити. Де не ступнеш - тобі порада Крок вперед і знову зрада.. "Терпи, терпи! - кричать вони А ти з життя таких гони. Бо тільки знаєш ТИ як […]
ЗАГУБЛЕНИЙ СМІХ
-- Розвій, вітре, всі думи, печалі, Розшукай мій загублений сміх. І той кинувся поспіхом в далі, Між дерев, між безліч доріг. Шелестіли берези, тополі, Не з'являвся загублений сміх, Все хотілось спитати у долі, Чому так, за який такий гріх? 11.01.2026. Ганна Зубко
НЕ ЗАБИРАЙ У МЕНЕ СНИ
Не забирай у мене сни, Помилуй, старість, зжалься, Забрала молодість --- бери, Надалі не знущайся. Більш не нагадуй про мій вік, І не тривож хвороби давні, При ме́ні розум, ще не втік, То ж не такі і дні печальні. Не поспішаючи в них йду, (Як добре не спішити!) […]
* * *
Надво́рі мінус, хруст з-під ніг, Дерева забіліли, Приємний вигляд у доріг, До себе поманили. Спинявся вітер й далі біг, А сніг летів додолу, Пухнатим килимом проліг, Ховаючи дорогу. 07.01.2026. Ганна Зубко
Пам’ять
Корми собаку три короткі дні — і роки житимуть у її погляді. Вона згадає крок, тепло руки, навіть тоді, коли світ відвернеться. Корми людину довгі три роки — і пам’ять зітреться швидше, ніж хліб на столі. Бо звичка вбиває вдячність, а користь глушить серце. Не в їжі справа […]
* * *
Вітер з півночі дме, жуть! Злий, неначе голодний звір, Хмари чорні спішать, пруть, (Дуже холоду хтось хотів!). Не тикну в себе пальцем, ні, Одягну́ся тепліше --- й в путь! Коли блимнуть уже ліхтарі --- Тоді ноги у дім зайдуть. Густі сутінки за вікном, Вітер далі дерева гне, У […]
МОВЧАННЯ
Мовчання. Вшануємо пам'ять загиблих, Полеглих у битвах за рідну країну. Не бачити їм серцю близьких та рідних Не чути веселих пісень України. Мовчання. Скрізь тиша, а мозок волає: Юнак з фото дивиться, зовсім дитина. Навколо життя, а його вже немає. Посивіла мати, утративши сина. Мовчання. Десь поряд зозуля […]
Кружляє у сніжному вальсі Віхола
Кружляє у сніжному вальсі Віхола. Сніжинок срібло сипле щедро довкола. Із вітром пустує, співає, радіє. Сніг білий, пухнастий, все сіє та сіє. У танці своєму партнерів міняє. То з Вітром шаленим з дахів сніг скидає, А потім з Морозом у парі танцює, Літає і ніг під собою не […]
Ніч, сніг кружляє легко, тихо
Ніч. Сніг кружляє легко, тихо. Іскриться в сяйві ліхтаря. Не віщує нічого лиха, Співають струни скрипаля. Адажіо Ремо Джазотто, Що Альбіоні відтворив, Лунає в зимну ніч в повітрі. Працює серце на розрив. В будинку тепло. У каміні Потріскують дрова у такт. Тривожить душу Паганіні, А зовні мчить вночі […]
–
Темінь. Їдуть на роботу повз світло лікарень Робітники заводу виробництва ракетних деталей. Що попри дощ і машин сигналів, Не зупиняє ні на мить виробництво сонячної сталі.
Софійка….
Софійка.... Ходить тихо Софійка по полю Шукає Великую Долину В цій долині є своя домовина, є рідна родина Бачить і знає Софійка Що ця долина кров'ю пролита Кров'ю невинних людей Людей, які хотіли мирно жити Життя яке обірвалося на пів.... Стоїть хата кривенька Біля неї сива мати плаче […]
Добрий ранок!
Добрий ранок рідна мово! Ти в нас лагідна,прекрасна, колисвова! Добрий ранок рідна Україно! Ти в нас найрідніша й найгарніша вільна й дуже сильна! Добрий ранок дорогий солдате! Дякую за мирне небо й сон! Ти в нас найсильніший й найдобріший! Бажаю жастя і здоров'я й довгих довгих літ!
Він ішов…
Він ішов неквапною ходою, і наплічник, наче автомат, втомлено підтримував рукою, демобілізований солдат. Він ішов - чужий для цього світу без війни, без воєн, без звитяг. Переживши на війні два літа, він постарів на ціле життя! Бабці, діти граються на ґанку, сміх веселий, музика здаля... Оглядалися дівчата в […]
Після розлуки
Мов осінній листок я лечу в самоті, Де немає ні нас, ні весни, ні мети. Ти мовчиш - а в мовчанні все те, що болить, І душа без тебе не хоче світить. Я згадую голос, дотик руки, Як ти шепотів: " моя назавжди " А нині лиш тінь […]
Спогади
Ми з тобою сміялись до ранку, Ховали мрії в долонях, мов жар. Ти дарував мені небо й світанки, Я берегла кожен твій погляд, як дар. Ті фото, ті ночі - мов сни з-під вікна, Де зорі шепочуть, що я не одна. Та вітер приносить знайомий той сміх - […]
Зламати мене!
Мене вже давно зламала не куля, а життя. Не ворог - а час, що розтягує дні між вибухами й тишею. Я вже давно не той хлопець, який колись сміявся без причини. Я став тим, хто мовчить довше, ніж говорить, тим, хто навчився дивитися смерті у вічі й не […]
