Тіні минулого
Ти пішов, і дім став мовчазним, Навіть стіни здаються порожніми. Я ходжу коридорами спогадів, Шукаючи твій сміх, твоє тепло. Кожна річ нагадує про тебе, Кожен звук — відгомін твого кроку. Я розмовляю з повітрям, Але відповіді немає, тільки тиша. Іноді здається, що ти поруч, І тоді серце спокійно […]
Спогади, що не зникають
Я йду по вулицях, де колись ми разом сміялися, Де сонце світило у твої очі. Серце моє тримає ці миті, Як скарб, що ніхто не зможе забрати. Ти пішов, але залишив світло, Що гріє у холодні дні. Я торкаюся спогадів, як дощу на шкірі, І відчуваю — ти […]
Памʼять про втрачене
Моя душа повʼязана з тобою, пригадаю я той дотик, рукою. Ті самі вечори на кухні, таки для мене вони рідні. Я дякую дякую тобі за те ким став, я знаю, як і я вірші писав. Так мало часу нам завжди, ми втратили тебе та назавжди. Я памʼятаю всі […]
А би бути з нею
До неї хочу і тільки з нею, пройти життя усю алею. Весь шлях цей разом провести, їй і тільки, свою душу віднести. Я знаю прийме її вона, я знаю ціей любові не має дна. А також знаю, що її руки добрі, я в них втопаю неначе в морі. […]
Палкі ці почуття
Мені приємно лиш з тобою, коли до тебе подати тут рукою. Й далеко добре, а поряд, було б краще, бо це якийсь обряд. Ці почуття немов історія фантастики, з тобою бути й без дурастики. Проводити життя забарвлене, буття се денне буде тут оправдане. Як всі події, які тут […]
Клятий враже, схаменися!
23.12.2025 1399-й день війни Клятий враже, схаменися! Над тобою меч вісить, Пошаткує твоє тіло, Аж макітра відлетить. Знахабнів ти, розгулявся І упевнений в собі, Але зорі кажуть зараз, Що пройшли твої часи. Тебе схаває дракончик, Ти не встигнеш заволать, Керувать тобою буде Та й ще ноги витирать. Зараз […]
Всяке буває
Так в житті буває, Коли один любить, а друга кохає. Як тільки сльоза по щоках тече, Одразу справи кидає Так в житті буває, Коли він слухає не перебиває, Що ти буква Ї на букварику була знає. Він досі любить вона кохає. Так в житті буває. Кожного дня доброго […]
Святвечір, Черкаси
24.12.2025 1400-й день війни Перша зірка в небі сходить Святвечір наступає І в цей час ракета вража Простір прориває.. Впала з гуркотом із неба, Потрощила цвинтар, Навкруги нанесла шкоду, Заспівала Коляду російську. Ми чекали якусь пакость, Знали - не забудуть, Бо від ворога гнилого Спокою не буде. Слава […]
Захищаєм Долю
25.12.2025 1401-й день війни Як би тяжко не було, Ми тримаєм Волю, Захищаєм, як ніхто Нашу славну Долю, Нашу славну Україну, З заходу до сходу, Від морів, які на півдні, На північ до кордону. Має це вже зрозуміти Ворог ненаситний, Тільки зброя його може Втамувать й розбити. Ми […]
Сузір'я
Ніяких пробачень, Ніяких "люблю", Колись я догорю. І ми знову Будемо на рівних. А до того часу Я знайду Сузір'я Сама. Mars 𖤐
Присутність
Ти повертаєшся Як фантомний біль. Присутність без тіла. У сигаретах, чужих голосах, маминих сльозах. Mars 𖤐
Красуня Юля
Красуня Юля — мов світанок в сні, Очі — як небо в тихій глибині. Усмішка ніжна, тепла, чарівна, В ній цілий світ і вічна весна. А в руках її — зимові піони, Білі й рожеві, мов сни закохані. Серед морозу вони розцвіли, Наче почуття, що холод здолали. Юля […]
Про що ти думав
Про що ти думав, Коли стояв в порозі смерті? Чи шкодував, чи то радів? Кого ти слухав, Віддавши все заради честі? Заради свободи чи рабів... 25.12.2025
Усім коханням неземним
О ні, ти інший. Я то знаю. Яким буваєш мовчазним. Я стільки літ тебе кохаю Усім коханням неземним. Я не полишу, не забуду. Ти вічно в серці будеш жить. Всі миті пам'ятати буду. І не посмію залишить. 25.12.2025
Чомусь
Чомусь не в змозі я забути Про той бентежний юний час. Та вже і ні з ким говорити Про те, що з'єднувало нас. Тоді здавалося коханням, А нині ти любов життя. Тоді ти був лише бажанням, Тепер немає вороття. Чомусь я згадую так часто Твій погляд вічний в […]
Бандура
Я торкнуся струн бандури ніжним подихом кохання, наче ласкава матуся приторкнеться до дитини. Оживуть мовчазні струни солов'їним співом раннім, веселково одзовуться кольорами України! ПРИСПІВ: Не плач бандуро, моя сестро, моя доле! Дзвени, щоб чули наші гори і ліси. І в небесах, понад пшеничним полем летіла пісня незбагненної краси! […]
***
Ти просто хотіла зачинити ці двері, Лишити свій стіл і мовчання в столі. Та раптом — провина на білім папері, і погляди гострі, неначе ножі. Ті, з ким ділила ти каву і плани, хто вчора всміхався, був поруч з тобою, cьогодні стають нещасні і блудні, у спину кидаючи […]
