Українські вірші

Той садочок все те пам'ятає Скільки було радості в тім садку Скільки було в тім садку любові І як співав козак пісеньку свою Як одного разу ранньою весною Прегарна дівчина сюди прийшла Сіла тай залилась гірькою сльозою Бо в коханні щастя не знайшла Вона плакала і тихесенько просила […]

Зимовий сніжним днем, Встелена земля білою ковдрою, В яслах народився маленька Дитятко. Малюка зустріли тваринки. Батьки назвали Його Ісусом. Справдилося пророцтво, Що Бог не полишив свій народ. Прийшов Спаситель Миру. Визволить свій народ від рабства, Встановить Своє Управління, Відновить справедливість у цьому світі. Пастухам звістили Ангели, Сьогодні діти […]

Росла у гаю конвалія Під кленом високим Від негоди захищалась Під гіллям широким. Та недовго була поруч кленова допомоги рука, Та недовго раділа конвалія біла, Невдовзі її життя стало мукою - Рука людська їй віку укоротила. А зірвав її один панич, Та й поніс конвалію в велику залу. […]

До мозолів затерта вся долоня Так часто згадую тебе А ти з кумом у подертому вагоні П'єш дешеве те вино Те вино не тая самогонка Що в бабки Цильки я купляв Від басів порвана колонка Що не одну ніч співала нам Ночами із тобою веселились Навіть мій кіт […]

Я хочу додому. Де не болить сердце від горя. Де немає криків дитячих від болі, Немає страждань від гострого слова. Де спокій омиває стіни,а не крики, знущання постійні. Там де мама щаслива з дитиною. Там де збуваються мрії. Та це всього лише мрії. Ми остались обманутими стінами. Все […]

Я не почуваю себе живою. Кайдани тримають мої ноги. Тиша,заповнює мій страх. Втікти від цього,ніяк. Все навколо шепоче: Закрий очі. Очі,закриваються вночі. Тиша шепоче: Дихай,закривай очі. Але тьма перекриває ночі. Вона кричить, відкрй очі, щоб бачити прекрасні ночі. Я кричу: Я хочу відкрити очі! Але тиша закриває ночі. […]

Ображає,що тих,хто дивився в очі смерті - буде з памʼяті стерто.І заслуги їхні буде сперто… Знаєш,що я засвоїв? Люди забувають Героїв! Не памʼятають Стуса,забули про «Джуса»… І я не запнуся,коли скажу,що ними горджуся! Поки ті наради влаштовують паради,хлопці не можуть дати ради… Коли їх обирали - не очікували […]

Вечір, перегнавши час, увірвався, набуянив, з диким воєм перебіг поміж стін, і савчасну темну тінь гонить низько над полями... Передмістя вже стріча громобій! Над Тернополем гроза, і все ближче гуркіт грому, змії- блискавки між хмар раз по раз. Кулі-краплі по дворах пробивають оборону, скло, неначе у сльозах, поміж […]

Закатані в бетон навічно ті діти, Що ховались від бомб — голодні і сильні. Де востаннє у небо дивилися синє, Ховалися люди в надії спастися. Думали — не може русня Так в очах опуститися. Справжні люди знають правду, А нелюди почнуть пропаганду. І далі танцюйте ви на кістяках […]

Можеш кохати мене поглядом – Залишатися поруч, не торкаючись. Проникати в тишу душі, Слухати дихання і безмовні думки. Хочеться частіше радитись – Не суворо злитись. Хочеться кохатись у цю мить, Побути тут і зараз без сліз. Нехай ми дихатимемо повільно, Де серце чує правду, Де кохатимемося лагідно. Поки […]

Наш приземлений мозок ніяк зрозуміти не хоче -- чорноти нескінченність, це грізне мовчання над нами... Але знову і знову вона нас хвилює і манить, ніби ми нетутешні, а з тої далекої ночі! Ні кінця, ні початку, несхибна розміреність часу, лиш політ у нікуди й нізвідки, без коми і […]

Була у хлопця сорочка, вишита дрібно хрестами, були замріяні очі, карі, такі ж як у мами. Душу мав безневинну, ніжну і світлу, як сонях. Ніс він свою Україну, наче кришталь у долонях! Мати вгадала з нитками - комір, як чуб в позолоті. На полотні домотканім сині волошки на […]

Нас всесвітнє тяжіння у вересні заполонить, лиш повіки прикрий і почуєш, як лист пролітає. Приторкнувшись хмарини, у танці під спів вітрограю, він завершить політ на старій черепиці за мить. День прожито і небо осліпне до зір глибини, розчиняється голос у сірій, вологій долині. Над водою сивіюче пасмо туману […]

Нам повістки не йшли з військкомату, не за славою, не за гроші ми поповнювали добробати за велінням своєї душі. Ще чекали чогось генерали, поглядаючи скоса на схід... Добровольці ряди шикували, патріотів збираючи цвіт! Перевірені ми на Майдані у вогні від палаючих шин. Гартувалася гідність повстанням, як свободи народу […]

Місто моє захлинається в череві сірого велетня, вогкі обличчя будинків з незрячими вікнами-більмами. Мучено ранок пливе поміж них і недопливе до дня, туга нездійснених мрій обпече, не загоїться ні на мить. Очі впритул, як байдужість калюж, обтікаючих хвилями - погляд античних героїв із каменю, в себе обернутий. Сиві […]

Я не можу тебе забути, Хоч минуло вже майже три роки. Я ще досі чую твій дотик Розлитий не мов оксамит, Я чую твій голос у повні Закриваючи очі на мить. Мене жаром не мов стрілою, Поцілунком твоїм пʼянить. Хоч я знаю на 100%, Що не будеш мене […]

Чому ж ми з тобою не покохаєм друг друга? Чому ж ми з тобою шукаєм друг друга? Як же ми з тобою не покохаємо себе, Хоч зажди ти на мене — я чекаю тебе. На Новий рік запроси ти мене, Щоб всі навколо побачили мене і тебе. Ти […]

Новий день приходить знов Під звук сирен і голосних розмов. Не маєш віри в роздумах своїх, Лиш чуєш тишу — подих днів пустих. Відчути хочу гомін своїх мрій, Палких емоцій і живих надій. Бажання жити й створювати світ Без страху втрат в одну лиш мить. Навколо люди всі […]