ЛЮБИЛА Б
Як дарунка чекаю весни, Літню спеку ... переступила б, В дні осінні пірнула би, сни, По-особливому любила б. Червонів би там клен у дворі, З кожним днем хорошіла б калина, Кольори ті веселі, сумні По-особливому любила б. Кожну мить би ловила у днях, Де йшла б осінь та […]
ВІТЕР
Вітер чеше все клена чуб, Загляда́є в густий квітник, Доторкнувшись чиїхось губ --- Засоромлений, раптом зник. Заховалося сонце вслід, Поросив дрібний дощ асфальт, І долину, й широкий брід, Що край річки неначе брат. Впали краплі в бур'ян, між трав, В щебет, крики рябих сорок, Вербам коси уже чесав […]
Здалека
Ви знаєте, а я не тужу... Не кір дитячий -ностальгія у закодованного тліє. Всі п'ють, а я довкола кружу, бо ти не хочеш, чи не смієш? Питання " на засипку", друже. Ви знаєте, я зненавидів, коли до хрипу "ненько", "ненько", в кишенях мнуть щось помаленьку, як у Мадриді […]
Дівчина з Поділля
Спить солдат, поволі догоряє свічка, лиш тремтять метеликами вії. Золота коса і жовто-синя стрічка... А надворі вітер снігом віє! Все пройшла - і заборону військкомату, всупереч сльозам в очах родини. Як змогла вона у руки зброю взяти дівчина, недавно ще дитина! Спить дівча, вогкий бушлат і чорні берці, […]
Час Водохреща настав
Вже Маланка щедрувала Та Василько засівав, Миру і добра бажали. Час Водохреща настав. На світанку у криниці, У ставочку й кожній з рік Чистая вода святиться І цілющою весь рік Вона буде в мене й тебе, Якщо вчасно наберем. Покропити нею треба - Все погане пропаде. 2026 р.
КРИК ЖУРАВЛІВ
Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той, бува, не блукає. Хоча б знову […]
КРИК ЖУРАВЛІВ
Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той, бува, не блукає. Хоча б знову […]
КРИК ЖУРАВЛІВ
Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той бува не блукає. Хоча б знову […]
МЕТЕ СНІГОМ
Мете снігом зима за вікном, І морозу все більш добавляє, Грію котика й гріюсь котом, Притулившись, немов обіймає. Пухкі лапки погладжую, хвіст, Муркотіння між вусів вловила, А зима йде на повний вже зріст, Тож, нарешті, усім догодила. 01.01.2026. Ганна Зубко
Могутньою рікою час біжить
Могутньою рікою час біжить За миттю мить він тягне за собою. Не наздогнати прожиту вже мить У нескінченність мчить вона рікою. Нарешті всі ілюзії пішли, Звільнили місце для гіркої правди. Полинули у небуття казки Залишили мої мізки назавжди. Дав Всесвіт розуміння почуттів, Забрав всі сумніви, закинув у безодню. […]
Два злодія зустрілися
Два злодія зустрілися і ділять Україну Один, вбиваючи людей, другий фейковим миром, Бідою скористатися, обдерти, обібрати. В країни, що в війні згорає останнє відібрати. Один кривавим джерелом країну заливає, Пекельним полум`ям міста щоночі поливає. Другий же придивляється, де б рученьки погріти, З нагоди скористатися. Та правди ніде діти […]
ЯСКРАВЕ СОНЦЕ
Яскраве сонце, білизна́ Засліплюють вже очі, Кіт притулився до вікна, Про щось своє муркоче. Бабуня хрестиком рушник Терпля́че вишиває, А мій терпець кудись вже зник, Й рука пальто хапає. І биті валянки для ніг, У теплих рукавицях, В хустині грубій --- й за поріг, Мороз де, сніг іскриться. […]
ЗИМА, ВОІСТИНУ ЗИМА
Все трусить снігом,що ж -- пора, Засипала пороги, Зима, воістину зима, Ідуть-крадуться ноги. Десь лід похрускує, калюж Зали́шив дощ немало, Дні проминають поміж стуж, Тепла як не бувало. Того ж хотілося в зими, Невже не догодила? Тепла моменти, що втекли, Згодом верне́ відлига. Від стуж відвиклось, спек боюсь, […]
* * *
Вітер листя цілує в дощ, Білі стіни пустих хатин, І шипшину колючу тако́ж, І старий, почорнілий тин. Торкнусь сумом своїм всього́, Уколю́ся --- нехай, то й що ж, Вже із то́го нічого мого́, Й чужі вітер уже і дощ. 30.12.2025. Ганна Зубко
Закохані голуби
Сизий голуб з голубкою білою Цілувались в зеленій траві. Вони були безмежно щасливими, Про кохання співали пісні. От би людям усім в них навчитися Трепетних почуттів без журби, Увесь вік вірно й ніжно любитися, Як закохані ці голуби. 2015 р.
Закохані голуби
Сизий голуб з голубкою білою Цілувались в зеленій траві. Вони були безмежно щасливими, Про кохання співали пісні. От би людям усім в них навчитися Трепетних почуттів без журби, Увесь вік вірно й ніжно любитися, Як закохані ці голуби. 2015 р.
Він ішов…
Він ішов неквапною ходою і наплічник, наче автомат, втомлено підтримував рукою демобілізований солдат. Він ішов -- чужий для цього світу, що живе без воєн і звитяг. Переживши на війні два літа, він постарів на ціле життя! Бабці, діти граються на ґанку, сміх веселий, музика здаля... Оглядалися дівчата в […]
Післябуревійне
Тиша знову, вітер стих, буревій пішов за обрій. Помстою природних сил вікарав. Дисонасом цей хорал некерованих мелодій. здичавілої краси була гра. Вже невидимий скрипаль натягає сонця струни від світліючих хмарин до землі, до наляканих полів, посилає щедрий струмінь-- як надію чи дари, десь у даль... На краю безсилих […]
