Українські вірші

Як сходить вранішня зоря, Так просинаюсь тихо я. І мутно, майже невловимо, Я бачу сенс свого життя. У голові туман бува, Бува що сонце світить гоже, Бува що дощик думи кропить. І бачу істину одну - ту саму, майже невловиму, що по стежині дум і мрій, В туман […]

Кожен може бути сильним, сумління й праці діло це. Хто приручив ту дику силу, хто узди звіра цього взяв - Ти пам'ятай що був слабким, не смій чужому посягати: на волю, придане та розум. Бо сила то лиш інструмент, над котрим властвує людина. Коли ж нема своєї волі, […]

Оповили мене думи, мов терну лози. Задушити мене можуть, як не зірву корінь. Гордість за діло мое, а з нею й жалю море. Любов до діла мого, а з нею й невдач отрута. Прозріння у ділі моему, а з ним й дурість безбожна. Оповили мене думи, мов терну […]

Біжить струмок, біжить стрімко, журчить гучно, собою камінь точить. Живе людина, росте швидко, вчиться добре, свою гідність має. Збираються люди, розвивають общини, свою націю мають, за свободу рвуть кайдани!

У вік людяності й правди, коли забули про кайдани. Іще той страх в душі сидить, що був колись у давнину, Нам засторогою й табу. Ті старці по землі ходили, усім билини розповіли, мов у лісах тіней пітьма, язичних звірів спомина. Мов дух морозний злий як чорт, та накликає […]

Зранку дорогою іду, світанок стрітити хочу, а як спущусь в низовину, ні сонця, ні вуглів життя, лиш мертва тиша й імгла, стоїть непроглядною стіною. І тільки-но ступив у неї, як тіні ходором пішли, виросли і потемніли, мов не світанок вже, а ніч. Із темних закутків мене, повиривалися жахіття, […]

Безумці бродять по землі, поміж людей живуть неспішно. Деяких геніями кличуть, хтось нелюдем нарічений, Безумство й Геній - однієї, сторони, медалі, кожен хто на геній посягає, в собі безумця обуздає. Бо то є особливість їхня - сильна, виразна сторона. Хоч складно їм храм розуму відкрити, тому в стінах, […]

Настане час, і буде все в останнє... Останній погляд, зустріч, біль... Останній танець, і любов остання, Останній із численних днів. Останнє сонечко на небі, Останнє не для всіх, лише для тебе. У всьому в світі є кінець, Кінець закоханих сердець.

Я думала ти класний, Ти говорив про мир. Ти був такий нещасний, А виявився лютий звір Тебе я не боялась, Хоч йшов мене вбивать, І лиш наївно усміхалась, І готувалась виживать. Я піднімусь, розправлю крила! Я буду процвітають! Там де твоя могила, Я буду танцювать. Мене прийшов убити, […]

Таке, Америко, уже не раз було Робила ти то заради,то во ім'я... Москалі нам стріляли в чоло Ти ж їх ніжно цілувала в тім'я. Ти режисер рашизму страшного Та не впаде ніхто на коліна. Прильоти переживемо і тривоги Та не по зубах вам моя Україна. Є шанс, що […]

Донецьк уже закінчивсь в Україні. З лиця землі навік Донеччину стерто. Попіл , горілий запах, руїни, Уламки, постійний свист смерті... А Київ... розвішує Київ гирлянди, Робить селфі,де новорічні локації, Хтось тіка за кордон за чужі міліарди, Хтось Майдан збира на мирні акції... Хрещатик пахне не гарю, а корицею, […]

Облітає листя, зітхає - Жовто мідним диханням живе, Під ногами тріщить сухозлатний, Крихкий, ламкий листочок з дерев. І кружляє його наче в танці Вітер з півночі в сірості хмар, Повертає на землю - він плаче, Як за мамою дитя ,ще мале… І сумують гілки за листям,- Народилося із […]

Та жінка із вересня -41 го…. Зітхнула…Зібрала швиденько всі цінності, В хустину поклала , щоб легше знайти: Каблучку, свій паспорт, менору і дрейдл, Альбоми два старих - фото сімʼї . Тримаючи міцно за руку дитинку, Упевненим кроком бруківкою йшла: «Сказали ж в обʼяві, що будуть розстріляні Усі, хто […]

Скільки коштує совість ? Це запитання складне… Безцінна вона для когось, У декого цінник все ж є. Продати її ? Обміняти? Обдумує хтось не раз, Коли грошими запахне - Вже в черзі із чеком стоять . Радіють вони ще із того, Що можна мільйони раз, Продати її …,випадково […]

Облітає листя, зітхає - Жовто мідним диханням живе, Під ногами тріщить сухозлатний, Крихкий, ламкий листочок з дерев. І кружляє його наче в танці Вітер з півночі в сірості хмар, Повертає на землю - він плаче, Як за мамою дитя ,ще мале… І сумують гілки за листям,- Народилося із […]

До Різдва Христового зустрічі осталось трошки, Світло засяяло в небі, Народ сподівання чекає. Про руйнування кайданів воліє. Мир хоче і спокій душі. Тільки в Ісуса спасіння знайдемо. Радістю наповнимо всіх, Запровадження до Нього. Розповідь про Різдво розкажемо, Добрі діла покажемо, Тепло в сім'ю обігріємо. Засяє зірка на небосхилі. […]

Моє серце також вміло кохати так пристрасно і ніжно, До тремтіння в долонях, до світла в очах. Воно не просило нічого завчасного, Лиш бути твоїм — не у снах, а в життях. Воно вміло чекати, коли світ ставав холодом, І гріти любов’ю розбиті думки. Воно йшло за тобою […]

Іноді думаю, що все це дарма, Сумніви душать, тривога одна. Хочеться кинути, втекти від усього, Але серце натякає: "Надія ще є, вона не згасає" Стус теж вагався, та йшов крізь біду, Не зламався у таборі, в темнім льоду. Його рядки то є приклад і сила, Що навіть у […]