Українські вірші

Жив собі один поет, може, кращий, може гірший, У карпатському краю, у землі своїх дідів, Кожна крапелька роси у його бриніла віршах, Люди плакали, а він писав так, як умів. Жив собі один маляр, може кращий, може, гірший, Він не знав тих малярів, що пройшли через віки, Малював […]

Чуєш, хлопче, що навпроти з автоматом, Хто прислав тебе сюди? Хто заставив убивати й проливати Ріки крові і біди? Проводила тебе мати воювати В неіснуючій війні, Проводили тебе діти, щоб чекати Батька в цинковій труні. Чи думав ти, для чого ти живеш? Чи думав ти, за що вмирати […]

«Я лі, ти лі і ані лі, То лі ви лі, то лі ми лі? Я-та, он-та и ані-та, То лі ви-та, то лі ми-та? Ну-ка, дай-ка, пасматрі-ка, Падайді-ка, атайді-ка, Чєк нє сразу панімаєт, Чєк ващє нє прасєкаєт. Наш вєлікій і магучій Нє замочіш, нє задрючіш, Он вєдь […]

Спи, малюк, не дивися на світ, у який ти недавно прийшов, Не дивися на світ, у якому доводиться жити всім нам, Тут панують красиві слова і найбільше між ними – «любов», Та ніхто вже не вірить ніяким красивим словам. Знай, малюк, що це тільки в казках є герої […]

Сіро навколо, сірий бардак, сіро на серці, сіріє в очах Від сірих будинків, сірих дахів з сірими гніздами сірих птахів, Сірі дерева, сірі кущі, з сірого неба – сірі дощі, Сірі коти в тиші сірих ночей ловлять таких же сірих мишей. Сіра, сіра земля росами сірими щедро вмивається, […]

Я хотів би заснути й проснутись породистим псом, Навіть дуже бридким, але з довгим таким родоводом, Щоб у мами і в тата медалі були, Щоб з дитинства мене стерегли й берегли, А, якщо загуляю, шукали за винагороду. Я хотів би заснути й проснутись породистим псом, На м’яких килимах, […]

Слово найперше промовляємо, Перше слово на оцій землі, Не кидаймося словами, Знають тільки наші мами Ці́ну перших слів, слова оці: Наші мами завжди з нами Йдуть життєвими шляхами, Нескоримі долею й літами, Пам’ятаємо ми з вами, Як співали вечорами Пісню колискову наші мами. Ти за́вжди поруч, моя мамо, […]

Рідний мій Харків, Салтівка рідна, вулиця рідна моя, Рідний будинок, рідна квартира перед очима стоять. Харків мій рідний, хочу до тебе, прагне до тебе душа, Як же ми хочемо мирного неба, про мир написати вірша. Бачу я площу Свободи розбиту, більша в Європі вона, Вулиці міста руїнами вкриті […]

Этот день не забудем теперь никогда, Изменил он судьбу миллионов людей навсегда. В этот день в нашу жизнь вдруг ворвалась беда И от этой беды не уйти нам теперь никуда. Рано утром проснулся от взрывов, застыл у окна, Сразу понял я без вариантов - это война, Позвонил всем […]

До сих пор не могу поверить, что живём во время войны И несём такие потери, ну, а мирные только сны. Взрывы, выстрелы, бомбы, ракеты, вспышки, зарево по ночам, Но когда-то за всё ответит тот, кто это приносит нам. По-другому мы звуки слышим и с опаскою смотрим в небо, […]

Ілюзії твого Пройшлися трохи і зійшлись – два наших красні міражі; червоні щоки від морозу чи закоханості, твій образ моє обличчя пестить Хоч десь, десь там: твої долоні ніжні та рожеві, ти чесно граєш зі мною в любов; від початку закоханостей наших вино – п’ємо його; тебе хочеться […]

Нє грайся з вогньом, бо спалишси сам, Нє думай, шо всьо тобі легко мине У житю кождий крок тримаєш за рам, І як зле зробиш — вернецця удвійне. Слово то тяжке, як камінь у руці, А неправда боде, як стерня в нозі. Так шо думай, дєтко, три рази […]

Імпресія Навесну розквітнуть наші серця, і зерно любові проросте. Життя уперед пішло із зворотнього боку кінця. Квітнем квітчатииуть дні. Пелюстки летять, а хрущі - у вікно. Час пригальмовує… Перепочило серце - із весною далі пішло.

У світі який вже довго існує, є нація яка вже не одне століття живе. Ця нація не один раз була в тіні імперій прожила тортури, знущання але ще й досі вона розвивається. Незважая на те як загарбники намагалися зруйнувати історію, ідентичність, культуру! Та вона як міфічний птах Фенікс […]

Кацапам Ідіть по полю засіяним колючками Вашими колючками,якими ви засіяли в усьому світі Постукайте в ворота ваших сусідів і спитайте, хай скажуть хто ви є насправді Подивіться на небо, на землю ,на Україну Підійдіть кацапи простягніть руку Ми ж бо не простягнемо вам ні руки ні ноги, бо […]

Моя весна, Ніби недавно ти була Немов зі сна Мого життя гіпербола Ти зіткане мереживо з роси Та осінь стерла все без жалю Хоч як пощади не проси Я все ще марю Плакучим цвітом ти жалілася мені Що я не квітну так як ти Та ти не знаєш […]

Похмурим дощем проливним Намочив мене всю так нещадно Одна за одною стікали вони Холодні краплини, болючі занадто До шкіри противні брехливо прилипли Кришталеві, нагадують знову невпинно Як правда безжально в сідомість проникла Обман за любов'ю ховав ти невинно Мене розтоптав Сам незнаючи як Напевно цього ти чекав? Не […]

Час то пісок, хоч як його в руках втримай. Він вислизає повсякчас, падає, втікає... І час як глину ти ліпи, поки дається з під руки. Як молодість дає газу, як виріс то живи життя, а як свое візьмуть літа, так молодь будеш научати. Хоч як ми час не […]