Поле
На цьому кривавому полі я тону, тону в твоїй любові, наче в нескінченій безодні, крові на цьому полі. Якби існували боги ця земля не горіла б червоним полум’ям, і не палало б у мені нескінченне кохання до тебе.
Від нуля до імені
У твоїх словах немає сенсу твої слова це абсолютний нуль. Ти непомітний для суспільства. Ти лише крапля в цьому океані людства. Живи - твори, твори - живи, щоб світ хоч раз вимовив твоє ім’я. Залиш по собі культурну спадщину, культуру у твоїх словах та віршах, у тому, що […]
Війна
Стара бабка вже дрімала Як розпочалася гроза Грози вона зовсім не боялась Міцно стискала калаша Стук у двері-орки хочуть пити Зараз дам я їм води Лише б в одному не протупити Стріляти з гуркотом грози
Лютий пес
Зорі з місяцем палали Ледь виднілися поля Ми в траві з тобою лежали Горіли яркі почуття Чорне небо затяглося Твій пес, за яйце мене вкусив Я закричав, зробивши морду криво І ногою його влупив Скавуліли ви обоє Аж заїскрилася зоря Мабуть буду я без долі Через твого дурного […]
На Івана купала
Рано -вранці я устала Вінок гарнесенький сплила Боньку і номер туди поклала І вся та рухлядь попливла День чекаю другий тоже В дзвіночка все нема Дівчата вже з хлопцями В я самісінька-одна Щось не то у цім приколі? Може номер ворон вкрав? Коли зайшла до Олі Бачу від […]
Чи є на світі тім страхи?
Чи є на світі ті страхи? Немає, нам же не видно. Чому ж боюся висоти? Скоріш, це мрії пустоти. Чому ж та кров постійно змушує Розчинитися в тиші темноти, Згаснути, мов крихке полум’я теплоти? А крики ті суворі, Злі та гонорові, Не дають спокою над мною. Краплі сліз, […]
Вишні-черешні
Купила гель для тіла зі смаком черешні — О тої, що росла в саду… Мої сади залишилися в склепі, тепер в пустелі я нові саджу. І кожен раз, коли вдихаю вишні, — на тілі залишаються від хімії сліди. А моя справжня вишня дивиться на стелі, бо моє місто […]
Відлуння війни
В один момент туман покриє землю, І біль в очах засяє на щоці. Та буде пізно, адже мир уже далеко, Де й щастя, й воля, ніби ми одні… Ніч. Підвал. Виють сирени. Скрізь чути крик і плач дітей. Ці звуки прорізають вени, Напевне, в кожного з людей. Іще […]
Осінь
Птахи у вирій відлітають, І клич їх чутно в небесах. Немов мелодію співають На ледь помітних голосах. І вабить сонячне проміння, За обрій землю зігріва. І дай же сили та терпіння, Збагнути ці прості дива. Де зорі сяють у безодні І місяць молодий - шаман І знову ранки […]
Уні уні кальні обличчя відомих людей
Унікальний неперевершена геніальний чоловік постать суб'єкт Один із мільйону мільйонів ... Їх любити. Чи себе любити? Мистецт Все, це усе, будь-що, а ти? Творці, хотіли діяли ла ле ло — овва всім ясно, Я. розумію Подружжя Кеохайль в спокійно спокійно жило Язик Зуби Руками роти тримали обирали […]
Схолодніле. заваршення. червоний килимок, капці Барвистоосяяння від дверей і Золотоворізький Проїзд
СИРІСТЬ!!! РАНОК!!! ПАСМУРНІСТЬ!!! ТУМАН!!!!!! Заклопотаність пальт, авто гуготіння Прагматичність на землі Красується формисте гілля Цей не дощ А-а-а-гвтівок дим дрів дим крізь сирість Ша-а-а-арф русту Минає минає летить н Рам кав рами вітри Світлофор и мряковина, світлофори мряковина Окутав затишком туман Вогкий, холодний, гарний Київ Угорі багатоповерхівки Паморочать, паморочать […]
Хочу попасти Я до Бога в рай
Хочу попасти я до Бога в рай! Там сяйво мерехтить яскравим світлом; Де квітів, трав, лугів, лісів розмай; Хвала творцю звучить веселим гімном. Не буде більше мук там і хвороб, Забуду про печалі назавжди, Там жити буду вічно без тривог. Господь, молю, туди мене веди. Багато лицемірства на […]
Солдат
Зорепад у ніж тумані, Це жадання й самота. А скрізь нього рівні лани, То і є ця пустота. Заграва за маревом, Мерехтіли зорі. Дивували черевом, Шумували бори. Барвистая тюльпанова пелюстка І безмежні золоті степи. Прикріплена до дерева мотузка, Лежать солом'яні спорт. Солдат лежить під деревом, Можливо, спить. В […]
Серед гаїв і садів
Серед гаїв і садів, Козак мріяв та сидів. Думав: - що ж мені робити? Нема часу тут сидіти! - Та й пішов до річечки, Смерть, сім'я і свічечки. А дружині - всеодно, Ходить з іншим так п'яно. А от зараз неважно, Та забула вже давно.
Голодомор
Кажуть, що історію пишуть архіви. Але у тридцять третьому архівами були хати без людей, і дороги, якими нікого не випускали, і папери з червоними печатками, які пахли страхом сильніше, ніж замерзлі тіла на узбіччях. Тоді все починалось із наказів: квадратні столи райвиконкому, де сиділи люди в шинелях, чужі […]
Дівчина з Поділля
Спить солдат. Поволі догоряє свічка, лиш дрижать метеликами вії. Золота коса і жовто--синя стрічка... А на дворі вітер снігом віє. Все пройшла -- і заборону військкомату, всупереч сльозам в очах родини. Як змогла вона у руки зброю взяти, дівчинка, недавно ще дитина! Що вона юнацьким серцем відчувала, як […]
Війна: початок мого кінця
Війна почалась ненацька, я досі її пам'ятаю. Як мама збудила, сказала: – "Вставай, я з тобою завжди, знай, Обіцяй, що не будеш боятись!" – "Обіцяю," – сказала я мужньо. Но в серці тривога і страх. І тут мама шепоче: "Війна почалася."... І все вмить рухнуло у моїх очах. […]
Я вишиваю…
Я вишиваю нитками безсоння цнотливий ранок. Знову, наче, вперше. Хоч місяць небом мандри не завершив і краплі ночі ще на підвіконні. У голку засиляю перший промінь -- хрупкий, сором'язливий і тендітний... В чеканні чуда у порі досвітній стоять ліси, сумні і нерухомі. Рожеву нитку покладу на обрій, осоння […]
