Українські вірші

Твоє життя минуло надто рано. Його забрав червоний той злодій. Тобі б творити, жити, будувати. Любить, любить як в перший раз! В твоїх віршах було ціле життя. Та доля інший винесла указ: Що замість цього — маєш ти камінний хрест. Це пам'ять, що застигла поміж нас. В кам’яних […]

Як описати це словами, як передати відчуття? Він загоїв душевні рани — просто прийшов в моє життя. В моменти розпачу й падіння, в хвилини слабкості й страху, він поділив мені терпіння, немов відвів усю біду.

Колись розкажу про мовчання, Колись відкрию тихий біль. Колись заплачу, може, зрання, Колись розіб’ю спогад свій. Колись скажу, що відчувала — Колись, спокійно і без драм. Колись не буду вже так ранена, Колись залишиться лиш шрам. Колись у пам’яті знайду, Колись, можливо, ще й згадаю. Колись — а […]

Інтимна мить спалахує бажанням. Я відчуваю присмак на губах — солодкий, але ще зарано, бо вже здаля я відчуваю й страх. Невже між нами це кохання? Давно не бачила його… а може, зовсім і не знала. Ця партія — наосліп, в доміно. Всі навички, здається, розгубила і пильність […]

Слова біжать попереду думок, лягають на папері, розгубившись. Вони кричать та стишують свій крок — ніхто не чує, ніби поглумившись. Закриті двері, зламаний замок. Вони не знають, як їм стати — незграбні, іноді смішні. Вони не вміють розказати, про що мовчать мої думки. Вони — мої довіку слуги, […]

Любов - безбарвна річ,а в тому прокидається азарт Рішуче йти до перемоги ,не повертаючи назад Ніхто не знає ,чим скінчиться, ця безтурботна спільна гра Занурившись у неї повно , розчарування відчувається Ти вже не той, і я не та Які кохали до нестями Ми не разом, давно вже […]

Десь там у полі квакнув "Васильок" А тут в повітрі ВОГи пролітають Триває наша битва за Донбас "Немає втрат", та тільки лави наші тають Йдемо вперед. За метром метр берем Зрошаєм кров'ю, платимо життями І з побратимом ділим навзаєм Ми втрати, і оплакуєм сльозами В очах немає вже […]

Хочу спитать! російську мати. З ким зачала ти сина ката ?! Що ти зробила ?щоб він знав, Хто йому гени передав. Скажи а чий це був потомок? Злий, озвірілий, недоумок. Чи був цим предком Йосип Сталін, А чи убивця брата Каїн? Хочу спитать російська школа? Які знання ти […]

Голод йшов без дороги, без сліду. Тінню спускався на кожне село. Люди тримались за крихту надії. Навіть, коли вже і сил не було. Очі дітей - немов зорі в пітьмі. Зникають тихо, залишаючі слід у душі. Та пам'ять тримає їх навіки, Щоб Ніхто Не Забув Ті Голодні Роки.

Душа, що есенцію має незриму, Все ж матерію має, а що їй мірило? І куди повернеться долі вітрило? На блага які претендує носій? Де буде з усіма заслугами сувій? Усе це покаже лиш те, що кармічно вона і отрима. (От рима!) Чим її частуєш і що випливе з […]

Ліси безмежні Темні Наосліп краще Через думок хащі Роніна спинено різко Чимсь своїм, рідним (чи своєрідним?) Не відчутно власного тиску Ступилась катана Що рубалось нею? Сяйво? Чи темрява всеосяйна? Є ж речі за заточку леза важливіші? Сеппуку має дійснитись в режимі тиші Циклічність посеред прямого потоку З якої […]

- Посміхайсь частіше! - А нащо? - Роби всього й побільше, не будь ледащо! А ще - не відставай, мине життя! - Та чхати я хотів й на забуття! Де той Творець? Де правила? Де заборони? - Там, де і Всесвіту кордони... - Надто слабко нападаєш якось, Але […]

Плинемо плавно в незримії далі Та стигнем все ж раптом. Хто ж підписався під даним контрактом? Вишні сили списом зі сталі? Чи хто припрошає, стоячи у порталі? Сюр має скінчитись, бо не наша дорога, Прокладена древніми талмудами І з іншого світу червоними паскудами. Хай самі в свої храми […]

Я знову тут -- під обстрілом очей. Стіл, крісло, дошка, крейди біла грудка. Спинити час, що так слітає прудко нікому не вдалося ще. У цих очах мовчазне запитання - який ти світе, що ти нам несеш? Вони вже не дитячі. Але все ж... Життя для них ще світанні! […]

Зачахлий той Ерос, вогнем називанний Впадає в Танатос, розчинений в ванній. Хоч з'єднані нахрест, річки паралельні В умах професійних, їх душі чисельні! Та все ж не дивуйтесь, можливий союз Mortem i Vita... здоровий мій глузд! Mid-time посередність... Чудове буття! Спускайся щоночі в своє укриття! Мудрець з Міямото - […]

Mudded soul picked a role to play in modern drama. "This hero's awesome, pretty clear!' It felt a lot like summer, Whose sun was burning right from heart, so everyone seemed close To each other, no exceptions, to share some heat and rub a nose. Drama's closed. But […]

Ч/бшний світ... Та ні, х/бшний! Жахнеться враз хто не тутешній! Клубочок зла корону одягнув на губи, Відчувши, що ось-ось вже вріже дуба, Й поцілував у потилицю. Наготував і милиці, Та сам же на них став, юродивий - Хвала могутньому народові! Клубок той в кожному засів, хто ум брав […]

Що в твоєму підземеллі коїться нині? Чи вічні всі твої секрети? Скільки потрібно ще декретів, Щоб знищить ті фантомні болі в спині? Де мир твій? Де домівка І спокій в забутті від всіх? Чом дихаєш коротко тільки? Чому так швидко подих стих? Де твоя радість? Де та сила, […]