Українські вірші

Сходить місяць над зорею — Сріблом сяє небокрай, Тихо ніч землю зігріє, Сон лягає, мов туман. Зорі блискають здалека, Наче іскри у пітьмі, І пливе думок лелека По нічній, ясній ріці. Там, де тиша край дороги, Де дрімає старий гай, Забуваються тривоги, Серце шепче: пам’ятай. Сходить місяць — […]

Тиха ніч спустилась з неба, Зірка сяє золота. В кожне серце йде до тебе Різдва світла гарна доброта. Хай любов і мир панують, В хаті — затишок, тепло, Ангели хай всіх пильнують, Щоб у світі зло прошло . Хай лунає пісня щира В кожнім домі, у серцях, Народився […]

Коли ще ніч тримає світ за плечі, І зорі тихо падають у сни, Я слухаю, як час шепоче речі, Яких не чують зморені думки. Прокинеться світанок обережно, Торкнеться дахів золотом вікон, І день піде — упертий і безмежний, Немов дорога, вкрита сотнею ікон. Людські слова, як птахи перелітні, […]

- плине час - Час то пісок, хоч як його в руках втримай. Він вислизае повсякчас, падає, втікає... І час як глину ти ліпи, поки дається з під руки. Як молодість дає газу, як виріс то живи життя, а як свое візьмуть літа, так молодь будеш научати. Хоч […]

- моя мадонна - Як сходить вранішня зоря, Так просинаюсь тихо я. І мутно, майже невловимо, Я бачу сенс свого життя. У голові туман бува, Бува що сонце світить гоже, Бува що дощик думи кропить. І бачу істину одну - ту саму, що по стежині дум і мрій, […]

- Дикий звір - Кожен може бути сильним, Сумління й праці діло це. Хто приручив ту дику силу, Хто узди звіра цього взяв - Ти пам'ятай що був слабким. Не смій чужому посягати: на волю, придане та розум. Бо сила то лиш інструмент, Над котрим властвує людина. Коли […]

- Жалюгідний - Чи жалюгідний я? Чому ж тоді стою тут, Один, з поміж тисячі життів. Мов, - був як всі! І виділятися не смів. Ось тільки-но заплющив очі: Я бачу сотні, тисячі жахіть! Не був пророком я, Й того - нічим не уславлявся. Відколи жалюгідним став тоді?

- Терновий вінок - Оповили мене думи, мов терну лози. Задушити мене можуть, як не зірву корінь. Гордість за діло мое, А з ним й жалю море. Любов до діла мого, А з ним й невдач отрута. Прозріння у ділі моему, А з ним й дурість безбожна. Оповили […]

- Біжить струмок - Біжить струмок, Біжить стрімко, Журчить гучно, Собою камінь точить. Живе людина, Росте швидко, Вчиться добре, Свою гідність має. Збираються люди, Розвивають общини, Свою націю мають, За свободу рвуть кайдани!

- древнії билини - У вік людяності й правди, Коли забули про кайдани. Іще той страх в душі сидить, що був колись у давнину, Нам засторогою й табу. Ті старці по землі ходили, усім билини розповіли, Мов у лісах тіней пітьма, язичних звірів спомина. Мов дух морозний злий […]

- Імгла - Зранку дорогою іду, світанок стрітити хочу, а як спущусь в низовину, ні сонця, ні вуглів життя, лиш мертва тиша й імгла, стоїть непроглядною стіною. І тільки но ступив у неї, як тіні ходором пішли, виросли і потемніли, мов не світанок вже, а ніч. Із темних […]

- Безумці - Безумці бродять по землі, поміж людей живуть неспішно. Деяких геніями кличуть, хтось нелюдем нарічений, безумство й геній - однієї сторони медалі, кожен хто на геній посягає, в собі безумця обуздає. Бо то є особливість їхня - сильна, виразна сторона. Хоч складно їм храм розуму відкрити, […]

- Диявольський азарт - Я карти змінюю в руках, навколо чутно шепіти колів, Сиджу за покерним столом, Олл ін! душа моя то ставка! Як розіграю карти я? Це ж мій диявольський азарт! Гра в життя - то випадковість, А ми гравець, і на руці: Дитинство, молодість, війна, любов […]

- Немає більше болю - Хай, світанок знов зійде, відступить дикий біль, прокинусь знову я, закований в кайдан, увагу не зверну, бо вже прийняв пітьму, кордон вже перейшов. тепер, тікаю без жалю, бо щастя то пітьма, повниться без кінця, й нема йому країв, то восьмий смертний гріх! Дурні, […]

- Бездуховний - Чужий для мене біль, не розумію сліз, життя то матеріал, щоб будувати ідеал. Гріх не обминути нам, радо піддамся сам, і руку протягну, тебе втягну в пітьму. З любові користі нема, вона лишь силу витяга! Благородним бути слід, бо титулований мій рід. Тісні зв'язки це […]

- Волію Я - Волію я зірвати маску, Волію я кричати в небо, Волію я забути все, Волію я дістатися зірок. Не першого я знаю реформіста, що як зоря - людей життям веде, та затухають зірки - всіма забуті, лишивши по собі провини неспокуті. Людина то не ідеал, […]

- Бездуховний - Чужий для мене біль, не розумію сліз, життя то матеріал, щоб будувати ідеал. Гріх не обминути нам, радо піддамся сам, і руку протягну, тебе втягну в пітьму. З любові користі нема, вона лишь силу витяга! Благородним бути слід, бо титулований мій рід. Тісні зв'язки це […]

- Святість - Творці небесні, духи в синеві святі, чи чисті ви, гріхів позбавлені усіх? Чи Будда дійсно досягнув нірвани? Чи Шива чесно всіх у дуелі переміг? Перун, і всі боги язичні, чи правда захищали предків ви моїх? Чи правда був Мухаммед тим послом, що істину Аллаха передав […]