Та ну, його
Ну скільки вже можна пірнати на дно І там каламутити чисту водицю? Шукати «глибинне» і «мудре» кіно, Коли душа просить для щастя лиш піцу? Будуєм мости невідомо куди — Домашні філософи в теплих шкарпетках. А ранок — це кава і знову туди… Де вічність живе у рутинних сюжетах. […]
Лиш затиснуте світло летить крізь транзит
На залізобетонних уламках століть, Де вітри пережовують вицвілий дим, Є хвилина, коли все довкола мовчить, Й залишається тихим і тільки твоїм. А не тим, що навіє нажаханий крик, Що невпинно палає у галасі слів, — Тим, що в серці збудив полум’яний сірник, Коли обрій розвалюватись захотів. Там нема […]
Вересень
Він вимкнув літо, наче світло лампи, І закружляв у вальсі жовтий шовк. Все, що цвіло й буяло в сяйві рампи, Приборкав прохолодою й замовк. Танцює осінь в сукні із туману, Смичок дощу торкає її стан. У хмарах місяць віднайшов поляну І сіє срібним пилом вниз обман. Вони летять […]
На порцеляновій долоні
Кружляє чайний лист в піалі, Пригадуючи давні дні. Там сни бушують в порцеляні, Манливо мерехтять на склі. Хвилина місяцем тераси Вмиває й гусне, мов смола. Сортує тиша, як прикраси, Далекі спогади й слова. Кружляє чайний лист в піалі, Пригадуючи давні дні, Де осінь сіє крізь вуалі І тче […]
На порцеляновій долоні
Кружляє чайний лист в піалі, пригадуючи давні дні. Там сни бушують в порцеляні, манливо мерехтять на склі. Хвилина місяцем тераси вмиває й гусне, мов смола. Сортує тиша, як прикраси, далекі спогади й слова. Кружляє чайний лист в піалі, пригадуючи давні дні, де осінь сіє крізь вуалі і тче […]
[Сарай діда]
Ні тобі, ні нам і не собі Ні королям, ні черні, не собі Я і за лям, й за сотку! Продаюсь Запевняю, я за царство! Лиш іноді здаюсь Здаю і палача, і винних, навіть шмаль Я здам дітей, дружину Навіть діда Відкопаю геть усе, а ще, здаю сарай […]
ВЕЧІРНІЙ ЧАС
Похід по місту у вечірній час --- Що може бути кращим в пору цю, Не знаєм ми, ніхто не знає нас, Ідем удвох назустріч вітерцю. Який кида́є листя нам до ніг, Легеньким дотиком торкається вітрин, То покотився, в бік кудись побіг, А то летить вперед з-за наших спин. […]
БАБУСИНІ СЛОВА
--- Маленька ти, худа, Візьми чого́сь поїж, Пампу́шок напекла, Гарячий ще куліш... Вже ніч біля вікна, Покрикує десь сич, Бабусині слова Вернулись у ту ніч. У сон, де пахнув хліб, Від пе́чі жар ішов, Немало пройшло літ, А наче вчора, знов. --- Взуй, доцю, чобітки, Кофтинку ще накинь, […]
БАБУСИНІ СЛОВА
--- Маленька ти, худа, Візьми чого́сь поїж, Пампу́шок напекла, Гарячий ще куліш... Вже ніч біля вікна, Покрикує десь сич, Бабусині слова Вернулись у ту ніч. У сон, де пахнув хліб, Від пе́чі жар ішов, Немало пройшло літ, А наче вчора, знов. --- Взуй, доцю, чобітки, Кофтинку ще накинь, […]
Чотири сміхотушки
Зібрались ввечері на чай Чотири сміхотушки. Лиш хтось щось скаже — і гайда, Регочуть всі подружки! Одна співає, друга — теж, І третя підхопила. Четверта ж подружка завзята — Хоч в музиці й не зналась. Та сміхотушкою була Вона не менш завзято — Не музика нас поєднала, А […]
СИВІШАЄ ПОЛИН… ЖОВТІШАЄ ТРАВА…
Вже осінь за вікном Сміється й сльози ллє, Кали́новим вінком Втішає все сумне. Покрито листям скрізь, Де спершу літо йшло, Шумів де верболіз Та било джерело. Вітер й собі летить Вслід за птаха́ми в вись, Осінь іде, спішить, Де літо йшло колись. Змінилися стежки́, День якось швидко збіг, […]
Життя
Іржавий цвях тримає небосхил, Стікає час крізь тріщини в піску, А ми ковтаємо здійнятий пил, Жахаючись, встаємо по дзвінку. Під шармом нами зношених пальто, Ховаєм крила, мов крихкий кришталь. Мчимося вперто в часовім авто, І страх свій перетоплюємо в сталь. Скло закипає в гніздах ліхтарів, І тіні виповзають, […]
Щастя жити
Щастя — це життя і щастя жити, Посміхатись вранці, щиро світ любити. Зустрічати новий день з надією в душі, І радіти сонцю, людям і красі. Щастя — це цінити кожну мить життя, Не боятись мріяти і вірити в дива. Бачити прекрасне навіть у простому, І любити світ, вертаючись […]
В чарах осені краса
Люба осінь, восьме диво, Ніжність часу золота. Листя падає сяйливо, В чарах осені краса. Сонце тішить і милує, Мов останні теплі сни. Вітер лагідно цілує Золоті сліди краси. 18.09.2026, Івушка Благовіщенська
Вмирають сузір’я
Залізо рве простір. Немов в снах Касандри, Вбираючи гільзи, кривавить земля, Розтяжки окопів сплелися в меандри, Мов лезом порізані чорні поля. Там камінь ковтає і крики, і болі, Сталеві хребти переламує лють. У мокрих окопах в запеченім полі Свинцеві багнети у темінь ростуть. І падають крики на рвану […]
Я Улетаю!
Я Улетаю! Я улетаю! Прощай земля! Что забираю? Ничего! Только в сердце любовь. Помоги мне, Боже, Спасти мою душу От пустоты и тени В поисках цели. Помоги, о Святый! Быть истинным светом В каждом слове И помысле каждом! И когда придешь, Меня заберешь, И я улечу, Лишь сокровище […]
На закате.
На закате. Сочиняю мелодию счастья Напеваю под струны души, Розовею в закате прекрасном, Угасают аккорды в тиши. Эту песню сокрою в сердце Как жемчужинку в ценной шкатулке, Чтоб потом на нее насмотреться, Надышаться ею на прогулке. То лечебные звуки святые От усталости, старости, грусти. Превращают будни пустые В […]
Между небом и морем.
Между небом и морем. Я лежу между небом и морем В окружении облаков, Различаю шелест прибоя, Шорох пальм и песнь ангелов. Наполняюсь синевою, Растворяюсь солью морской, Испаряюсь каплей живою, Просверкав в луче золотом.
