Вічний прибій
Грають хвилі біля моїх ніг, Донести до мене щось хочуть. З радістю я б їм допоміг, Що вони мені напророчуть? В моря даль утікає мій погляд, Там, де сонце із хвилею грає, Промінців золотиста зграя Мені проблеском промовляє. Утечу я з хвилею вдалину, Позабуду про всі незгоди. Берегу […]
Мій Монблан
Доторкнутись я до тебе хочу, Та відчути міць твоїх плечей. О, які вони широкі наче крила, Я не зводю з них своїх очей. Я притисну твої мужні груди, Мов два пагорби вони стоять. В них вся міць твоя, мій любий, Я щаслива їх в руках тримать. Я спущуся […]
Фенікс
Тривога, тривога і знову тривога Війна у наш дім прийшла Вже довго не відступає вона Калічить, вбиває, та тривогами про себе нагадує. Ми не забуваємо, що ти є Ми не хотіли тебе знати! Тебе привели під під'їзд чи під хату, Та не хочуть назад забирати. Всім байдуже, що […]
Прощальний дотик запізнілих рук…
Ми розминулись в часі і в дорозі, Десь на пероні спалених надій. Я знову на знайомому порозі, Але цей дім уже давно не мій. Квитків нема, вокзали опустіли, І поїзд наш пішов у небуття. Шалено разом бути захотіли, Та запізнилися з тобою на життя. Тікали дні, мінялися адреси, […]
Майстер маніпуляцій
Він не бере до рук ні пензля, ні ножа, Його майстерня — люди й вразлива душа. Ущент розсиплеться упевненість на прах, Коли зростить він у душі тягучий страх. Він не лишає по собі брудних слідів, Направить впевнено туди, куди хотів. Вдягає маски, що пасують під момент. Для нього […]
Як розсипаний сніг на долоні…
Коли тиша говорить без слів, а мовчання — це заклик до дії, у тяжкій тиші линяних снів відчуваєш липку безнадію. Це мовчання не крила, а кліть, воно п’є твої вчинки, як воду. А чекання горою висить, давить плечі, мов брила із льоду. Ненароджений крок занімів, захлинувся у власній […]
Життя, відкладене на потім
Ми кажемо: «Зроблю це завтра», «Владнаю потім всі діла…», «Коли мине ця лихоманка», «Коли прийде тепла пора…». Ховаємо свої бажання У довгі скрині «до весни», Лишаючи на час той ранній Найкращі, найсвітліші сни. Купуємо красивий посуд, Але ховаємо в сервант. Шукаємо слушну нагоду Та ідеальний варіант. Вдягаєм звичне […]
Ти Місто
Ти місто — стоїш на Дніпрі, І дивишся ворогу в очі. І, як, колись Сталінград, Спиняєш навалу щоночі. Руйнуються стіни щодня, Будинки стоять розбиті. Кривава російська орда Спливає кров’ю щомиті. Вся сутність її, ось тут, У ранах твоїх і руїнах. Нам, вільним, не осягнуть: Як звір проріс в […]
Сенс життя
Думки як звалище життя, Шукаю в ньому золоті краплинки. Я знаю — то є сенс буття, Його шукати буду без зупинки. А якщо ні — навіщо все воно? Оте життя, мов сіре існування. Мине — не зрозумієш ти того, Чи справді жив, чи бачив ти світання? Життя горить, […]
Таргани
Думки лізуть, мов таргани Із голови моєї, Спритність потрібна, щоб не втекли — Щоб не бігти за нею! Тільки відволікся чи забарився — Думка вже зовсім не та. Глянеш на них — одні таргани, І в голові — суєта. Усамітнився, шуму позбувся, Здалось — настала пора Складати фрази, […]
Плуг
Коли коні розтоптають поле, І залізо на плугах блистітиме, Коли люди-хлібороби Віддадуть останні крихти дітям. І їх спотворене лице, І їх спрацьовані долоні, І лиш життя їхнє, крихке, Покине тіло не по волі. Нині люди мов плуги Копають землю, засівають ґрунт. Ті самі спотворені тіла, Працею із натруджених […]
Вишиванка
Хрестик до хрестика Моя вишиванка День у день З вечора і до ранку Шиючи лиш зрозуміла Червоне і чорне То горе й любов У житті нерозлучні Чорная птаха Немов пролетіла Вишию білим Білим по білому Щоби ніколи Душа не боліла
Сеньйора
Прямо вранці Після кави Я у дзеркальця Спитала Слухай, мучають Мене страхи От що ти мені скажи Може є в мені гріхи ? Посопіло, побурчало І сказало через мить Ні, нема Можеш знову Йти грішить Тільки вже на так, Як позавчора Будь поважна Й гонорова Як-не-як А ти […]
Художник
Ти знаєш про щастя в квітучім раю? Ти задихався в обіймах пекельних? Ти радість не бачиш в обличчя свою, - Лиш сіру картину в відтінках пастельних. Життя змалювало старе полотно, Що знає Закони нового мольберта, Та ти не зважай, пиши, - все одно: Стара вже картина, то й […]
Я — дрон
Я — дрон ударний; В полювання Останнє вирушив своє Стріла прогресу срібнотканна: Опанувавший виграє Індиферентний смерті вісник Я саранча пекучих днів Воєнний скарб, чотирилисник Повітряний друг соколів Я — верховенства посланець Галюсь оголосити світу Свій гімн: спізнілому — кінець Відкривачу — лаврову віту
Шлях
Вітер віє вздовж узбіччя, Десь за полем квітне гай, Крізь моря, ліси і гори, Обіймає рідний край. І в обіймах тихо стисне, І до серця пригорне, Це тепло, живе і чисте, Він навічно збереже. Уяви, яка то сила - Бути стійким попри все, І до власних світлих цілей, […]
Видалені переписки
Так, я видалилася з групи І більше вам не напишу. Я не зайду в мережу, «Як справи?» більше не скажу. Не додавайте, бо я вийду, Не дзвоніть, бо я не відповім. Не пишіть, бо видалила переписки, Не стійте, бо ви давно пішли. «Що робите?» ніхто вже не побачить, […]
ІРШАВА
В самому серці Закарпаття, Кипить життя немов багаття, Розташувалось там мов пава, Красиве місто це: Іршава. Через місто мов та стрічка, Тече тихенько гарна річка. І мальовнича наче мавка, Любима річка ця: Іршавка. В центрі міста поміж верб, Є старий міст, і він же герб, Незламні міцності дуги, […]
