Поза часом
Вони збирали зиму в рукави І гріли пальці об холодні зорі. Де бракувало слів, вони жили В єдиному дзеркальному просторі. Він бачив тишу у її очах, Вона ж пила його гарячі тіні. Іскрилася дорога в ліхтарях, Якою йшли, усупереч рутині. Там розсипалась логіка у сміх, Коли від суму […]
До дому
Колись ми всі жили своїм життям — Хтось будував, а хтось орав поля, Хтось хліб ростив, щоб пахнув теплим ранком, Хтось дітям ніс любов у рідний дім. Хтось мав верстат, хтось — трактор у дворі, Хтось пік хліб, хтось сіяв і збирав, Хтось просто мріяв в мирному житті […]
Розмова з холодом
Ти у вагон пробрався непомітно, На шкірі гуси викликав мені! Як в при тобі мій рій думок розквітне? Ну, розбуди хоч сонце вдалині! Тепло прийде із сонцем, а з тобою, Поки цього не сталося, терплю, Тремчу і мерзну, хвацький наш ковбою, І в студні згадкам ложе постелю. Із […]
Де ходять сни
Цвіте кришталь у тиші з порцеляни, І шовком дихає весняний сніг, А місяць срібну нитку сяйвом ткану Вплітає в сни, що впали на поріг. І тануть сутінки в глухих просторах, Скидає вечір зорі із долонь. А вітер у дзеркальних коридорах Гортає віддзеркалення погонь. Там час плете мереживо зі […]
У чашці кави тануть всі сліди
Нарешті відпускаю. Все. Іди. Нехай дорога стелиться, мов килим. У чашці кави тануть всі сліди, І день стає прозорим та безсилим. І сканер, що малює тихий хід, Вже не зчитає прожиті хвилини. Минуле йде в підземний перехід, Де розквітають кахлі та ліпнини. Прощай. Повзи, як равлик по стіні, […]
Німо рветься межа
Тут небо висить, як старезне рядно, І місяць тримає його рудим цвяхом. Життя підкидає уверх і — на дно, Тут кожна хвилина вже випита страхом. А душі босоніж по скалках ідуть, Змиваючи кров у калюжах із криги, І пам'ять гортає в засліплих очах Нечитані ще і вже спалені […]
Ілюзії контролю
Живеш отак у планах і надіях, Фантазіях і мріях, бачиш сни... І почувався би відмінно в цих "подіях", Аби не дійсність і безжалісність війни. Коли відволічешся від тривоги, Від вибухів, гудінь БПЛА, Здається, що ти завжди маєш змогу Життя контролювати. Як бджола, Ти зранку "перевіриш вдома соти, Почистиш […]
Етичні кордони чудес
Мерці нас бомблять. Радують себе. Їм кожна наша смерть - тріумф, утіха. Тож їх цабе щодня по нас довбе, Щоб затопити українців лихом. Нам кепсько. Всім. Панує кулемет. Тепер нас смерть заповнила до краю, Бо наші дні блукають круг ракет, Шахедів, бомб і лиховістей зграї. Всі почуття, здається, […]
Між відчаєм і сном
Страх тихо їсть хвилини із фанери, Застиглі на краю мого життя. Іржавіють небесні револьвери, Стріляючи у прірву забуття. Час витікає ртуттю з-під шпалери, І протяг в’яже з нього вже вузли. Там свій мовчазний бій ведуть папери Крізь пальці, що із попелу зросли. Тінь приміряє сукню із бетону — […]
Де душі ходять босими по скалках
Крізь тріщини свідомості щоночі Тече у наші сни частинка правди. Вона змиває грим, судомить очі, Висвітлює ілюзії і зради. Там час стає липким, немов варення, А спогади — мов риби фосфоричні. Вони ковтають наше сьогодення І відкривають істини містичні. Там стелі відпускають аксіоми, І душі ходять босими по […]
СТАЄ ГЛИБШОЮ ТИША
В відблиск сонця вечірній у вікнах Перемовини горлиць внесли́сь, Тіні з відстанями на стінах У єдину уже злили́сь. Шум назовсім не зник --- змінився, То тихіший, то знов гучний, Не лінивий день --- утомився, Серед сутінок став слабкий. Пробіг сміх молодечий і зникнув, Наче в паузі стихло все, […]
ЦІКАВО ПРОСТО
Із кожним роком важчає хода, І настрій час навмисне як пригні́тив... Повзе асфальтом бджілка, не зліта, Нема крилечка, вітер покалічив. Візьму́ в долоню, в квітах посаджу́, Часу́ пожити вже не так багато, Шкода́ мені маленьку ту бджолу, Що вже не зможе медом пригощати. Тепло теж скоро з літом […]
ЦІКАВО ПРОСТО
Із кожним роком важчає хода, І настрій час навмисне як пригні́тив... Повзе асфальтом бджілка, не зліта, Нема крилечка, вітер покалічив. Візьму́ в долоню, в квітах посаджу́, Часу́ пожити вже не так багато, Шкода́ мені маленьку ту бджолу, Що вже не зможе медом пригощати. Тепло теж скоро з літом […]
Спекотний серпень
Янтарний чай на денці літа Переливається в туман. Це сонце, з небом міцно зшите, Зливає промені у чан. Там подих ранку, як лавина Із м’яти, хвої і роси, Із льону голуба тканина Лягає тихо на ліси. Мов патока, тече повітря Крізь сито спечених дерев, І день крізь спеку […]
ЦІКАВО ПРОСТО
Із кожним роком важчає хода, І настрій час навмисне як пригні́тив... Повзе асфальтом бджілка, не зліта, Нема крилечка, вітер покалічив. Візьму в долоню, в квітах посаджу́, Часу́ пожити вже не так багато, Шкода́ мені маленьку ту бджолу, Що вже не зможе медом пригощати. Тепло теж скоро з літом […]
ЧОМУ
Сорока зранку дере горло, Пісню співаючи стару, Що було звечора --- підсохло, Ані краплиночки дощу. Спека у вікна загляда́є, Міняє в кольорі траву, В оселю ж вітер не вліта́є, Хоча запрошений. Чому? Чому гроза не завітає Хоча б на хвильку, а чи мить? Не терпить, виходу шукає, „Чому" […]
Зима у рідному краї
Час світить в кільце І вітер наче дме в мене . І тільки лиш обличчя твоє , Має лиш щастя своє . І край неба палає , І вогник не згасає . А раптом ось , і сніг іде , Наче село нічним морозом вкрите . І нічна […]
Твій всесвіт
Ти там, у моїх думках, Де світ твій живе в мені. Ти там, де всесвіт в очах, Знаходить твої вогні. Ти там, де річка тече, Минає твої береги. Де сонце в небі встає, Щоб, любий тебе знайти. Ти там, де летить в далечінь, Пісня мого кохання. В спогадах […]
