Осене, забери мене у свої сни
Осене, забери мене у свої сни, Де з нею я в обіймах серед лісу. Тримають небо високі ясени, Серед пожовклих гілочок і хмизу. У таємничих хащах лісових, Птахи співають довгі серенади. І вітер, що на мить затих, Дарує золотисті променади. В моєму серці осінь розцвіла Багряно-жовтими стежинами. І […]
Моя сумна історія
Весь світ повстав проти мене, Система тисне, гасить емоції. Я знаходжу віддушину лише серед своїх, Де розум і серце палають вогнем. Мій дух не знає спокою — Він, як загнаний звір, Б’ється, скавулить і прагне на волю. Я благаю Аллаха щодня, Та темна ніч ніяк не відступить. Я […]
ЩОСЬ ШЕПОЧЕ ВЕРБА
Про своє щось шепоче верба З осокою та кленом, що поруч, Та увагу уже приверта Лиш зозуля, що десь ліворуч. Не питаю її про роки, Завмираю, щоб добре чути, Полетіла... мені ще якби́ У глиб гаю пірнути. Ляга хвиля на мокрий пісок, А за нею всі інші навздо́гін, […]
Природні багатства
Поля квітучі серцю дорогі, І неба височінь ясніє. Духмяне літо, трави запашні — Душа від радості ще мліє. Летять над морем журавлі, І мчать у далеч кораблі. Вже сонце тихо сяде за горою, Й омиє вечір стежечки росою. І вечір настає... Уже смеркає, До кожного тихенько завітає Ніч […]
Подих життя
П'янило серце світле почуття, Сяйвом огортавши тиху душу, Жадана мрія, сповнена життя, Що ніжно розквітала поміж "мушу" П'янило серце подихом життя, І линули у небо мої крила Жадані мрії, сповнені чуття Ви вічності моєї світле диво. 20.07.2026, Івушка Моргентал
НЕ ХОДЖУ́ ПОСЕРЕД ПОЛІВ
Не ходжу́ вже посеред полів, І косу́ поміж трав не здіймаю, Беру інколи серп, що вцілів, Але тут же на місце вертаю. Не копаю землі, бо нема, Не саджу́, не сію, не по́лю, Все відсутнє уже і жнива, Де снопи у копицях горою. Із криниці не тягну води, […]
ДНІ НЕЗАБУТНІ
Там було усього́ забагато, В незабутніх далеких тих днях, А прийшлося усе покидати І пустий, запорошений шлях. Попрощалась наза́вжди й жалкую, Безліч раз поверта́ли думки, Уявляю і досі, малюю Усі пройдені тії стежки. Й хвіртки скрип та чаруючі мальви, Попід стіни уздовж, у саду, Стиглі вишні, рясні, мов […]
ПИШУ́…
Пишу́ серед дня, В любу́ пору року, Про те, що здаля, Що поруч і збоку. Про все, що цікавить, Порою --- хвилює, Про цвіт, що дурманить, Й уява малює. Не хочу спинятись, Не можу, не буду, Бо там уся справжність Минулого, роду. Там гомін і тиша, Там річка […]
Любов
Мені осінь знову тихо намалює Твій портрет із стиглих зірочок І покаже які в тебе ніжні поцілунки Чарівна краля із невидимих казок Мені зима тихо наспіває Який неймовірний в тебе голосок Він окутує і з собою забирає І ти пройдеш кілометрів так пятцод Мені весна душу залоскоче Що […]
Любов
Мені осінь знову тихо намалює Твій портрет із стиглих зірочок І покаже які в тебе ніжні поцілунки Чарівна краля із невидимих казок Мені зима тихо наспіває Який неймовірний в тебе голосок Він окутує і з собою забирає І ти пройдеш кілометрів так пятцод Мені весна душу залоскоче Що […]
Чорна пані
Чорна пані у вишитий сорочці Не брудна в просто чорна чорнота Дуже гарна і в короткі юбці Ти парку весело пройшла І тебе шукаю я по переулках По підвалах і мусонних бачках Забрала серце моє у свою шкатулку І тихенько з собою понесла А я блідий і їсти […]
Після війни
-Де ти сину? -Мамо я не знаю. -Чому ти синку зі-мною не в раю? -Мені спекотно, мене тут мамо жарять. В чорні смолі, мамо, я сиджу. -Казала тобі сину-не іди ти воювати. На братський народ, за нашу клятую русню. Тебе із неба, сльозами буду поливати. Може хоч трохи, […]
Там, де було літо
Там, де було літо, вихололи трави, І туман ранковий над водою спить. Там дерев осінніх віти різнобарвні Заплітає вітер у жовтневу мить. Там, де було літо, золоті засмаги Розливало сонце по сухій стерні. Вже немає в сонця до дощів зневаги, Лиш багряне листя світить у вікні. Там, де […]
Там, де було літо
Там, де було літо, вихололи трави, І туман ранковий над водою спить. Там дерев осінніх віти різнобарвні Заплітає вітер у жовтневу мить. Там, де було літо, золоті засмаги Розливало сонце по сухій стерні. Вже немає в сонця до дощів зневаги, Лиш багряне листя світить у вікні. Там, де […]
Забагло
Здрастуй. Знову забагло - День такий тяглий, Я не витримав, написав. Над багаттям мовчить небо спрагле, Сонце за горизонт упало. І у тиші оцій голубій Увижається голос твій: Так, багато мені вже мариться І до серця тихо торкається Розставання смуток-печаль... Що ж вже зроблено? Що планував - половину, […]
Розмова з Богом
Спитала у Тебе я в темряві ночі — де світло ховає останній свій слід? Чому болить серце, пісок ріже очі, коли мовчить навколо весь білий світ? Ти не відповів мені дивним знаменням, не гримнуло небо вогнем і дощем. А лише у грудях — ледь чутним диханням, щось тихо […]
Лялькове пекло
Пила́ маніпуляцію й брехню, Коктейлі фальші, змішані із диму, Бо вірила вона у міць вогню, Поки з плечей не скинула злу зиму. Прийшов той час, коли сказала: «Все!» Порвала вщент липку, отруйну нитку. Звільнилася, і вже його не жде, Лишивши фальш у попелі без вжитку. А біль накочувався […]
Коротке замикання
Замкнувся простір: іскри і тривоги, Яких не загасити вже дощу. Це замикання — нові дні й дороги, Де я старі провини відпущу. Дроти гудуть від струму і напруги, У чорних гільзах плавиться пітьма. І кожна мить, мов кільцями кольчуги, Тяжким туманом серце овива. Цей вакуум стискає ребра глухо, […]
