Українські вірші

звʼязували і стріляли в потилицю звʼязували і стріляли в потилицю звʼязували і стріляли в потилицю звʼязували і стріляли в потилицю рот відкриваю щоб дати імʼя убивці затинаюсь уже на літері ер рот від кривавого слова кривиться убивця в енську вмер чи мер? застрелили і гвалтували стаєю застрелили і […]

Сирен тривоги не було колись. Тепер вони назавжди з нами. В повітрі ненависть летить, В серця нам лучить, На все життя лишивши рвані рани, Лишивши вбитих. Пів світу відчуваю ворогами, Світ був відкритий і безпечний, нині Перелічу на пальцях рук кому є віри, З них половина танки та […]

Кожен клаптик землі - нерухомий свободи дольмен. Де не стій, не фундуй - встромиш заступ в чиї небудь кості. І запалена свічка голодна життя не кресалом, а вічним вогнем, Багрянцем незмиримої, чорноземів твоїх неспокутої злості.

Він заіржав давно, та вітер не злостивив. Коли ж упав, то носом потрощив граніт, І той народ, що його правди сила, На лисий бовдур грубо громоздив чобіт. Не лий же сліз, журбо, за битим камнем, То хрест розбитий, що кріпак на смерть несе, Хоч будь ти нехристом, чи […]

Несправне є мірило роковин, Неспівповномасштабне болю. Днів замало зламати волю, Трун забагато, стягів, домовин. Завелике поле зайняв полин. Косарик клепає косу до герця, І серце не стучить а бʼється, До надвечірʼя ще полки годин.

В моїй країні немає слабкої статі! Є люди з бетону, і є люди зі сталі. Великі. До неба. До Сонця і далі. Залізні дівчата. Жінки нездоланні.

…бо дерева уже зеленіють, Бо дощ, бо у друзів вже діти малі, Бо довшає день, бо проростає рослина, Бо не жити не можна. І все ж таки, Ще раз мені повтори. Чому?

Я хотів би прожити інше життя, Але, нажаль, доводиться жити це. Кожна куля знайде свого бійця, І від наслідків ні ліків, ні панацей. Кожна сніжинка знайде свою щоку, Кожному проліску сниться рання весна, Кожна могила кричатиме у пітьму, І відлунять у скронях слова: "Це я". І придушувати до […]

Спочатку було ім'я і ще буде ім'я в кінці, Море прошепче його, прошурхотять камінці, Прошелестять дерева, прохлюпотить вода, Промінь дзвінко засвітить неонові провода. Врешті сонце загасне, замерзне лід на ріці, Дерева покидають листя, загинуть камені в пісці, Море взреве і затихне, ні піни, ні баранця, Забуте не відновиться. […]

Друзі розказують свої плани на потім, Так наче воно настане справді, Так наче Різдво буде обов'язково, Так, наче ми усі православні. Друзі згадують свої життя перед, Так наче хтось це здатен забути, Так наче ми всі у чомусь певні, Так, наче повернуться люди. Друзі мовчать про свої сьогодні, […]

Іноді в грудні я все одно заглядаю під подушку. А раптом? Якось, жартома, дід підклав лозину. Ох, і злий же я був. Зараз би радше заплакав. Радісно, подарунок, як не як, від діда. В Миколая великі рукавиці і, мабуть, теплі руки.

На листі паперу біжать слова, Малюють картини із життя людей. Хтось створив цілу історію. Дав надію на життя. Складність, його прожити, Щоб в пам'яті осталась крихка епізодів. Про кохання між двома людей на березі річки, Можливість мріяти в своїх снах. Літати за межами своєї домівки, Планувати, як жити […]

В ганделиках не бухаю, в місті не кірогазю, по шалманах і притонах не лазю. Сьогодні мене зупинила поліція і спитала чи не співпрацюю я з Росією. Шановні пани - поліціянти! Я з гімном не співпрацюю. Із тих грошей що впали від Газпрому в нульові Росію можна було перетворити […]

Чому у лісі дуже темно, чому немає грибожаб? ​Куди поділись тропіколі, куди пропав магічний шлях? ​Куди поділися дерева, які росли аж до небес? ​Що сталося з тобою, моя земле? ​Хто захотів скривдити тебе? ​ ​Це культ розкинув свої лапи, ​Щоб загарбати всіх нас. ​Створіння їхні, мутатонти, ​Не мають […]

Чарує красою і спритністю тіла, ​З дитинства поживши у тяжкій журбі, ​Знедолена дівчина з лезом в долонях... ​Закортіло їй дуже пізнати цей світ. ​ ​Знайшовши собі спільноту по духу — ​Для бідних спасіння, для знаті повчання, — ​Не може так бути, поки ми тут є, ​Що бідні без […]

Тобі я дякую, Томокі! ​Що ти мені подарував. ​Пишу тобі листа з Ва-тоші ​Про свій новісенький кинджал. ​ ​Він — мій надійний захисник, ​З яким я в парі, наче в танго. ​Коли беру його до рук — ​Здається, був він завжди. ​ ​Для мене там тримай містечко ​І […]

А я люблю. Люблю співати. Люблю кричати і мовчать. Люблю у натовпі сміятись, І нікого не помічать. Люблю усмішки, люблю сміх, Люблю тебе і твої очі. Що так чарують уві сні, Які я забувать не хочу. Люблю твій голос, Все в тобі.. І навіть те чого не треба. […]

Я ніколи.. Я ніколи не кохав безтямно, Мені ніколи не було страшно, Я не боявся загубитись в лісі чи втонуть в болоті Мені було все одно на червоне світло, Я ніколи не вдавався світлим. І ніколи не біг по полю босими ногами Я не вдавав з себе живого […]