Українські вірші

Плаче дівчина зранечку: Загубила я колечко! Вчора було — нині щезло От же ж мені не повезло! Як же ж я та без колечка? Ой, за ним болить сердечко! А парубок сидить й спостерігає, Як дівчина колечко все шукає Сміється тихо та й вірша складає Гей, парубче, годі […]

О, Щастя, ти таке примхливе Приходиш лиш коли захочеш Ти, наче океан бурхливе Своїми хвилями лоскочеш О, Щастя, ти таке мінливе Багато тебе є, наповнюєш ти все Мені підморгуєш, таке грайливе І хвиля твоя десь мене несе О, Щастя, ти таке зрадливе Зникаєш в найпотрібніший момент Чому таке […]

Онук тихенько запитав: - Дідусю, коли найкраще промовчати? Старий похмуро проказав: - У мить, коли найбільше хочеться кричати. Просте мовчання, хлопче, деколи вражає Навіть того, хто не жаліючи себе волає  

Стільки хочу я сказати Стільки хочу написати Я про тебе, лиш про тебе Маю я такі потреби Але ти це не оціниш Ти у відповідь лиш кинеш: - Нащо ти це написав? Нащо знову це згадав? - Чітко сказано тобі Забудь назавжди й навіть в сні Не смій […]

Відчув себе неначе в клітці І бачив все він через ґрати Усе трималось на тоненькій нитці Яку так легко обірвати Над пусткою важкої втрати Звивається і через ґрати Він тягне руку пустоті Рука зникає в темноті В якій не бачить він нічого Лиш крики чує він страшні Але […]

Якби ж я так умів літати Якби ж я так палати міг Як Сонценосець цей проклятий, Який вознісся понад всіх Якби ж я теж умів творити Ті чудеса, що творить він Якби ж умів я говорити Тим словом, що неначе дзвін Якби ж я теж умів вселяти В […]

Погляд твій пече вогнем, Усмішка твоя тне мечем, Усе лежить це тягарем в моєму серці. У ньому дві стихії вже довго сходяться у герці: Розум б'ється з почуттями, Б'ється сильно, до нестями, Але завжди програє. І буде так, допоки є усмішка на твоїх устах

Присядьте, пане, є до Вас розмова Розповісти Вам хочу я Про що? Історія не нова Вона про складнощі буття Бачте, пане, сталось так, Що жив собі один простак І сильно, пане, запишався І навіть, дурень, закохався Так, пане, не дивуйтесь І сильно, пане, не турбуйтесь Отримав дурень по […]

Як довго все ж минають дні Заплющи очі, ми одні Вже котрий день і котрий рік Ми тут. Ми тут одні навік Ми замкнуті. Навіки скуті Одні у темряві та муці Одні. Навіки. Тільки ми Посеред клятої імли І що ж робити нам, скажи? Як вийти із недолі? […]

Небо злилося із дахом Сніг укрив все навкруги Я стою й дивлюся з страхом І очікую біди Холодні ріки мчать кудись Сніг із неба падає Щось шепоче — придивись Це зима нагадує Нагадує що скоро Замерзнуть ріки ці усі Що стане так просторо У білій все буде красі

У кожного своя дорога буде. Майбутнє - таємниця, так дано! Ми ходимо по колу, як заблуди, Шукаємо одвічне вже давно… Когось життя побило до безтями. І руки опустилися…журба… Закрилася свідомість, наче пляма, Лишилася позаду та весна. Сум розриває душу, що робити!? Та, в піки відчаю вривається вогонь! Вже […]