Тішить вечір слабкістю тепла, Тихий шелест вводить у задуму, Тож кори торкається рука, Із тобою, дерево, побуду. В твоїй тіні --- краща на шляху, Та ще й лавка дозволяє сісти, ЗМІ, як бачиш, в руки не беру, Бо думки у тиші буду пле́сти. До смеркання не одну вплету […]
Тішить вечір слабкістю тепла, Тихий шелест вводить у задуму, Тож кори торкається рука, Із тобою, дерево, побуду. В твоїй тіні --- краща на шляху, Та ще й лавка дозволяє сісти, ЗМІ, як бачиш, в руки не беру, Бо думки у тиші буду пле́сти. До смеркання не одну вплету […]
Вже, як не відчувати запах, знаю, Та й смак ступився, і погіршивсь зір - З тривогою тепер вже уявляю Куди веде мене оцей турнір... Тому боюся стати геть німим, І не осилити боюся їхню мову, Отих німих, з якими я чудово Зійдусь, коли теж буду мовчазним. Також боюся […]
Скрізь одна, (привикнути б уже), Йду, топчу́ життєву ту дорогу, Вітерець компанію складе І до річки йтимем нога в ногу. По стежка́х, поміж дерев, кущів, Поміж щебет,що з весни зостався. Очерет як за́вжди шелестів, Верболіз у хвилі задивлявся. І дивилось небо поміж хвиль, Що воліли до піску збігатись, […]
Я від народження між вами — як чужий, Мов біла ворона в цій зграї сірій. Я бачу людські душі без прикрас, Крізь маски, як книжки, читаю вас. Аллах наділив мене даром великим, Немає вершин, що не зміг би підкорити. Та жадібність вашу не стерплю повік — З цим […]
Похмурі дні сповнені жалю, І попіл той німий стелився... О тихий крик, який ніхто не чув, Об дзеркало надій розбився. Смуток, розпач і печаль В душі вуаль покрила. Ті ніжні квіти, мов вогні, Жорстока пам'ять обпалила. І вітер спогади розвіяв Поміж дерев, що заніміли. Лиш тіні згаслих давніх […]
Злегка яблука вже зашарілись Та стернею покрились лани, Лелечата літа́ти навчились І лишили гніздо назавжди́. День осінній болем ого́рне, Сум посіє, тривогу верне́, Як вожак уже клин піді́йме Та у звідану даль поведе. Над двором пролетить, над полем, Поруділим злегка́ ліском, І у серці знову заколе, І рука […]
Дівча без ніг, та з волею сталевою. Німе дівча, чий дух веде вперед. Безруке, що сузір’я креслить долею. Сліпе, та спокій - мов солодкий мед. Всі різні ми, та кожен сяє вродою. Хіба це гріх? Чи варті ми жалю? Буваємо й ми з кепською погодою, Й вони не […]
Чому так манить близ людей, Що нам не до вподоби? Не можу слухати про фей, Плював на золоті оздоби. Набрид мені неадекват, Позбавте вже його уваги. А він уважніше в стократ, Діло моє дає наснаги. Ну де любі поети-однодумці? Чому я про вас досі не в курсі? Краще […]
Боюся смерті нещадної, злої, Яка завжди ходить хвостом. Немає у неї вбивчої зброї, Так підкопується раптово кротом. Але я ж безсмертний, чи не так? Звичайний непомітний хлопак, Скоріше пересічний простак. Навіть у таких буває рак. Невже немає на світі панацеї, Що загоїть і душевні, і тілесні рани? Роками […]
Кажуть люди, що чоловіки не плачуть, Що болі й розпачу вони не бачать Стиснув кулаки, зціпив зуби мовчки Перетерпів, про котрийсь там раз мовчить.. А коли вже сили більше немає У чарку лихо своє заливає І ось звідси все й рознеслося.. «Він же був перспективний! Що сталося Я […]
Кажуть --- плаче гіркими сльозами, Про людей кажуть, плачуть усі, І тварини, що з нами й не з нами, І птахи, навіть дуже старі. Плаче дощ мовчки, вітер ридає, Так шкода́ йому значить дощу, Ніч сльозами усе покриває, Поміж трав залишає росу. І туман плаче згодом, як сяде […]
Життя — це найскладніший і найцікавіший роман, який пише кожен із нас. Філософська лірика про життя допомагає нам знайти орієнтири у цьому вирі подій, осмислити власний досвід та подивитися на буденні речі під іншим кутом. У цьому розділі зібрані поетичні твори, які торкаються вічних тем: пошуку істини, плинності часу, боротьби добра і зла, а також важливості кожної миті.
Вірші про життя — це не просто римовані рядки, це досвід поколінь, втілений у слові. Вони стають підтримкою у важкі часи, дарують надію, коли здається, що виходу немає, і вчать цінувати те, що ми маємо тут і зараз. Читаючи таку поезію, ми ніби ведемо діалог із мудрим співрозмовником, який розуміє наші тривоги та радості.
Ми прагнемо, щоб кожен читач міг знайти вірш, який співзвучний його внутрішньому стану. Наша колекція включає:
У світі інформаційного шуму та постійного поспіху нам часто бракує часу на саморефлексію. Читання філософської лірики — це своєрідна медитація. Вона дозволяє уповільнити темп, зазирнути всередину себе та знайти внутрішню рівновагу. Кожна строфа може стати поштовхом до важливого усвідомлення або допомогти змінити ставлення до проблемної ситуації.
На нашому сайті ви знайдете як класичні твори відомих майстрів слова, так і вірші сучасних авторів, які гостро відчувають пульс сьогодення. Ми постійно оновлюємо категорію «Лірика життя», щоб ви завжди могли знайти свіжі джерела для натхнення та глибоких роздумів.
Запрошуємо вас до неспішного читання. Обирайте вірш, який найбільше відгукується у вашому серці сьогодні, діліться мудрими цитатами з друзями та близькими. Нехай ці рядки стануть для вас джерелом мудрості, спокою та сили. Пам'ятайте, що поезія — це дзеркало життя, і в ньому завжди можна побачити щось нове та прекрасне.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.