Навіщо ?
Навіщо день розсипав срібні роси, Якщо їх вип'є спрагла тінь трави? І вітер заплітає сиві коси Старій вербі над плесом самоти? Навіщо грім у хмарах меч гартує, Який спалахує й зникає без сліда, А чисте серце вірить і мандрує За обрій, де очікує біда? Навіщо зорі вишивають небо, […]
Між небом і землею
Між небом і землею — лиш струна, Яка гойдає тишу золоту. А місяць, мов срібляста самота, Вплітає сиві нитки в пустоту. Між небом і землею плине час, Як річка, що не знає вороття. Пил зоряний спадає поміж нас, Мов вічність шле листи крізь забуття. Торкнеться хмара стиглого зерна, […]
Останнє прохання
Ви напишіть це на моїй могилі, Коли заляжу, коли буду десь далеко. І не журіться, будьте всі щасливі, На небо гляньте — там летять лелеки. Ви не журіться і пісні співайте, Співайте вголос, що є сили. Вночі без сліз на ліжку засинайте, Не згадуйте, як ви любили. Ваше […]
Ті, хто збирають зорі
Люблю з тобою, мила, я сидіти, І споглядати те, як котиться цей світ далеко в яму. Як ми лиш вдвох проти отих усіх, що зорі не збирають з неба, Таки збирати йдем удвох, Не чуючи нікого взаді себе. Чому так чує серце моє — Не знаю, як це […]
Ті, хто збирають зорі
Люблю з тобою, мила, я сидіти, І споглядати те, як котиться цей світ далеко в яму. Як ми лиш вдвох проти отих усіх, що зорі не збирають з неба, Таки збирати йдем удвох, Не чуючи нікого взаді себе. Чому так чує серце моє — Не знаю, як це […]
Згубила в душі
Вона тихо присіла на лавку, Заховавши долоні в рукав. Ліловий вечір стелився на місто, Наче хтось його пензлем писав. У каштанах губився вітер, Засинали поволі вогні. І здавалося — цілий Всесвіт Розчинився в холодній імлі. Поруч сів її пацієнт, Той, що кроки колись забував. Той, що падав десятки […]
Втрачаємо завтра 12.03.2022
Нам так страшно... Втрачаємо завтра. Задихаємося, відчуваючи лихо. Ігри закінчені в житті-театрі, Ми прокинулися від вибухів. Життя як сон-нескінченним здавалося. Ми прокинулися,тому радіємо. Нам для життя достатньо небагато, Якщо щастя сяє всередині нас. Радість черпали від теплого сонця, Але прокинулися від обстрілів, Нам для щастя достатньо віри, Віри […]
Втрачаємо завтра 12.03.2022
Нам так страшно... Втрачаємо завтра. Задихаємося, відчуваючи лихо. Ігри закінчені в житті-театрі, Ми прокинулися від вибухів. Життя як сон-нескінченним здавалося. Ми прокинулися,тому радіємо. Нам для життя достатньо небагато, Якщо щастя сяє всередині нас. Радість черпали від теплого сонця, Але прокинулися від обстрілів, Нам для щастя достатньо віри, Віри […]
Мені б знання
Мені б знання, що добре все з тобою. Що під ногами бите скло не ріже. І не приносить голуб щось нове і свіже, Що з ніг збиває від тупого болю. Мені б знання, що твої крила Не піднімають попіл на важкій дорозі, Що забиває груди і дихнуть не […]
Біля Стиру
Тоді дощ по рукам розтікався І волосся промокло наскрізь Ходивши, він усміхався Горем розбитий, один Стікало обличчя і горло А дощ зупинитись не міг Він йшов нічними алеями Одному побути волів. І дивитись йому було любо На заспаний, темний Луцьк Він дивився на річку і думав Дістававши цигарку […]
У деякі ночі моляться
У деякі ночі моляться, А в деякі люди плачуть. У деякі ночі рани гояться, А в інші — помирають. У деякі ночі очі сяють, В деякі будуються плани. У деякі за слабкість лають, А інші потрапляють в капкани.
«Серце,яке вчиться кохати»
І ти прийшов непрохано й неждано, І почали ми будувати щось нове Але одного ми не зрозуміли, Що слово «кохання » для нас має різний сенс. Ти вічно думаєш,що я тебе не люблю і хочеш більше доброти, Але ніяк не можеш зрозуміти,Ти, Що в мені ніжності не так […]
1
Плач, берізко, плач, весь лісе, Плач зі мною, росо. Бо не вернеться, як ранок, Днів палких краса. Гасне сонце, гасне світло, І не спалахне Той розгульний вогник в оці, Що палив мене. Рідшатимуть мої зуби, Випаде волосся, І по зморщеному серцю Смуток пронесеться. Покарбують люті зморшки Чоло, і […]
2
Коли я слухаю Твої вуста, Тоді нікчемність власну відчуваю. І щоб сподобатись Тобі на мить, Я зважу кожне слово нині. Сховавши дурість глибоко на дно, Постати дурнем мені більше не дано. Я вислизну, змовчу, втечу розмов, На все готовий, лиш би бачити Вас знов. Та час випробувань важких […]
3
Я розуму просив у Синього птаха, Й градом з неба великим був підбитий. Тепер блукаю по землі у страху, Забутий сліпий пустельник, світом скритий. Мені посеред ночі думка розум крає, Мій сон порушив чистий образ святий, Погляд охолов, тривога серце крає, Мій кволий дух, мій шлях невідворотний. І […]
4
На призьбу старих останків Безсловесно поллється вода, І розкішних палаців підземних Не побачать нахабнії очі. Не побачать. Затоплені гроти, І засипані шаром піску. Не прорвуться високії ноти В край володарства льоду й сніжку. Несказаних мелодій легенди, Розум підкоря височінь. Просочиться світло тонкою стрічкою, А розгадка сховається в тінь. […]
5
Я не буду більше молодим, Не піду у бій за наших сміло. Мушу буть спокійним і святим, Стишив тон, манери, вбраний біло. Згасне в оці давній вогник мій, Дні і ночі стануть коротшати. І в мішках синюшних під очима, Рештки сили будуть спочивати. Я не буду більше молодим, […]
6
Ви намочили мої губи Своїм нахабним язиком. І я стою, мов вовк похмурий, А люди дивляться кругом. Очі я низько опускаю, Стоїть юнак сором’язливий. Та Вашій честі, що лишилась, Прийшов кінець слізливий. Відпрянув, губи прикриваю, І утираю рукавом. Симпатії мої сховались, Я більше з Вами незнайом. І Ви […]
