На вулиці Болю…
На вулиці Болю — горе. На вулиці Щастя — свято. Слухаю — Бог говорить, а дослуха́юсь — тато. Хто ти? — питає вітер. Сестро — шепоче сонях. І розквітають квіти в маминих знов долонях. — Знаєш ти, вітре, все це, та повторюся знову: я — мами ніжне серце, […]
Ремигає вечір…
Ремигає вечір денну втому і чорніє нічкою ушир. Світ напився болю до оскоми, мов його навиворіт хтось зшив. Тут усе змінилося місцями: сенси, ролі, цінності, права… Та і ми — давно вже не ті са́мі, хоч іще не вийшли із хліва…
Квітнева заметіль
Забігла у рожеву заметіль — яка пестлива віхола квітнева! Впиваюся красою, як Мінерва. Отак завмри у безмірі — і стій. О, ця грайливо-ніжна заметіль убрала цвітом душі, як дерева. Танцюємо в долонях міста Лева: прозора я і срібна твоя тінь. Так тепло тут і сонячно, мов Бог в […]
ВЕРБОВІ КОТИКИ
Всесвіт повен світла та екзотики. Тут усе – незвичне і чудне. Бавляться квача вербові котики, виглядають сонце між планет. Дивляться на нас очима світлими, туляться до теплої руки, так, немов запитуючи: Звідки ми? Хто є ми – рослини, чи зірки? Вгадують в очах жадану відповідь. Не лякайтесь, котики, […]
Не запитуй його…
Не запитуй його нічого — він учора прийшов з війни. Його серцю огидно й чорно, роздирає чуття вини. Жодній мові не стане літер описати німотний стан. Зрозуміє хіба-що вітер, що осушував піт Христа, коли Той на горі Оливній залишився одним-один і молився крізь губи сині: - Не лишай […]
Під одним небом
Я із тобою – під єдиним небом, І зір – один і той же океан, І кожен день – на відстані і разом, Немов луна відгукується нам. Між нами – незначна смішна різниця: Молодша я лише на дев’ять днів. І часто твої дивні таємниці Є віддзеркаленням моїх віршів. […]
Депресія
(Чорна кава — чорні думки) Капають сльози солоні у каву, Тонуть у гіркості чорних думок. Серце тріпоче, пощади благає — Розум тримає на взводі курок. Пара над чашкою — спогади кволі, Димом тікають у темну імлу. Їх розчиняє там зламана воля, Морок ковтає і тягне в пітьму. Кава […]
Досвід із попелу
Не варто брати попіл в жмені, В полоні власного гріха — Час забере й підуть зі сцени незрілі дії та слова. Не варто ворушить руїни, В долонях гріти пил золи, В думках гноїти всі причини — Тепер їх більше не знайти. Нехай мовчання віддзвениться У порожнечі за плечем. […]
Де живе сонце…
Де живе сонце? У синій імлі, Де в ніч курличуть легкі журавлі. В хмарах пухнастих, де вітер гуляє. Де гір вершини у небо вростають. Сонце – у полі, в колоссі палкім, В сміху дитячому, в домі моїм. І у прозорій росі виглядає, В кожній душі, що звучить і […]
Там, де зорі…
Там, де зорі гаснуть тихо, Де спинився часу біг, Засинає міцно лихо, Падає на плечі сніг. Там тумани срібну пряжу Сонно над рікою тчуть І ніхто уже не скаже, Де спокою нам здобуть. Лиш поміж вітрів у тиші Чути шепіт давніх мрій Що колись цвіли мов вишні У […]
Якось то воно буде
Якось то воно буде — як казали до нас. Ще ніколи не було, щоб зникав в прірві час. Перемелеться туга у муку — гіркий дим, і затихнуть у небі подих бурі і грім. Відболить і відлине, наче злива вночі, якщо сльози — то тільки із огарка свічі. Хтось […]
Уміти в доброту
Життя кидає нас далеко в саму пущу часто Та сильні мало цього помічають І кожен в боротьбі за власне, втрачає щось в собі прекрасне. За кожну дію, справу, слово, завжди розплата неминуча. Життя як супермаркет всіх бажань - це ліс дрімучий. В кінці там касса всіх чекає, за […]
Слова
Слова біжать попереду думок, лягають на папері, розгубившись. Вони кричать та стишують свій крок — ніхто не чує, ніби поглумившись. Закриті двері, зламаний замок. Вони не знають, як їм стати — незграбні, іноді смішні. Вони не вміють розказати, про що мовчать мої думки. Вони — мої довіку слуги, […]
Спалили хату
Ну, спалили ви мою хату, А я хлопцям ще раз задонатю. Ну, зробили ви ще один злочин, А я вашої смерті люто хочу. Не зрозуміти вам з рабською долею, Як українець любить волю. Холуї ви московського трону, Вам горіти у пеклі до скону. Не збагнути вам нашу стійкість, […]
Я на землі без тебе
Я на землі без тебе, Я в небесах з тобою, Мені ніщо не треба, Лиш бути з головою. Не смійся, моя люба, Думки такі підступні, Бувають ніжні й любі, Але бувають згубні. Я це все вже пройшов, В душі з’явився спокій, Бо я живу тобою, Немов святим прибоєм. […]
Сіамські близнюки
То гострими шипами вколеш, То квіткою в душі цвітеш, То не дозволиш в розпач впасти, До самогубства слабших доведеш. І не втекти від тебе, не сховатись, Печеш мій мозок і лікуєш також ти, І все життя, не знаючи втоми, Події всі ти маєш зберегти. Я інколи втекти від […]
Очі темноти
Я бачив очі темноти Пекучий біль плекав. Приспав в собі його.Оберігав. Я душу чорну виносив у грудях. І хоч куди б від себе не тікав, На все з огидою дивився з висоти. Я знаю що таке "болить" Мені відомий тихий відчай, важкий страх. Дивившись в вічі вам, байдужість […]
УЖЕ СКОРО
Я точно знаю це відмінно, Що в Україну прийде час, І промінь миру неодмінно, Засяє з неба на всіх нас! І вже ніякий там москаль, Диктувати нам не буде. Ми їм покажемо вдосталь, Русня це точно не забуде. Свинота біситься в кремлі, Волає путін в самім днищі, Москалям […]
