Власні кайдани
Ось лежиш ти у темній кімнаті З болем на серці, втомлена… Скільки ще будуть вирвані ранами, Куточки душі твої втомлені? Ось лежиш ти у темній кімнаті, Серед ночі вмиваючись сльозами… Якби можна було закричати — То почули б далеко за горами. Ти лежиш у темній кімнаті, Стискаючи горло […]
Власні кайдани
Ось лежиш ти у темній кімнаті З болем на серці, втомлена… Скільки ще будуть вирвані ранами, Куточки душі твої втомлені? Ось лежиш ти у темній кімнаті, Серед ночі вмиваючись сльозами… Якби можна було закричати — То почули б далеко за горами. Ти лежиш у темній кімнаті, Стискаючи горло […]
Власні кайдани
Ось лежиш ти у темній кімнаті З болем на серці, втомлена… Скільки ще будуть вирвані ранами, Куточки душі твої втомлені? Ось лежиш ти у темній кімнаті, Серед ночі вмиваючись сльозами… Якби можна було закричати — То почули б далеко за горами. Ти лежиш у темній кімнаті, Стискаючи горло […]
Власні кайдани
Ось лежиш ти у темній кімнаті З болем на серці, втомлена… Скільки ще будуть вирвані ранами, Куточки душі твої втомлені? Ось лежиш ти у темній кімнаті, Серед ночі вмиваючись сльозами… Якби можна було закричати — То почули б далеко за горами. Ти лежиш у темній кімнаті, Стискаючи горло […]
Дитячі спогади
Зазеленіли буйно трави, І заквітчалися гаї, Знайомі звуки біля ставу, І квіти жовті по землі. Колись малою я ступала По цих протоптаних стежках, Кого і що я тут шукала? На цих незвіданих ланах. Де мрії ще такі невинні Дрімали в закутках душі, І на дитячих снів перині Співали […]
Між “так” і “ні”
Крізь сміх і сльози день іде — міняє барви на льоту: то ледь відчутно підштовхне, то обрізає нам ходу. Сміх розсипається, як дощ, і зупиняє тьмяний крок. А сльози — це мовчазний борг, що не сплатили ми у строк. А кожен крок — між «так» і «ні», між […]
Мій знайомий капелан
Знайомий капелан не носить зброї, Але тримає небо на плечах. Він бачить сльози навіть у героїв, Молитвою він гасить лютий страх. В його руках — хрести і сигарети, Священник теж боєць — і просто брат. Він знає все, про що мовчать газети, І як в окопах молиться солдат. […]
Коли не стане…
Коли мене не стане — не кричи, І не впускай у душу порожнечу. Ти свічку тиху запали вночі, І відпусти тягар, що тисне плечі. Коли мене не стане і в саду, Проллється дощ важкий на чорні квіти — Я більше в гості зранку не прийду, І серце не […]
На війну…
Тяглася ніч, полином пахло в хаті, Свіча горіла, плакала в кутку. Сльозу солону витирала мати, Збирала свого сина на війну. Вона в торбину свіжий хліб поклала, Що пахнув полем, сонцем і дощем, В сорочку оберіг вона вшивала, Щоб захистила сина під вогнем. «Візьми, мій сину, оберіг на груди, […]
Коли піду від тебе назавжди
Коли піду від тебе назавжди — не допивай за мною чорну каву. Спали мої розгублені сліди, й забудь усе — і темне, і ласкаве. Не згадуй більше сміх моїх очей, мій крок швидкий у натовпі міському. Серед тягучих вистиглих ночей не роздавай цю темряву нікому. Нехай за мною […]
Два українських хлопця
Погляньте тільки, як радіють очі, Як крилами здіймається душа, І як обличчя радістю лоскоче, Та в тіло повертається життя. Два українських хлопця — сто тридцять діб у пеклі, Два українських хлопця, ще зовсім молоді, Вони вгризались в землю, наче скелі, Щоб ворог не пройшов по тій землі. Сто […]
Я відчуваю своїми очами
Я відчуваю своїми очами, Як швидко на війні наш час біжить, Як побратими старіють роками, Тут у вогні, за якусь там мить. Тут на нулі — і час нулем, По колу ходить, не спиняється, Тут відлік за своїм календарем, Де все за власним карбом коїться. Час на життя, […]
Менторський тон
О, як ми любимо всіх повчати, Вказати те що, не сподобалось собі, І до єдиного шаблону всіх привчати, І не давати вільно дихати в юрбі. І як це відрізнити від диктату? Не маєш права на по́хибку та стиль, Стриножимо тебе і не дамо тобі літати, Літати думкою? Вона […]
Я ВЖЕ ХОЧУ ІТИ
Життя просить вже змін, Від розпуки волає, Вгомонити схотів --- День дощем поливає. У калюжах стежки́ І дорога з асфальту, Хочу ними іти, Не спинятись, без жарту. По болоті в грозу, В гуркіт грому --- байду́же, Уявляю, як йду Й мені хо́роше, дуже. Неважливо куди, До якої зупинки, […]
ВЕЧІР
Вечір тінь опустив на землю, Стих раптово пташиний спів, Не став промінь гріти оселю І рум'янцем на заході сів. І роса вслід на трави впала, Стихла хвиля, між верб лягла, Сова в сутінки закричала Та так голосно, як могла. Комарів уже писк від вуха Відганяла чиясь рука, Хтось […]
Ми розумом народжені
Ми розумом народжені, Ним будемо поховані, Щоб знову відродитися, Знов в коло це увійти. І поки ми існуємо — Знаннями б нам напитися, Які разом із людством Ми в космосі знайшли. У світ із океаном знань, Несемось по стежині Бога, З усіх куточків Всесвіту німого, У черево душі […]
Дві дороги
Моє сонце поволі заходить, А твоє підіймається ввись, І від тебе залежить, як сяйво, Полуденну освітить блакить. Я пройшов вже свою дорогу, З рівчаками, каміння та сліз, І була в мене радісна втома, Від щоденних здійснених мрій. А тобі ще йти по стежині цій, Ще товкти протиріччя думок, […]
Зникають…
Зникають.., зникають.., зникають вони, Усі, хто був поруч в усі мирні дні, Зникають у часі знайомі та друзі, І просто у безвість зникають вони. Хто промайнув у твоєму житті, Кого випадково зустрів на путі, Хто правий був, а хто винуватий, Хто мирним був, а хто був солдатом. Війна […]
