ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Книжковий портал I2  

Платформа Українських сучасних віршів i2.com.ua

i2.com.ua — це простір, де публікуються авторські вірші про війну, любов, втрати, памʼять, дитинство та життя.

На сайті можна читати твори сучасних українських авторів, відкривати нових поетів, публікувати власні тексти та ділитися творчістю з іншими читачами.

Які авторські вірші ми збираємо:

Українська поезія сьогодні — це спосіб говорити про досвід, який переживає країна та люди. Саме тому ми хочемо дати авторам простір для живого слова та чесних текстів.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Опубліковано 20486 віршів

В БЕЗОДНЮ

Себе в безодні просто загубила, Мов камінь, що зірвався із гори. Коли летіла — не розкрила крила, Не відрізнила подиху від гри. Там, угорі, лишилися обличчя, Якісь слова, події та міста. А тут — лише холодне потойбіччя І тиша, наче аркуш, непроста. Шукаю дотик, опору чи сошку, Намацую […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

ОСТАННЯ СПОВІДЬ

Не плач за мною. Я тепер — трава. Я теплим вітром овіваю плечі. Я — ті невимовні в журбі слова, Що ти почуєш у глибокий вечір. Я не боявся. Просто не встигав Згадати все, що серцю було миле. Я в землю вріс — її я обійняв, Щоб ви […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

М’ЯСОРУБКА

Окопний біль. Зубами держим край. Земля кричить під нами від металу. На небо не дивись і не благай. Атака. Ніч. Нас знову стало мало. Там мій шеврон, просякнутий вогнем. Притиснув рану. Пальці заніміли. І попіл став останнім нашим днем. Не всі дожили. Ми — не доробили. Горить вогонь […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

ПУСТКА

Позаду пустка. Чорний силует. Лишився дім, де пахло свіжим хлібом. Тепер там тільки згарище й скелет, І вітер виє під розбитим небом. Усе життя — у пластик, у вузли, Усе, що будували ми роками. Тікаєм в ніч від попелу і мли В чужі краї, під іншими зірками. В […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Загублений ескіз

Я забреду туди, де вже була, Де кожен камінь пам'ятає крок. Там тінь моя колись давно жила, Залишив час свій золотий пісок. Навколо все знайоме до дрібниць: Старий будинок, двері і замок. Вплітає пам'ять профілі облич В канву забутих, прожитих думок. Я доторкнуся пальцями до стін, Які тримають […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

ЯК ВПЕРШЕ

Усе як завжди: вечір, теплий чай, Моя рука в твоїй руці лежить. А за вікном зоріє неба край, І нам з тобою дорога ця мить. Усе як завжди: світло від свічі, Слова щемливі, погляд очі в очі. Ми знову разом губимо ключі Від таємниць незвіданої ночі. Усе як […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Оповідь про сьогодення

Сьогодні день дождя і матері. Капає постійно, нібито щось сталося, Сльози матері на обличчі. Пташки купаються у калюжі. Неначе озером стало, Лебеді малюків мають. Батько качків ганяв по озері, А черепахи спокійно плавають там. А хлопці спортивному одязі бігають. Описуючи події для історії нашого краю. Хоть проснувся від […]

Автор Денис

Читати повністю

«Мовчання смерті»

Тихо падав вечір сивий, Місто гасло мовчазне, Смерть ішла у білім пилі, Наче знала щось земне. Вітер ніс холодні тіні, Дощ стікав по ліхтарях, І губились дні осінні У забутих вже шляхах. Та у темряві бездонній, Де мовчання, наче лід, Серце б’ється невгамовно — Навіть смерті всупереч. Смерть […]

Автор silence_speaks_ua

Читати повністю

Мрії

Не всі літаки відлітають вчасно. Не кожен маршрут буде легким, ясним, Але кожен крок - це частина шляху, Навіть коли йдеш в темряві по страху. Не чекай корабля в аеропорту. Ти саме там де Бог хоче щоб ти був, Потрібно йти вперед, Не озиратись. І всеодно, який позаду […]

Автор Адаменко Валерія

Читати повністю

Диваки

Я і ти — ми диваки, Як утнути щось — ми знаєм. Коли хтось щось натворив, Інший його прикриває. Я і ти — ми диваки, Що життю разів сто вчились. Нас ніхто не розумів, Ми тому на всіх злились. Я і ти — ми диваки, Своє правило ми […]

Автор Адаменко Валерія

Читати повністю

В маршрутці

А він сидів тривожно у маршрутці , Й цікаво так дивився у вікно. Ніхто не знав ,що в нього є на думці, Та що у серці так його тоді пеклО. Рюкзак старий ,на собі форма піксель- І разом з ним усе його буття . Та усмішку забув собі […]

Автор Halya Zhan

Читати повністю

Дякую

Назавжди квітливий , позитивний , енергійний…. Назавжди 27 …🕯️ ……. Дякую….. На подвірʼї ,біля хати калина схилилась… Чом ти бабцю моя люба нині зажурилась ? Не плач рідна ,-обіцяю із дощем вернутись, Та про себе я ніколи не дам вам забути. Рідна ненько ,не журися- я завжди з […]

Автор Halya Zhan

Читати повністю

Маріуполь, 4 березня 2022 року

Привіт, памʼятаєш мене Я ж твій син, моя мамо Щось хочу тобі сказати, але Мене уже Нажаль не стало Маю так багато чого розказати Як по двору я гуляв І як я любив тобе обіймати. Наче зірку з неба спіймав. Як на гойдалках катався Як ішли разом в […]

Автор Кімчина Софія

Читати повністю

Маріуполь, 4 березня 2022 року

Привіт, памʼятаєш мене Я ж твій син, моя мамо Щось хочу тобі сказати, але Мене уже Нажаль не стало Маю так багато чого розказати Як по двору я гуляв І як я любив тобе обіймати. Наче зірку з неба спіймав. Як на гойдалках катався Як ішли разом в […]

Автор Кімчин Софія

Читати повністю

Хвилі життя

Між сильних хвиль і диких злив, Де час гойдав свої припливи, Я проти течії все ж плив У дні тривожні та мінливі. Шукав я світло вдалині, Що між туманів ледь ясніло, Твій голос снився там мені, Та надавав вітрилам силу. Та хвилі били знов і знов, І ніч […]

Автор Ігор Білецький

Читати повністю

В'язниця

Моя Іль, моя біль сягає в далечінь твої вуста говорили мені "буде пора" Але почув я тільки "давай пока" Я віддалився, я забув, почав жити, смак відчув. Але Іль - з'явилась увісні, Тепер закінчились мої спокійні дні. Навіщо тягнеш за собою, нагадуєш і звеш мою ти долю. Я […]

Автор Лита

Читати повністю

Диваки

Я і ти ми диваки, Як утнути щось ми знаєм. Коли хтось щось натворив, Інший його прикриває. Я і ти ми диваки, Що життю разів сто вчились. Нас ніхто не розумів, Ми тому на всіх злились. Я і ти ми диваки, Своє правило ми знаєм. Коли питають, "хто […]

Автор Адаменко Валерія

Читати повністю

Мої думки

Ну що сказати… Я не письменник І твори писати не вмію. Але дещо сказати я хочу — Про те, що наболіло. І, напевно, можу сказати — Не тільки в мене, А й у всієї моєї країни. І скільки це все ще буде тривати? Скільки ще будуть літати ракети? […]

Автор Несті

Читати повністю
Випадковий віршШляхЧитати →
Додайте свій вірш — натисніть «Додати вірш» у шапці або в меню внизу.

Долучайтесь до спільноти українських поетів та читачів

Літературний портал i2.com.ua створений для тих, хто не уявляє свого життя без рими та глибоких сенсів. Ми прагнемо об'єднати талановитих авторів та щирих поціновувачів сучасного українського слова.

Як опублікувати власні вірші?

Якщо ви пишете і шукаєте свою аудиторію, наш сайт стане чудовим майданчиком для розвитку. Зареєструйтесь, створіть особистий кабінет автора та починайте публікувати свої твори. Від інтимної лірики до гостросоціальних текстів про війну — ваш голос обов'язково знайдуть та почують.

Читайте сучасну поезію онлайн

Для читачів ми підготували зручну рубрикацію, щоб ви могли легко знаходити вірші на будь-який настрій:

Зберігайте улюблені рядки, підтримуйте авторів коментарями та відкривайте для себе нові імена в українській літературі разом з нами!

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]