Жито
Чекати, молитись, кричати, дивитись, Як небу від жаху кортить провалитись. Як поле жовтяве спалахує — жито, І попелом сонце у хмарах закрито. Як вітер байдужий розносить багаття, І світ догорає в німому завзятті. Немов на долонях нічного ефіру Вогонь пожирає і пам'ять, і віру. Ми — іскри болючі […]
«У світі мертвих сліз»
У світі мертвих сліз, там де душа повисла На залізних мотузках, без сліду тих бувалих іскор, Зруйновані на берегах порти і згорілі оселі — Повернешся знову ти в краї мертвих корифеїв. Перманентне розмаїття сліз Шкребоче душу без зупину, Ті звуки ідучих валіз, Те нутро змарніле, і морщини. Спотворені […]
Дозвіл на парад
14.05.2026 1540-й день війни Через Штати в нас росія Перемир'я запросила, У Москву щоб не стріляли І парад не зіпсували. Низько впала їхня влада, Дозвіл їм ми вже даєм, По параду не стріляєм, Тішить вождь своїх людей. А тепер, добу вже другу, Нас віддячують вони, За приниження відверте […]
Так бузок ще не цвів…
Олена Гривцова ТАК БУЗОК ЩЕ НЕ ЦВІВ... Так бузок ще не цвів... Крізь запеклу зиму Я вдихну аромат загадковий. Через тисячу літ - цвіт, що вижив в диму, Ніби вічність незрима на скронях Хай за обрієм грім - не від неба, а злий Але гілка в обличчя весною. […]
Мовчить моє серце…
Мовчить моє серце, бо втомлене дуже Війною і болем мій шлях переорано. Рядок не шліфується, втомлена Муза Бо кулі літають, мов чорнії ворони . Ця кров на долонях - святеє причащення. Очисть наші душі, звільни від приречення. Я - свічка, що в бурю не сміє загаснути Кресаю словами, […]
Мушля
Життя не пахне, як раніше, Пішов той смак у забуття. Всі стали злі, егоїстичні У своїх захованих страхах. І стала ера інтровертів — Комфорт для них — це тишина. Про спілкування і не мрійте: Руйнує плани їм вона. Все сіре і неорганічне, І словниковий арсенал заснув. Щоб мізки […]
Усе змішалось: кров і піт…
Усе змішалось: кров і піт, земля і сльози. Я сита іграми еліт, це — передози. Порожні гойдалки, чуттів коловороти… Незвідані Твої путі, Всевишній…Хто Ти? Чи не печуть Тобі слова німі у горлі? Отута, де росла трава — каміння голе. Чи не болить Тобі весна, сповита в попіл? Тобі […]
Надворі — квітень…
Надворі — квітень, у серці — грудень. Снігами долі мете, мете … Я білим цвітом — тобі на груди, а ти шепочеш: не та, не те… Ти роздуваєш дрібні пелюстки, і відпускаєш у вільний лет... Сніг накриває їх густо-густо — душа вдягає бронежилет. 08.04.2025
І людно так…
І людно так, і так пустельно у плетиві людських орбіт. І важчає гудок пекельний, мов апокаліптичний біт, вдирається у хату, в душу — от-от розтане грань тонка… І трусить незачату грушу, чужа загарбницька рука. 24.05.2025
Маленьке щастя…
Маленьке щастя, дякую тобі за дотик сонця, промені присутності. Коли торкався світ твоєї сутності – не загубився у гулкій юрбі. За те, що крок – упевненістю кований, за те, що слово – зважене, мов сталь. За те, що ти – не сніг, і не печаль, а теплий усміх […]
Не час мабуть…
Не час мабуть. Іще не час піднятися з колін народу… Палає небо, як свіча. Тече крізь нас молитва роду. О, найкоштовніші ліси! О, найщедріші чорноземи! Усе Ти нам віддав Єси, мій Боже — де ми? Де ми?! Де ми?.. А ми — у полі, на нулі, де нас […]
В БЕЗОДНЮ
Себе в безодні просто загубила, Мов камінь, що зірвався із гори. Коли летіла — не розкрила крила, Не відрізнила подиху від гри. Там, угорі, лишилися обличчя, Якісь слова, події та міста. А тут — лише холодне потойбіччя І тиша, наче аркуш, непроста. Шукаю дотик, підпору чи сошку, Намацую […]
Поки тримається степ
Земля аж дрижить під важким залізом, І небо роздерте вогнем навпіл. Ми втиснуті в глину сирим окопом, Де дим перемішаний з потом і пилом. Тут ніч не приходить — вона прилітає Разом із свистом чужих батарей. І кожен із нас уже добре знає, Якою ціною тримають людей. На […]
Коли замовкне горизонт
Коли замовкне врешті горизонт, І КАБи перестануть гризти небо, Ти згадуєш не вибухи, не фронт — А дім, куди вертатися нам треба. Де босим біг від мами до бабусі, Стежками, де дитинство промайнуло. Стадіон, турнік... і в кожному русі — Те рідне, що війна не закреслила. Туди привіз […]
В БЕЗОДНЮ
Себе в безодні просто загубила, Мов камінь, що зірвався із гори. Коли летіла — не розкрила крила, Не відрізнила подиху від гри. Там, угорі, лишилися обличчя, Якісь слова, події та міста. А тут — лише холодне потойбіччя І тиша, наче аркуш, непроста. Шукаю дотик, опору чи сошку, Намацую […]
За що все це нам?
За що все це нам? За волю! За те, що не скорилися ми, Кацапській гнилій потворі, В запеклій борні й вогні. За те, що ми вільні люди, За те, що ми козаки, Що дихаєм на повні груди, У власному славнім житті. За те, що ми любимо працю, Ми […]
Дитячий світ
Хочеш мати радість у житті? Подаруй дитині справжнє свято. Очі заблищать, як кришталі, Світла в світі стане так багато!. Вигадай їм казку — хай летить, Завітає в кожну хай оселю. Миколай з дарунками приспить, Начаклує радість та весілля. У кутку вовтузиться дитя, Всі скарби свої переглядає, Поруч ти […]
У грудні сніг?
У грудні сніг? Ви що, смієтесь? Коли таке було? Не пам’ятаю я тепер. То може десь в Карпатах, на півночі холодній, Насипе трохи — та зійде. У грудні ще цвітуть в саду троянди, У затишку сховавшись від вітрів, Ще айстри у садах чекають на морози, І не рахують, […]
